У ці вихідні для шанувальників боксу було справжнє свято. Не встигли вони як слід відійти від поєдинку за участі Володимира Кличка, як отримали змогу насолодитися ще кількома потужними протистояннями, участь у яких брали українські боксери. 

В різних куточках планети свої рейтингові бої проводили, зокрема, Євген Хитров, В’ячеслав Сенченко та Макс Бурсак. Головною подією для наших уболівальників став перший захист чемпіонського титулу за версією WBO Василя Ломаченка.

25-річний український середньоваговик Євген Хитров (7-0, 7 KO) у США здобув чергову дострокову перемогу на професійному рингу, менше ніж за раунд здолавши Луїса Роуза (11-2-1, 3 KO). 

Вітчизняний боксер почав бій дуже агресивно, і швидкі ноги американця не завжди дозволяли йому втекти від атак українського спортсмена.

Роуз, який уже псував послужні списки декільком перспективним боксерам, досить непогано контратакував, але в цілому Хитров повністю контролював ситуацію на рингу, а в кінці першого раунду притиснув Луїса до канатів, завдавши серії ударів, після яких Роуз уперше опинився на підлозі.

До кінця відліку рефері Луїс не піднявся (мабуть, аби не піддатися подальшим неприємностям, які його, без сумніву, чекали б як чергові потужні удари Євгена). Повтори показали, що головною причиною падіння Роуза став важкий удар правою через руку у виконанні українського боксера.

А в суботу ввечері в броварському ТРЦ “Термінал” відбувся вечір великого боксу за участі відомих українських спортсменів і ветеранів рингу, головними подіями якого стали рейтингові бої В’ячеслава Сенченка та Макса Бурсака, а також чемпіонський бій Умара Саламова.

З андеркартних боїв варто відзначити успішний дебют у професіоналах Хусейна Байсангурова. Українцеві випав не найпростіший суперник – литовець Маріус Кравчук (4-0-2, 2 КО), але вже в першому раунді Хусейн відправив свого опонента в нокдаун, а в третьому рефері зарахував технічний нокаут.

Далі почалося найцікавіше. Першим із зіркового тріо на ринг готувався вийти Макс Бурсак (30-3-1, 12 КО). Бій за його участі завершився очікувано. Рамазу Гогічашвілі (14-4-2, 5 КО) не вистачило ані досвіду, ані майстерності, щоб змагатися з боксером, який володіє міцним для такого рівня захистом і сильним ударом. Уже в першому раунді грузина відправили в нокдаун, а в другій трихвилинці Макс бив опонента доти, доки рефері не зупинив поєдинку.

Найбільший ажіотаж передбачувано викликала поява 37-річного В’ячеслава Сенченка (36-2, 24 КО). Екс-чемпіон світу за версією WBA, як усі пам’ятають, ще рік тому поступився грізному британцеві Келлі Бруку, після чого провів “тренування” проти Чаркіна. Цього разу суперником Сєні став угорець Ласло Тот (19-1-1, 14 КО). 

Для ветерана це було дійсно серйозне випробування. Угорець міг впасти ще до п’ятого раунду, але тримався на рингу, компенсуючи брак техніки міцним підборіддям. До середини поєдинку В’ячеслав втомився і навіть став пропускати, але в підсумку повернув собі перевагу і кілька разів дійсно був близький до того, щоб нокаутувати суперника. Але щоразу Тот або ухилявся, або витримував удар і настирливо відповідав.

Та як би не чинив опір угорець, Сенченко був кращим у кожному раунді, попри різницю у віці в 11 років. Усі судді віддали перевагу українцеві – 80:73 і двічі 78:74. Головною подією вечора став поєдинок чемпіона світу серед молоді за версіями WBO і IBO Умара Саламова (12-0-0, 10 КО) проти такого ж непереможного боснійця Енеса Зеціревіча (12-1, 8 КО). На кону стояв пояс чемпіона Європи WBO в напівважкій вазі.

Цей бій нагадував протистояння за участі Сенченка, коли суперник виглядав стійким бійцем, але явно поступався в техніці. Величезною перевагою Умара стали його зріст і розмах рук. У підсумку українець тримав боснійця на дистанції, яку прорвати Зеціревічу ніяк не вдавалося.

Хоча кілька разів Саламов таки пропускав удари, куди частіше він бив сам, адже при відносно невисокому зрості боснійця наш боксер поводився дуже прямолінійно і просто ловив удари обличчям. Щоправда, Енес героїчно вистояв до фінального гонгу, після чого глядачі почули одноголосне рішення суддів на користь Саламова: двічі 98:92 і 99:91.

У неділю вранці в Макао свій перший захист титулу провів Василь Ломаченко. Цікаво, що його бій не був головним у цьому шоу. Битва українця проти таїландця Чонлатарна Піріяпіньо була “на розігріві” перед боями китайця Цзоу Шиміна проти іншого таїландця Кванпічіта Уансонгчайджима, а також легендарного філіппінця Менні Пак’яо проти американця Кріса Алг’єрі. 

