Цими вихідними були зіграні матчі дев’ятого туру, в яких для львівського вболівальника були цікаві дві зустрічі, що проходили безпосередньо в нашому місті. 

В одній донецький “Шахтар” приймав луцьку “Волинь” на “Арені Львів”. В іншій львівські “Карпати” билися з маріупольським “Іллічівцем” на стадіоні “Україна”. 

Першими грали “гірники”, які свій матч проводили в п’ятницю при невеликій кількості глядачів. З одного боку, у вечір останнього робочого дня в тижні навряд чи можна було зібрати більше, але і сім з половиною тисяч глядачів  – це доволі пристойний результат, хоча якби матч проводився у суботу, то вболівальників було б значно більше. З іншого боку, враховуючи те, що донеччани у вівторок гратимуть у Лізі чемпіонів проти білоруського БАТЕ, їм було абсолютно все рівно, скільки глядачів прийде на арену, тут головніше було отримати день для відпочинку. 

Щодо самого матчу, то “гірники” в ньому здобули переконливу перемогу з рахунком 6:2, однак підсумковий результат зустрічі не відображає усієї серйозності боротьби, яка була напруженою понад 80 хвилин.

На диво, Мірча Луческу вирішив приберегти лідерів до матчу з БАТЕ і випустив цілком експериментальну середню лінію, задіявши до того ж двох форвардів, чого у вирішальних зустрічах він ніколи не робить. Також варто відзначити першу появу зі стартових хвилин Дмитра Чигиринського, якого більшість вже встигла списати, а також Дентіньо, який ще не грав в основі цього року.

Саме останній і проявив себе вже на четвертій хвилині, відкривши рахунок після передачі Ілсіньо. Однак гості відігрались доволі швидко. На 11-й хвилині Ерік Бікфалві зі штрафного з 30-ти метрів за допомогою рикошету від того ж Ілсіньо відновив рівновагу. Втім, ще до перерви донеччани повернули собі лідерство. Луіс Адріано за повної бездіяльності чотирьох опонентів розвернувся та пробив низом у кут воріт –2:1.

Ледь почався другий тайм, як “Шахтар” збільшив відрив. Нестандартний розіграш кутового завершив Даріо Срна ударом з-за меж штрафного майданчика. Втім, гості не здавалися, і комбінацію “Волині”, яку розпочав Редван Мемешев, продовжив Бікфалві, завершив зблизька Алессандро Селін.

Після цього гості могли як мінімум тричі зрівнювати рахунок. Кожного разу на вістрі атаки опинявся все той же Бікфалві: удари у поперечину, невикористане побачення з Андрієм П’ятовим та невлучна спроба удару головою, коли був переграний Олександр Кучер, змусили істерично нервувати Віталія Кварцяного. 

Імпульсивного тренера фактично добили останні 10 хвилин зустрічі, коли розігралися Тайсон, Дуглас Коста та Алекс Тейшейра, які вийшли у другому таймі. У підсумку Коста, Тейшера та Луіс Адріано встановили тенісний рахунок – 6:2. А Віталій Кварцяний не зміг бути присутнім на флеш-інтерв’ю та прес-конференції після матчу “Шахтар” – “Волинь”, відчувши себе дуже погано, і після поєдинку лікарі команди надавали йому медичну допомогу.

В ту саму п’ятницю, але дещо раніше, порцію негативу отримали і львівські “Карпати”: КДК ФФУ наклав на львівський клуб ряд штрафів. За невиконання рішень Палати по вирішенню суперечок по частині розрахунків з колишніми гравцями команди клубу належить заплатити по 25 тисяч гривень Артему Федецькому, Ігорю Ощипку і іспанцеві Крістобаль Маркесу, по 10 тисяч – Володимиру Гудимі і сербу Івану Мілошевичу. 

Однак тільки фінансовими стягненнями представники з Будинку футболу не обмежилися. “Карпатам” дали десять днів на вирішення питання по македонському голкіперу Мартіну Богатінову, інакше з клубу знімуть шість турнірних очок. Нагадаю, що львів’яни вже були позбавлені трьох пунктів кабінетним вердиктом. Причина – все та ж невиплата боргу перед Богатіновим. 

З цим негативним настроєм львів’яни в неділю виходили на матч проти “Іллічівця”. Обидві команди перебувають у підвалі турнірної таблиці, і це була битва за шість очок.

Цікаво, що львів’яни ледь не запізнилися на домашній матч. Добираючись на клубному автобусі, вони потрапили в затор і прибули на рідну арену практично впритул з початком передматчевої розминки. Ще одна прикрість спіткала львів’ян трохи раніше. Пошкодження у матчі за збірну Словенії отримав один з найкращих у поточному сезоні гравців у складі “зелено-білих” – Ґреґор Балажіц, і Ігорю Йовічевічу вперше в сезоні довелося випускати в центрі оборони пару Андрій Гітченко – Ігор Пластун, повідомляє ua-football.com. 

Матч активніше розпочали господарі. В перших п’ять хвилин вони створили поблизу воріт Гальчука два небезпечних моменти, які втім не принесли результату. А на 13-й хвилині “карпатівці” отримали і перший гольовий шанс, який Сергійчук був зобов’язаний завершувати взяттям воріт. 

