Насамперед МОК взяв у свої лави нового члена, яким стала не визнана багатьма Республіка Косово. 

Також озвучили нові принципи розвитку олімпійського руху і схеми відбору місць проведення майбутніх Олімпіад.

У вівторок Національний олімпійський комітет Косова визнали повноправним членом МОКу. Зробили це одноголосно, а про рішення оголосив Бах. 

Питання було досить делікатним, особливо враховуючи політичну ситуацію і відносини тепер уже незалежних країн, які колись входили до складу Югославії, але іншого рішення на сесії МОКу і не передбачалося.

НОК Косова, створений ще в 1992 році, відповідав усім вимогам для входження в МОК, об’єднуючи 20 спортивних федерацій, 13 з яких – із олімпійських видів спорту. При цьому шість таких федерацій (настільного тенісу, стрільби з лука, дзюдо, вітрильного спорту, важкої атлетики та сучасного п’ятиборства) були раніше визнані міжнародними федераціями з цих видів спорту.

Майже відразу після винесення рішення на сесії МОКу в Косові назвали ім’я прапороносця на Ігри-2016, що пройдуть у Ріо-де-Жанейро, – ним буде чемпіонка світу з дзюдо Майлінда Кельменді. Однак не Олімпіада-2016 стане першим великим мультиспортивним турніром для команди з Косова – у червні наступного року в Баку відбудуться перші в історії Європейські ігри. Рішення МОКу ще треба ратифікувати Європейськими олімпійськими комітетами (ЄОК), але вже раніше організація оголосила, що це відбудеться одразу після того, як “вищестояща інстанція” відповість на косовське питання.

Звичайно, таке рішення МОКу не сподобалося Національному олімпійському комітету Сербії. Однак про те, що Косове прийняли в лави світового спорту, знали ще до початку сесії. Так, ще в жовтні прес-секретар організації Марк Адамс заявив, що тему піднімуть. Тоді виконком МОКу попередньо визнав Національний олімпійський комітет Косова заявивши, що той виконав усі необхідні для цього вимоги. 

Визначення “попередньо” звучало в заяві МОКу, оскільки остаточне рішення могли ухвалити тільки на сесії організації. І ось у Монако Косово остаточно увійшло в МОК. Цікаво, що таке рішення Міжнародного олімпійського комітету відчинило двері для інших невизнаних республік: ще в жовтні спортивна влада Південної Осетії заявила, що теж хоче стати членом організації.

“Розглядатимемо це як прецедент і докладатимемо всіх зусиль для членства в Міжнародному олімпійському комітеті”, – заявив тоді голова Комітету з молодіжної політики, спорту і туризму республіки Сергій Зассєєв. Південноосетинський спорт за кількістю створених там федерацій не дуже поступається косовському – 25 проти 30. При цьому традиції Південної Осетії в деяких видах спорту, особливо в єдиноборствах, значно серйозніші.

Відмінність Південної Осетії від Косова полягає в тому, що тут поки не створили Національного олімпійського комітету, а федерації з видів спорту не визнали відповідні міжнародні організації. Цей процес може серйозно затягнутися саме через останніх.

В Осетії вже лунають заяви на кшталт “МОКу не політизувати питання і, як у випадку з Косовом, прийняти рішення виключно в інтересах спортсменів”.

Але все ж найголовнішим на позачерговій сесії МОКу було прийняття нового вектору розвитку олімпійського руху. Ще в листопаді цього року глава МОКу Томас Бах оприлюднив 40 тез щодо реформування олімпійського руху, які отримали назву “Порядок-2020”. 

Саме їх обговоренню та прийняттю (за окремими пунктами, над якими працювали різні робочі групи) була присвячена ця сесія МОКу. Бах переконаний: організації необхідні зміни, і проводити їх треба тоді, коли справи йдуть добре, а не тоді, коли гряне криза.

Можливо, на главу МОКу, який на своєму посту всього більше року, справила враження історія з боротьбою навколо Олімпіади-2020, у якій до останнього не було відомо, чи взагалі хтось залишиться серед кандидатів на проведення Зимових ігор. І вже точно не в захваті Бах був від фінансових гонок, які влаштували претенденти на Ігри як на заявочній стадії, так і при підготовці змагань.

Великою мірою через це Європа не побачить головного турніру планети як мінімум до 2024 року. За чутками, Бах сам їздив у Норвегію вмовляти Осло не відкликати своєї заявки на право провести Зимові ігри – 2022, але тепер на ці змагання претендують тільки Алма-Ата і Пекін. Нагадаємо, що Олімпіада-2020 буде третьою поспіль, яка відбудеться в Азії: ОІ – 2016 пройдуть у Ріо-де-Жанейро (Бразилія), ОІ – 2018 – у Пхенчхані (Південна Корея), ОІ – 2020 – у Токіо (Японія).

У підсумку головними завданнями, вирішення яких включене в “Порядок-2020”, стали:

– можливість проводити різні змагання Ігор на значній відстані один від одного, навіть у різних країнах;
– полегшення заявочного і презентаційного процесів, спрямоване на зменшення вартості передвиборної гонки;

– можливість організатора Ігор пропонувати нові види спорту для включення в олімпійську програму;
– обмеження дисциплін на Літніх іграх до 310 (кількість спортсменів – близько 10,5 тисячі), на Зимових іграх – до 100 (близько 3 тисяч спортсменів);

– прагнення до рівної кількості чоловічих і жіночих дисциплін на Іграх, збільшення кількості змішаних дисциплін;
– акцент на зниження інфраструктурних витрат із проведення змагань, можливість зведення тимчасових арен;

– налагодження контактів із професійними лігами для того, щоб у Іграх брали участь кращі спортсмени планети;
– включення заборони на сексуальну дискримінацію в Олімпійську хартію;

– обмеження віку індивідуальних членів МОК 70 роками з введенням винятків за підсумками голосування на сесії, але не більше ніж на чотири роки;
– формування олімпійського телеканалу.

Затвердження порядку проходило так: слово для доповіді надали керівникові робочої групи, що опрацьовувала кілька пунктів. Той пояснив присутнім, про що йтиметься і в чому важливість прийняття нововведень. Опісля лунали питання до доповідача і ремарки з місць. Для того, щоб процес не затягнувся і не перетворився на дебати, керівник робочої групи відповідав на зауваження після того, як усі питання до нього закінчувалися.

Після цього варто було голосувати по кожному з пунктів, про які членам МОКу повідомили. Заперечень не було – тези приймали одноголосно. Таким чином усі новації Баха прийняли, і тепер їх поступово втілюватимуть у життя.

Наостанок члени МОКу визначили місце проведення сесії організації 2017 року, на якій оголосять столицю Літніх Олімпійських ігор – 2024. Поки заявочний процес на Ігри не відкритий. У підсумку вибір місця проведення сесії між Лімою і Гельсінкі був зроблений на користь столиці Перу – 54 голоси проти 30.