Цікавим є і те, що всі перемоги були мінімальними, з рахунком або 1:0, або 2:1. Звичайно, пояснити низьку результативність можна стартом чемпіонату, спекою та багатьма іншими факторами, але з іншого боку – команди б’ються до кінця, адже з 12 голів рівно половина була забита в останні 10 хвилин матчів. 

Щодо самих результатів, то в другому турі особливих несподіванок не було, хіба що можна виокремити першу перемогу в еліті донецького “Олімпіка”. В усіх інших матчах усе закінчилося більш-менш прогнозовано; навіть поразку львівських “Карпат” від іншої донецької команди – “Металурга” – можна було передбачити. 

Для львів’ян немає, напевно, “незручніших” колективів за донецькі команди. І якщо з “Шахтарем” “карпатівці” хоч інколи, але можуть впоратися, то з донецьким “Металургом” усі матчі... біда чорна. При цьому, у якому б стані не перебували “металурги”, вони майже завжди залишають місто Лева у піднесеному настрої. Міняються тренери, суттєво змінюються склади, але донеччани залишаються доволі міцним горішком. 

Ось і цього разу до нового очного протистояння обидві команди підходили з певними проблемами. У літньому міжсезонні “Карпати” й “Металург” були кадрово серйозно перетасовані, і новим наставникам – Володимирові П’ятенку та Ігореві Йовічевічу – доводиться вже по ходу сезону будувати новий колектив. І хоча непросто дати точну оцінку складності поставлених перед тренерами завдань, хорватському фахівцеві, який тільки недавно отримав можливість тренувати команду Прем’єр-ліги, напевно, важче. 

У Йовічевіча вибір дуже непростий, тим паче, що йому було поставлене завдання виховувати нових зірок. Отож не дивно, що на флангах оборони “Карпат” з’явилися Іван Лобай і Денис Мірошниченко, яким нема і 20-ти. Відсутній досвід і в єдиного форварда Тараса Пучковського, покликаного замінити Олександра Гладкого. Звичайно, у команду повернулися “мастадонти”: Денис Кожанов, Ігор Худоб’як і Павло Ксьонз. Але поки (і в цьому матчі зокрема) вони не демонструють своїх лідерських якостей, хоча саме від них, по ідеї, і повинна виходити основна енергетика колективу. 

Щодо “Металурга”, то Володимир П’ятенко ніяк не може знайти заміну Жуніору Мораесу. Головний бомбардир клубу, отримавши в останньому матчі минулого сезону червону картку, позбавив себе можливості допомогти партнерам у трьох перших поєдинках. Відтак спочатку в донеччан на вістрі виходив Максим Дегтярьов, а у матчі з “Карпатами” зіграв номінальний півзахисник Алешандре. В іншому склад, у принципі, рівний, хіба що око ріже присутність на правому фланзі захисту Олександра Нойока, якого всі звикли бачити в центрі півзахисту. 

Голуби миру, сині та жовті кульки, хвилина мовчання... Так офіційно починався новий футбольний сезон у Львові, попри те, що минулого тижня у місті були зіграні два матчі. Але то грали “переселенці”, а тут своя команда, яку прийшли підтримати лише шість тисяч уболівальників.

Але не будемо про погане! Поговоримо про ще гірше – про те, що відбувалося на полі. Командний досвід, якого явно було більше у гравців “Металурга”, мабуть, позначився на початку першого тайму. Гості, що відсиділи в дебюті і не дозволили суперникові навіть наблизитися до воріт Олександра Бандури, із часом ще більше освоїлись і почали погрожувати “володінням” Олександра Ільющенкова. І хоча великої кількості цікавих моментів не було, гол таки стався. Алешандре виконав стандарт із флангу, а Джордже Лазич виявився спритнішим і за Худоб’яка, і за Лобая, точно пробивши головою повз голкіпера “Карпат”. 

Оперативно відповісти господарі так і не змогли, ба більше – пропустили другий м’яч. Але арбітр зустрічі Сергій Берізка взяття воріт не зафіксував. А вся справа в тому, що м’яч після удару В’ячеслава Чечера, який проводив свій 300-ий матч у чемпіонатах України, влучив у поперечину, від якої, як здалося після низки відео­повторів, усе ж опустився за лінією, чого рефері, на жаль, не помітив. А як добре було на чемпіонаті світу в Бразилії, коли подібні питання чітко вирішувалися протягом хвилини!.. 

Після перерви господарям нічого іншого не залишалося, як великими силами піти вперед. І львів’яни, варто віддати їм належне, додали в агресії та, незважаючи на спеку, прискорили темп гри. У підсумку футболісти “Карпат” заволоділи ініціативою і все частіше стали загрожувати воротам Бандури. Найнебезпечніше стало після удару головою в середині другого тайму Грегора Балажица. Але те, що вийшло в грі з “Говерлою” туром раніше, не вдалося зараз – м’яч пройшов у лічених сантиметрах від штанги. 

Кінцівка поєдинку минула в постійних атаках львів’ян, які майже всією командою облаштувалися на половині поля суперника. “Металург” у цілому не заперечував, а П’ятенко і зовсім замінив Алешандре, випустивши захисника Артема Барановського. Однак моменти хоч і створювалися гравцями “Карпат”, на гольові вони явно не дотягували. У підсумку донеччани вкотре залишають засмученим Львів.