Після навісу від Костевича з лівого флангу Михайло у центрі штрафного майданчика опинився в повній самотності і примудрився ударом головою влучити саме туди, де стояв голкіпер. Більше того, підібравши відскок, Сергійчук ударом з розвороту спрямував м’яч у ворота повторно, але й у цій ситуації нападник влучив у ту частину, яку вже закривав захисник Даценко. Щоправда, є підозра, що м’яч після удару львів’янина встиг пересікти лінію раніше, ніж оборонець маріупольців його вибив. Арбітр взяття не зарахував, а жоден з повторів однозначної відповіді на запитання, чи був гол, не дав.

Відсутність гольового нападника – то справжня біда нинішніх “Карпат”. Вкотре переконатися в цьому змусив епізод у середині першої половини. На цей раз Голодюк після довгої передачі на хід від Даушвілі видряпав м’яч у межах штрафної зони з ніг Сологуба і миттю м’яко прострелив уздовж воріт. Але Сергійчук не встиг до м’яча і був змушений ховати очі від погляду свого капітана. Ще один момент львів’яни втратили після подачі Ксьонзом кутового. Гітченко, вистрибнувши вище за всіх, пробив головою, а Гальчук в ефектному стрибку цей м’яч відбив.

Врешті, набігавшись упродовж перших півгодини, львів’яни у наступних десять хвилин трохи збавили оберти. Саме в цьому відрізку свій єдиний у першому таймі момент створили гості. Удару завдавав екс-“карпатівець” Васін,  але Мисак відбив снаряд у стрибку.

Проте останнє слово в першій половині все ж було за львів’янами. Чергових дві нагоди відзначитися втратив все той же Сергійчук. Перший шанс Михайлові створив Голодюк. Капітан галичан віддав шикарну передачу в штрафний майданчик, де Михайло, незграбно приборкавши м’яч, спрямував його точно в руки Гальчуку. 

А перед самим же свистком на перерву, після невдалого розіграшу кутового, господарі спромоглися швидко повернути м’яч у штрафний майданчик. Особливо ефектною була передача Пластуна п’ятою на хід Сергійчуку. Михайло, втім, зі спуртом трохи спізнився, і голкіпер суперників своєчасно вийшов з воріт і забрав м’яч до рук.

З поновленням гри ситуація на полі не змінилася. Львів’яни надалі вигравали левову частку єдиноборств у середині поля і продовжили тотальний наступ, роблячи акцент на флангові проходи. І вони приносили успіх, принаймні м’яч регулярно доставлявся в штрафний майданчик. А ось на завершальній стадії все буксувало. 

Особливо на початку другого тайму запам’яталася ще одна нагода для взяття воріт, яку змарнували відразу кілька гравців “Карпат”. Кожанов, виконавши штрафний удар з флангу, закрутив м’яч у дальній кут. Не виключено, що Денис бив по воротах. Однак Пластун і Гітченко, які замикали дальню стійку, могли буквально забігати з м’ячем у ворота. Втім, жоден з них піти на цей пас не наважився. Як наслідок м’яч, пролетівши вздовж лінії між двома “карпатівцями” і стійкою, вилетів за межі поля.

Час минав і, не дивлячись на величезну перевагу, забити львів’яни не могли. Йовічевіч зрозумів, що треба щось змінювати і випустив на останню третину гри замість Сергійчука, який у другій половині був абсолютно непомітним, дебютанта команди Артура Карнозу. Тим самим тренер господарів вирішив грати без яскраво вираженого нападника.

З виходом Карнози в наступі львів’яни й справді стали більш непередбачуванішими, однак синдром невикористаних моментів продовжився. На останніх 15 хвилин Йовічевіч випустив замість Ксьонза, котрий вочевидь після безлічі проривів встиг втомитися, Михайла Кополовця. А коли до кінця матчу залишилося дев’ять хвилин, головний тренер “Карпат” пішов на не зовсім стандартний хід і замість Кожанова, на полі з’явився захисник Балажіц, який зайняв на полі місце... центрофорварда. В принципі, хід не новий, адже Ґреґор уже діяв на цій позиції наприкінці зустрічей проти “Металіста” й “Олімпіка”. І не даремно, адже саме словенець зараз є кращим бомбардиром клубу в цьому сезоні, забивши до звітного матчу три голи.

Буквально до останньої миті виглядало, що заміна не спрацювала. Після заміни двох двигунів команди Кожанова і Ксьонза у львів’ян виникли проблеми уже з фланговими навісами. М’яч до Балажіца банально не доходив. Але врешті, коли ситуація виглядала зовсім безнадійною, “Карпати” таки вирвали перемогу.

Костевич пройшов лівим краєм і спобував виконати навіс, однак влучив у суперника, від якого круглий відскочив на Кополовця. Михайло першим дотиком прийняв м’яч на груди, а другим виконав навіс у штрафний майданчик. Там Балажіц у височенному стрибку, якому можуть позаздрити усі баскетболісти, головою спрямував м’яч у кут – 1:0. Попри драматизм ситуації “Карпати” здобули заслужену перемогу.