Однак для українських шанувальників боксу бій Василя Ломаченка був, без сумніву, головним. Українець, який завоював звання чемпіона світу за версією WBO в категорії до 57,2 кг уже в третьому своєму професійному бою, вперше захищав титул у поєдинку проти боксера, який програв лише раз на рингу, і то в бою за титул чемпіона світу. 

Цікаво було порівнювати рекорди боксерів. Ломаченко до цього протистояння мав у своєму активі дві перемоги й одну поразку, а Піріяпіньо перемагав 52 рази і раз програвав. Однак настільки величезна різниця в досвіді з боку таїландця компенсувалася такою ж величезною різницею в таланті. 

Зі самого початку бою стало ясно, що зійшлися суперники різного рівня, і українець, який став абсолютним королем своєї ваги в любителях, іде до цього неформального звання і в професіоналах.

Василь дуже добре попрацював у першому раунді, тож суперник став опускати руки. Наприкінці раунду двійка – лівий удар у корпус і правий у голову – серйозно потрясла Піріяпіньо. “Уважніше! Але вже можна кидати над рукою. Відчуй його!” – сказав у перерві тренер і батько українця Анатолій Ломаченко.

Чемпіон був значно швидшим і руками, і в пересуванні на ногах, заходив на зручні кути щодо суперника для проведення потрібних ударів. Таїландець ішов уперед, але Ломаченко вдало ухилявся, а з третього раунду включав свої серії ударів. Швидкості суперників не можна порівняти: таїландець інколи просто не розумів, як Ломаченко опинявся за його спиною.

У четвертому раунді Піріяпіньо став ганятися рингом, але до українця йому було далеко. За півхвилини до гонгу таїландець після атаки Ломаченка опинився на підлозі, вперше у своїй кар’єрі. Спочатку претендента потряс правий аперкот, а на підлогу чемпіон відправив його ударом лівою. Далі бій пішов за сценарієм Ломаченка: таїландець пропускав важкі удари, але проявив неабияку витривалість. Кілька разів українець замикав суперника в куті рингу і скеровував на нього серії ударів, але Піріяпіньо тримався. Аж раптом ...

У сьомому раунді Ломаченко перестав бити лівою рукою. Взагалі. До гонгу не було зрозуміло, що відбувається. “Я вдарив мізинцем”, – сказав Ломаченко батькові в перерві. “Іди вліво і чекай можливості для удару правою”, – Ломаченко-старший був явно схвильованим, але вказівки давав сухо, спокійним голосом.

Чемпіонові потрібно було в другій половині бою повністю перебудовувати тактику, адже до того головним завданням українця було вийти на лівий боковий удар, після якого Піріяпіньо й побував на підлозі. “Як функціонально? Нормально? – запитав батько після восьмого раунду. – Намагайся несильно бити. У тебе ще чотири раунди”.

Ломаченко все ж почав підключати ліву руку, але тільки для того, щоб повернути гармонійність своїм діям. Нею він тільки “позначав” удари, щоб суперник зовсім про неї не забув. Але видно, що ці дії були болісними для чемпіона. Українець лівою просто торкався голови таїландця, але легко було уявити, що сталось би з суперником, якби це були повноцінні удари. Проте такі “дотики” потрібні були Василеві, аби “розвантажити” праве плече, на яке припадав основний обсяг силової роботи.

І все-таки Ломаченко завершив бій у атаках, а судді не віддали його суперникові жодного раунду! Навіть із однією рукою майже на половині поєдинку він переміг із рахунком 120:107. Згідно зі статистикою ударів, попри травму Василь Ломаченко зміг здійснити 1006 ударів і відзначитися 368 попаданнями (37%), у той час як його суперник завдав 471 удар і влучив 86 разів (18%).

“Коли я зачепив його потужним ударом і він поплив, я просто міг проґавити відповідь. Я не знаю. Здається, кулак був затиснутим. Я влучив йому в тверду частину голови. Після цього вдарив ще кілька разів і зрозумів, що більше цією рукою бити не буду, – заявив Ломаченко на прес-конференції після бою. – Не хочу сказати про суперника нічого поганого, не хочу говорити, що я такий красень. Я казав перед боєм, що кількість його боїв не відображає рівня. Кожен боксує так, як йому дозволяє суперник. Сьогодні мені сподобалося, як я провів бій. Багатьом сподобалося. Але я вважаю, що все залежало від мене – я дозволив зробити йому стільки, скільки він зробив”.

За словами промоутера українця Боба Арума, наступного року він хотів би організувати для Ломаченка об’єднувальний поєдинок із володарем титулу WBA Ніколасом Волтерсом (25-0, 21 КО). Для цього Арум планує провести поєдинки обох своїх боксерів у рамках одного шоу на початку року, щоб потім вони змогли зустрітися влітку.

Щодо травми українця, на щастя, згідно з заявою Егіса Клімаса, менеджера чемпіона Ломаченка, рентген після поєдинку не показав перелому в лівій руці та інших серйозних ушкоджень.