У вівторок відбулася частина матчів п’ятого туру групового турніру Ліги чемпіонів. Українського вболівальника звичайно найбільше цікавили матчі в групі Н, де виступає єдиний представник України в цьому турнірі – донецький “Шахтар”. 

“Гірники” в цей день проводили останню домашню єврокубкову зустріч у цьому році, приймаючи на “Арені Львів” іспанський “Атлетик” з Більбао.

Так сталося, що цьогорічний єврокубковий похід “Шахтаря” в значній мірі пов’язаний з результатами білоруського БАТЕ. В другому турі борисовці стали авторами сенсації, здолавши “Атлетик”, і як показали подальші результати, цією перемогою виключили іспанців з числа претендентів на вихід до 1/8 фіналу Ліги чемпіонів. У третьому та четвертому турі БАТЕ дозволила “гірникам” забити у власні ворота 12 м’ячів у двох матчах, і зробила український клуб головним фаворитом у боротьбі за другу  путівку в групі, оскільки паралельно “Порту” легко впоралося з іспанцями і достроково вийшло в наступне коло змагань. 

У п’ятому турі білоруси, які свій домашній матч проводили на три години раніше, так само люб’язно програли португальцям з рахунком 0:3 і подарували путівку в євровесну “гірникам”. Після цієї поразки БАТЕ для “Шахтаря” залишалося лише одне завдання – боротьба за першу сходинку в турнірній таблиці. Однак підопічні Мірчі Луческу вирішили, що краще добре перепочити і успішно провалилися з цим завданням уже в матчі з “Атлетиком”.

Взагалі останній у цьому році матч у Лізі чемпіонів у Львові традиційно викликав чималий ажіотаж. Ще минулого тижня усі квитки були розпродані, а навколо двобою штучно створювалася напружена атмосфера. Організатори матчу були навіть змушені запровадити виняткові заходи безпеки. Було в рази збільшено як кількість правоохоронців, так і стюардів.

Уся справа в тому, що “Атлетик” представляє Більбао, столицю невизнаної Країни Басків, і завжди позиціонував себе як суто баскський клуб в якому мають право грати, лише вихідці з цієї неіснуючої країни. Це нині сепаратистських рухів у Старому світі вже стільки, що перераховуючи їх, можна про деяких і банально забути. А раніше баски сперечалися за право називатися головними сепаратистами в Європі лише з північними ірландцями. 

Тож не дивно, що будь-який сепаратизм, особливо на тлі тероризму, викликає в серцях басків, а точніше, в ультраналаштованих уболівальників “Атлетика”, позитивну хвилю. І у вересні на матчі “Атлетик” – “Шахтар”, який відбувся в Більбао, вболівальники принесли на стадіон символіку так званої Донецької народної республіки. Прапор з’явився на одному із секторів стадіону прямо над входом у підтрибунне приміщення. Також на стадіоні помітили прапор СРСР і банер російською мовою “Донбас – вставай”, на якому також був зображений символ із перекресленою свастикою.

Звичайно, для львівських уболівальників такі гасла просто неприйнятні, і напередодні матчу хтось запустив неадекватну хвилю “з гідністю зустріти фанатів противника”. Це був доволі сумнівний заклик, оскільки кількість басків, які наважаться поїхати в холодну у цей час Україну, не було так вже і багато. А більшість із тих, хто все ж таки навідалися у Львів, це заможні люди, які хоч і розділяють ідею сепаратизму, але аж ніяк не збираються її активно просувати в нашій країні. Першими це зрозуміли вітчизняні злочинці, які, за повідомленням каналу “24”, банально грабували гостей з Іспанії. Понад десяток фанатів “Атлетика” звернулись до міліції зі скаргами на крадіжки. Деяким баскам також завдали легких тілесних ушкоджень. 

Але повернемося безпосередньо до футболу. Можливо, звістка про те, що БАТЕ програв “Порту”, негативно вплинула на господарів. Протягом усього матчу складалося враження, що “гірники” просто вже не хочуть грати. Один з не багатьох, хто бився на полі, був Луїс Адріано, який просто мріяв побити рекорд не кого-небудь, а самого Кріштіану Роналду, забити 10-й гол на груповій стадії найпрестижнішого клубного європейського турніру. 

