Найприкріше, що другий тур поспіль “карпатівці” зазнають поразки, пропускаючи два голи наприкінці зустрічі. Видається, експеримент із Іґорем Йовічевічем на чолі команди зазнає невдачі. Адже втрата концентрації на останніх хвилинах це насамперед провина тренера. 

До матчу в Полтаві “Ворскла” і “Карпати” підійшли добре “озброєні”, адже останнім часом, на щастя, гравців оминули травми. Саме тому всі очікували видовищного футболу. Зараз же обом колективам потрібно набирати очки, адже час повертати кредит довіри, який команди втратили на старті.

Полтавці розпочали матч надзвичайно агресивно і завдяки цьому бажанню вигравали левову частку єдиноборств, яких зі стартових секунд було надзвичайно багато, повідомляє ua-football.com. Львів’яни своєю чергою, отримавши м’яч на власній половині поля, намагалися іти в наступ через короткий пас. Першу в грі гостроту “Ворскла” створила після того, як Ткачук дав із власної половини довгу передачу вліво на хід Громову. Артем, швидко промчавши до меж штрафного майданчика, віддав передачу на Ковпака. Олександр навіть випередив Балажіца, але завдати прицільного удару в дотик не зумів.

“Карпатівці” відповіли на цю атаку випадом, який організували опорні хавбеки. Чачуа, отримавши м’яч у центрі поля, віддав коротку передачу на Даушвілі, а той миттю виконав вертикальну передачу в центральну зону – туди, куди забігав Кожанов. Сапая, який, вочевидь, мав “стерегти” Дениса, поряд не було, внаслідок чого львів’янин отримав простір для дій. Завершився випад ударом Кожанова – голкіпер полтавців Богуш перевів м’яч із нижнього кута за лицьову лінію.

Однак це був епізод. Відбившись, господарі і далі вели наступ. Діяла команда Сачка швидко, широко, використовуючи як діагоналі з флангів, так й індивідуальні прориви через центр. Дуже небезпечним був ривок Дедечка до штрафного майданчика гостей. Швидко проскочивши двох захисників, Денис виконав простріл уздовж воріт, який Мірошниченко перервав у останню мить, ризикуючи зрізати м’яч у власні ворота. Далі Громов, отримавши “круглого” в середині поля, обійшов кількох суперників і вистрелив із 25-ти метрів – Ільющенков “витягнув” м’яч із нижнього кута кінчиками пальців.

Зрештою, витримавши цей тиск, у останній третині тайму м’ячем заволоділи вже львів’яни. Вони добре комбінували в сере­дині поля, однак у заключній фазі атак “карпатівцям” бракувало чіткості виконання. Щоправда, одного разу Богушу пощастило. Сергійчук, зреагувавши на простріл Ксьондза, пробіг між двома захисниками і завдав удару головою, але у ворота не влучив. М’яч, ковзнувши згори по поперечині, вилетів за межі поля.

Був чудовий шанс відкрити рахунок до перерви і в полтавців. Сталося це після подачі господарями кутового справа. Львів’яни двічі вибивали м’яч зі свого штрафного майданчика, але двічі він туди повертався. Вдруге це було більш небезпечно, але після удару Ковпака м’яч пролетів поруч зі стійкою.

Відразу після перерви Іґор Йовічевіч провів несподівану заміну: замість нападника Сергійчука вийшов Михайло Кополовець. Михайло був на звичному для себе лівому фланзі, а на вістря атаки пересунувся Кожанов, якого раніше не бачили як центрфорварда. Початок тайму знову залишився за господарями, які втратили свій черговий шанс відкрити рахунок. Ільющенков, вийшовши в зону одинадцятиметрової позначки для перехоплення діагоналі справа, невдало вибив м’яч кулаком.

“Куля” відлетіла вліво до Громова, який у дотик віддавав “круглого” Ковпаку. Олександр бив із семи метрів у фактично порожні ворота, але виконував удар поспіхом і не влучив у ціль. Варто зауважити, що при повторі епізоду було помітно, що Ковпак перебував у відвертому положенні “поза грою”, однак асистент арбітра прапорця не підняв.

А на 53-ій хвилині почав виправдовувати довіру тренера Кополовець. Михайло на власній половині поля вступив у жорстке єдиноборство з Чеснаковим і розпочав гостру атаку, яка завершилася виходом Ксьондза віч-на-віч із Богушем, однак переграти голкіпера “карпатівець” не зміг.

Далі тренери обох команд провели перестановки у складі. Сачко змінив нападника – замість Баранника вийшов Ахмед Янузі. Натомість Йовічевіч, переконавшись, що Кожанов на вістрі атаки не надто ефективний, випустив замість Дениса Тараса Пучковського. Молодий форвард, ледь вибігши на поле, здійснив прорив, який завершився порушенням з боку Даллку і жовтою карткою для капітана “Ворскли”. А вже в наступній атаці Пучковський отримав повноцінну нагоду відзначитися. Мірошниченко, отримавши м’яч на своєму фланзі поруч із бічною лінією, змістився трохи в центр і видав розрізний пас на Тараса, який опинився перед Богушем. Форвард мав достатньо часу, щоби пробити самостійно, однак вирішив віддати пас на протилежну стійку – туди, куди бігав Кополовець. Цю передачу перервав Сапай.

Далі на полі точилася боротьба на межі фолу. Помилялися одні й інші, а розв’язка настала на 80-ій хвилині. Спершу львів’яни втратили ще одну нагоду відзначитися. Голодюк, виконуючи штрафний удар, підкручував м’яч у дальній верхній кут, але “куля” пролетіла над поперечиною. У відповідь право на штрафний із такої ж позиції отримала вже “Ворскла”. Дедечко підкрутив м’яч у ближній кут і шансів Ільющенкову не залишив – 1:0.

Пропустивши, львів’яни кинулися в атаку великими силами і... отримали гол у власні ворота. Кополовець не зумів прийняти м’яч після передачі з ауту. Перехоплення, передача на Янузі, швидкісний забіг і фінти від Ахмеда з ударом із лінії штрафного майданчика, який Ільющенков відбив перед собою прямо на Ковпака. Олександр, маючи перед собою сім метрів порожніх воріт, промахнутися вже не міг – 2:0.