Щодо інших матчів, то ледь не сталося сенсації в Полтаві, де грали “Ворскла” та “Шахтар”. “Гірники” пропустили першими: Ігор Пердута вивів на завершальний удар Артема Громова, який зумів обхитрити Антона Каніболоцького – 1:0. До кінця тайму донеччани так і не оговтались. А в другому таймі “Ворскла” не відсиджувалась у захисті й намагалася подвоїти перевагу. Каніболоцькому довелося попрацювати серйозно, коли він реагував на удари Олега Баранніка та Санжара Турсунова. Але чемпіон перечекав і таки перевернув усе з ніг на голову в останні 10 хвилин. Спершу Гладкий скористався передачею Тараса Степаненка, а останній після кутового додав до результативного пасу ще й переможний гол – 1:2. У доданий час Громов міг урятувати “Ворсклу”, проте його удар прийняла на себе поперечина. Пристрасті не вщухали до фінального свистка, наслідком чого став цілий букет із різнокольорових карток. По червоній, зокрема, отримали Олександр Кучер і Даллку.

У центральному матчі туру “Динамо” в гостях здолало “Металіста”. Кияни в цьому матчі аж ніяк не могли програти, адже вони вшановували пам’ять Валентина Белькевича, який раптово помер минулого тижня. Однією з основних дійових осіб на полі став Андрій Ярмоленко. Знову, як і в матчі проти “Ворскли”, кияни зуміли провести швидкий гол, причому для цього не довелося докладати надзусиль. Лівий фланг господарів провалився, звідки Юнес Беланда вивів на порожні ворота Артема Кравця – 0:1. “Металіст” до перерви виглядав блідо, за що був покараний. Щоправда, гості забили з пенальті. Після рикошету за м’яч боролись Ярмоленко та Владімір Дішленкович. Впали обидва, проте арбітр побачив порушення правил із боку голкіпера. Вирок виконав той же Ярмоленко – 0:2.

Після відпочинку гра суттєво змінилась. Особливо цікаво стало після того, як Анатолій Жабченко призначив ще один 11-метровий – цього разу вже за фол Олександра Шовковського проти Марсіу Асеведу, реалізований Хав’єром – 1:2. Уже традиційною стала сутичка незадовго до фінального свистка, яка призвела до жовтих карток. Для Сергія Рибалки вона виявилася другою. Проте у меншості гості відстояли без особливих проблем, записавши в актив другу перемогу.

Також здобули перемоги “Олімпік”, запорізький “Металург” і “Дніпро”. Дебютант Прем’єр-ліги здолав “Зорю” завдяки голу Володимира Лисенка. У Запоріжжі місцевий клуб приймав “Говерлу”. Занадто багато експериментів дозволяють собі обидва тренери. Тренер ужгородців В’ячеслав Грозний вирішив провести кілька експериментів зі складом і... програв. Перший тайм проходив дуже одноманітно. Коли “Металург” атакував великими силами, гості постійно захищались. Краще зі своїм завданням впоралися закарпатці. Біля їхніх воріт за 45 хвилин виник тільки один гострий епізод, коли Олександр Надь своєчасним ривком із лінії воріт нейтралізував вихід Дмитра Юсова віч-на-віч. 

Така гра могла тривати до фінального свистка, однак випадок змінив характер подальших подій. Після розіграшу штрафного Юсов знову вирішив перевірити Надя, який відбив м’яч перед собою, і Сергій Люлька, випереджаючи Леонардо, мимохіть став автором голу у власні ворота. Не менш курйозною вийшла і друга результативна комбінація запоріжців. Юсов із Володимиром Прийомовим розіграли нехитру дво­ходівку на правому фланзі. 

Останній “прострілив”, внаслідок чого Надь зіткнувся з двома своїми оборонцями, а Леонардо розгубився наодинці з порожніми воротами, але таки вразив їх – 2:0. “Говерла” встигла скоротити відставання, але не більше. М’яч Максима Шацьких на добиванні після зусиль Дмитра Трухіна та Максима Фещука став для нападника 123-ім у чемпіонатах України, і він вже повторив рекорд результативності нинішнього наставника “Динамо” Сергія Реброва. Чекаємо на оновлення максимальної цифри.

Довелося докласти чималих зусиль “Дніпру”, аби в гостях здолати “Волинь”. Лучани до перерви виглядали агресивніше й цікавіше, тоді як гості спромоглися завдати лише одного удару, який пройшов повз ворота .

У другому таймі кількість справжніх гольових моментів стрімко збільшувалась. Майже стовідсоткові нагоди втрачали один за одним Ерік Бікфалві, Олександр Кобахідзе та Дмитро Козьбан, який із новими силами почав “тероризувати” захист дніпропетровців. За кількістю влучних ударів і кутових, за підсумками всієї зустрічі, господарі мали втричі більше здобутків. А перший удар “Дніпра” стався лише на 85-ій хвилині, коли Євген Селезньов перевірив із гострого кута Артема Кичака, щоправда, відразу був і другий удар, коли на добиванні Євген Шахов додав до вчорашнього “дубля” за “дубль” переможний м’яч. 

По гарячих слідах Євген Коноплянка міг добивати “Волинь”, проте, обвівши воротаря, дозволив Сергію Сімініну в останню секунду стати рятівником для своїх партнерів на лінії воріт. Таким чином, не зовсім логічний виграш “Дніпра” залишає його в групі тих, хто поки очок не втрачав.