З перших хвилин обидві команди задалися ціллю посперечатися в кількості помилок. Хоча “гірники” на початку матчу виглядали значно потужніше, раз за разом намагаючись закинути м’яч ближче до штрафного майданчика суперника. І на сьомій хвилині господарі втратили чи не найкращий у матчі шанс, аби відкрити рахунок. Гості на рівному місці втратили м’яч перед власним штрафним майданчиком, послідувала проникаюча передача по центру до Тейшейри, а він уже, в свою чергу, вибіг на рандеву з голкіпером, але переграти його не зумів. Все той же Тейшейра потім доволі часто залазив в офсайд, але вже чогось небезпечного так і не створював.

Гості діяли в основному тільки на стандартних положення, які заробляли. Однак кутові і штрафні удари до чогось дуже небезпечного не приводили. Загалом м’ячем володів “Шахтар”, і особливо не віддавав снаряд опоненту. Дуглас Коста дуже добре проривався в чужу штрафну, в одному з моментів навіть вистрілив відмінно, але захист “Атлетика” відбився, нехай і не без рикошету від власного ж оборонця. 

Поступово атакуючі дії українців сходили нанівець, тоді як противник пожвавлювався і прибирав нитки керування грою до своїх рук і ніг. Перша заміна була проведена вже на 32-й хвилині, коли Гурпегі отримав ігрову естафету від Ехейти. У господарів же Тейшейра все продовжував бити, а Дуглас Коста здійснювати набіги в вороже володіння, але без толку. Команди грали мляво і нецікаво. 

В другій половині гра особливо не пожвавилася. Ті, хто прийшов на стадіон, аби не змерзнути виконували традиційне “хто не скаче, той москаль” та кілька разів заспівали Гімн України. Ті ж, хто спостерігав за дійством біля екранів телевізора, слухали коментаторів, які вважали стрибки на трибунах “активною підтримкою “гірників”. 

Як не дивно, це мляве дійство деякою мірою розігрів арбітр матчу, англієць, у якого певно був план на кількість жовтих карток у матчі. А оскільки в першій половині він їх не показував, то в другій вісім разів діставав з кишені “гірчичник”. Аби не було нікому образливо, по чотири картки отримали обидві команди. 

Все почалося з того, що Іттураспе в центрі поля сфолив і побачив перед собою “жовте світло”. Далі по “гірчичнику” отримали Кучер (за стрибок в ноги Муніану) і Гурпегі (затримав рукою суперника прямо перед власним штрафним майданчикам). До речі, штрафний за це порушення бездарно виконав Дуглас Коста. 

Потім аналогічне покарання отримав Сан-Хосе, який відправив валятися на газон Луїса Адріано. От тільки останній із вищеназваних порушників правил напевно не засмутився, адже майже відразу він зробив те, чого ніяк не очікували глядачі, які зібралися на трибунах. Беньят відмінно навісив до лінії воротарської площини, де Сан-Хосе з кількох метрів послав м’яч під поперечину. Захисту “гірників” біля баска і близько не було – 0:1.

Луческу, зрозуміло, провів кілька південноамериканських рокіровок, Марлос, Бернард і Фред вийшли на заміну замість Кости, Тайсона і Фернандо. Після цього ті з “гірників”, які вже могли пропустити наступний двобій через перебір карток, вирішили, що нема чого їм летіти в Порту, краще раніше піти у відпуску. Луїс Адріано, який мріяв про побиття рекорду Кріштіану Роналду, мало того, що сам забити не міг у цьому протистоянні, так ще й отримав картку, втративши можливість брати участь у заключному матчі групового етапу, як, до речі, і Кучер.

Потім з’ясувалося, що ще й Срна в останньому турі не зіграє. Ну, а наприкінці матчу “гірники” цілком могли уникнути поразки, але рефері Марк Клаттенбург разом з бригадою вирішив показати усім, що таке англійська школа футбольних арбітрів. Навала на ворота Ірайсоса на останніх хвилинах завершилася двома найнебезпечнішими ударами від Бернарда і Марлоса – обидва взяли на себе захисники, але після пострілу другого м’яч потрапив у руку Гурпегі і відлетів у штангу. Клаттенбург і його додатковий асистент причини для призначення пенальті не побачили, як не старалися їм це довести “гірники” на чолі зі Степаненком.

У підсумку “Шахтар” покидав поле “Арени Львів” під гучний свист уболівальників, які замість видовища, отримали жалюгідне дійство. А останній матч у групі проти “Порту”, перетворився в пусту формальність. Ані вище, ані нижче другого місця “гірникам” вже не зрушитися.