Цього тижня в столиці України завершив роботу “Конгрес за реформу в галузі фізичної культури та спорту”, на якому були презентовані напрацювання робочої групи з реформування вітчизняного спорту: проект “Концепція реформи, ідеологія змін до Закону “Про фізичну культуру та спорт” і концепція проекту інформатизації галузі. 

У роботі конгресу взяли участь майже 200 представників спортивної галузі: президенти федерацій, тренери, спортсмени, громадські діячі.

“Презентація концепції реформи та проекту закону – це перші кроки, які ми зробили на шляху реформування галузі спорту і фізичної культури. Попереду – мінімум півроку роботи після всебічного обговорення документів, урахування пропозицій, аналізу. Ми працюємо прозоро і відкрито, тому ще раз запрошую спортивну громадськість до подальшої співпраці”, – зазначив міністр молоді та спорту України Дмитро Булатов.

Реформу впродовж кількох місяців готувала робоча група, до складу якої увійшли представники міністерства, Національного олімпійського комітету, спортивних федерацій. Керівник робочої групи – Дмитро Качуровський, президент Федерації плавання України.

“Проаналізувавши пропозиції всіх керівників спортивних федерацій та організацій, робоча група дійшла висновку, що реформуванню підлягатимуть три системи організації: масовий спорт, спорт вищих досягнень, взаємодія між державою, територіальними общинами та суб’єктами спортивної галузі. У результаті їхнього реформування заняття спортом стануть для українців доступнішими.

Те, що ми пропонуємо в масовому спорті, кардинально відрізняється від того, що існує, тож дасть імпульс для того, щоб кожна дитина займалася спортом. Сьогодні це роблять лише 400 тисяч (10 відсотків) дітей віком від 6 до 17 років. До школи приходить 70 відсотків здорових дітей, а серед випускників їх лише 20 відсотків, – зазначив Качуровський. – У результаті реформи всі школярі (приблизно 4 мільйони) матимуть можливість займатися спортом”.

У роботі конгресу також взяли участь  президент Національного олімпійського комітету України Сергій Бубка, заступник голови Адміністрації Президента України Дмитро Шимків, Посол Європейського Союзу Ян Томбінський, Надзвичайний і Повноважний посол США Джеффрі Пайєтт, віце-президент Європейської легкоатлетичної асоціації Карл Пильний.

“У Європі нема єдиної системи розвитку спортивної сфери – кожна країна обирає свій шлях. Та впевнений, що кожна європейська держава поділиться з вами своїм досвідом. Крім цього, досягнення України в майбутньому можуть надихнути інші країни на зміни”, – зазначив Ян Томбінський.

“Україна робить важливий крок у своїх реформах, зокрема в реформі спорту. Моя країна підтримує такі починання, і найближчим часом ми готові направити в Україну спортивних спеціалістів – тренерів, менед­жерів, спортсменів – для подальших консультацій”, – сказав Джеффрі Пайєтт у своєму виступі перед учасниками конгресу.

Щодо самого проекту, то в ньому виділяють три основні напрямки реформ. Вони рівноцінні і повинні проводитися одночасно. 

Масовий спорт. Зараз на масовий спорт виділяють 4,5 мільярда гривень і займаються ним 400 тисяч осіб, але система працює погано. Міністерство пропонує запустити адресне фінансування: на кожну дитину держава витрачатиме по 150 гривень на місяць (можливо, і більше – розрахунок на 15% від мінімальної зарплати). Як це працюватиме: батьки обирають вид спорту, спортивний клуб і записують туди дитину, після чого клуб отримує 150 гривень. 

Таким чином повинна підвищитися конкуренція (клуби будуть зацікавлені в більшій кількості учнів), середні школи перетворяться на союзників міністерства (самі будуть організовувати спортивні клуби, відкривати спортивні споруди, коригувати розклад, аби залучати дітей до занять спортом), фітнес-клуби почнуть розвивати спортивні секції, відтак корупція в цій галузі зникне.

Фінансування має збільшитися до 6 мільярдів гривень, а кількість тих, хто займатиметься спортом, збільшиться вдесятеро – до 4 мільйонів. Відповідно, підвищиться попит на тренерів і фахівців. 

Професійний спорт. У міністерстві вважають, що система спорту вищих досягнень працює досить ефективно, підтвердження чому – десятки медалей. Нинішнє фінансування (1 мільярд гривень на рік) збільшувати не збираються. Головне завдання тут – сфокусувати увагу на талантах, створити їм можливості й умови для завоювання медалей. Але виконувати це завдання будуть федерації, держава лише фінансуватиме. Качуровський визнає, що існує ризик: деякі федерації можуть не впоратися з пошуком талановитих дітей і забезпеченням їм необхідних умов. Фінансування отримають тільки ті федерації, які будуть відповідати всім стандартам. 

Взаємини між державою і спортом. Основна зміна – держава змінює свою функцію з “управляти” на “підтримувати”. Сьогодні в неї забагато повноважень, наприклад, затверджують правила змагань наразі у Міністерстві юстиції. Всі ці повноваження повинні повернутися федераціям. Вертикаль повинна виглядати так, як годиться за Олімпійською хартією: міжнародна федерація – національна – спортивний клуб. При цьому спортивний клуб – це організація, яка надає будь-яку спортивну послугу (від ДЮСШ до Центру олімпійської підготовки).

“Головне – це те, що держава назавжди відійде від управління спортом. За нею залишиться тільки нормативна та фінансова підтримка. Ядром же і головними керівними органами спортивної сфери стануть громадські організації: національні та спортивні комітети і федерації”, – зазначив у своєму виступі Дмитро Булатов. 

Залишається сподіватися, що всі ці зміни будуть втілені та принесуть користь як професійному спорту, так і покращенню фізичного стану всіх українців.