Головний тренер “Реалу” Карло Анчелотті з перших хвилин гри випустив на поле двох зіркових новачків – Тоні Крооса і Хамеса Родрігеса, однак героєм матчу став “старий” лідер королівського клубу Кріштіану Роналду, який забив два м’ячі. 

Матч за Суперкубок УЄФА – подія доволі другорядна на тлі тієї ж Ліги чемпіонів. Можливо, саме тому зустріч, яка відбулася в Кардіффі, проходила не на чудовому місцевому стадіоні “Міленіум”, а лише на арені “Кардіфф Сіті”. Але головне не це, а те, що від матчу наївно було очікувати реактивних швидкостей і боротьби до кінця: ніхто не горів бажанням травмувати ноги в прохолодному Уельсі напередодні старту сезону.

Щодо суперників, то “Реал” та “Севілья” вже по разу володіли Суперкубком. Андалузці виграли цей трофей в 2006 році, розгромивши “Барселону” – 3:0. А мадридці свою єдину перемогу в цьому більш ніж швидкоплинному турнірі здобули в 2002 році, здолавши “Феєнорд” (3:1). Цікаво, що у фінальних матчах за Суперкубок,  “Реал” та  “Севілья” частіше програвали. Для “Реалу” цей фінал Суперкубку став четвертим, для “Севільї” – третім. 

Головним фаворитом матчу був звісно “Реал”. І причина не лише в тому, що “королівський” клуб сильніший за рівнем виконавців, але і в тому, що “Севілья” перед початком нового сезону позбулася “мозкового центру” своєї команди: після річної оренди в “Севільї” опорний півзахисник збірної Камеруну Стефан Мбіа повернувся в “Куїнз Парк Рейнджерс”, а хорватський плеймейкер Іван Ракітич перебрався в “Барселону”. Аби якось компенсувати втрати, боси “Севільї” придбали у французького “Реймсу” польського “опорника” Ґжеґоша Крихов’яка, але цей гравець явно нижчий рівнем за інших. 

У свою чергу найсильніший клуб Європи в міжсезоння закуповував виключно зірок першої величини, підписавши кращого бомбардира чемпіонату світу в Бразилії, атакуючого півзахисника збірної Колумбії Хамеса Родрігеса, воротаря збірної Коста-Рики Кейлора Наваса, а також Тоні Крооса – чудового опорного півзахисника збірної Німеччини. А втратили “вершкові” лише голкіпера Дієго Лопеса (пішов у “Мілан”) і форварда Альваро Морату (в “Ювентусі”). 

Головний тренер “Реалу” Карло Анчелотті не став тримати новенькі козирі в рукаві, випустивши в основному складі Родрігеса і Тоні Крооса. Кроос у парі з Лукою Модричем “зачищали” опорну зону, попутно насичуючи передачами Кріштіану Роналду, Гарета Бейла, Родрігеса і Каріма Бензема. 

“Реал” вийшов на поле і деякий час звикав до свіжого британського повітря і заодно оцінював свої можливості, зіставляючи з можливостями суперника. Така стартова пауза призвела до того, що практично відразу ж після початку матчу “Севілья” заробила кутовий удар. І зовсім не важливо, що нічого не змогла з нього вичавити, як, втім, нікого не повинен хвилювати і той факт, що, по суті, це був останній момент андалузців перед глибоким відходом у тил. 

Мадридці швиденько пристосувалися і побігли вперед. І хоча “вершкові” не квапилися навалюватися на противника всією  своєю міццю, навіть неспішного перекочування м’яча в центральній зоні вистачило, щоб розгледіти їх ігрову перевагу. 

Роналду став пристрілюватись здалеку, але перший удар вийшов слабким. Потім Крірі пробив зі штрафного – цього разу вийшло набагато сильніше, але рикошет від захисника нівелював усю загрозу. 

“Севілья”, посидівши в захисті, спробувала контратакувати, але особливо без користі для себе.  “Реал” тим часом продовжував нагнітати. І дуже швидко тиск на ворота Бету дався взнаки. Роналду, перебуваючи в центрі поля, перевів м’яч на лівий фланг, після чого безоглядно помчав до штрафного майданчика з високо піднятою рукою, і як тільки португалець опинився в штрафному майданчику, він отримав філігранний пас від Бейла і в дотик відправ снаряд у ворота. 

Щодо другого тайму, то крім другого м’яча Крірі, який точним ударом у дальній кут завершив багатоходівку за участю Хамеса, Крооса і Бензема, навіть згадувати особливо не хочеться. “Севілья” і далі відсиджувалася неподалік своєї штрафної площі, періодично пускаючи в прорив все того ж Деніса Суареса. А мадридці нікуди не поспішаючи довели матч до перемоги.