Багато хто побоювався, що бразильцям можуть допомогти судді в протистоянні з симпатичною командою Колумбії, але пентакампеони відмінно впоралися самі, віднайшовши атакувальні резерви в обороні. 

Французи з бельгійцями впевнено подолали груповий етап та 1/8 фіналу й не зуміли переломити гру після пропущених у дебюті м’ячів. Досвідченіші команди Німеччини й Аргентини грамотно зіграли по рахунку. У єдиній же парі, де фаворит і аутсайдер проглядалися досить чітко, усе могло закінчитися навіть розгромом, але в підсумку чудовий голкіпер Кейлор Навас і пані Фортуна дозволили головній сенсації цього мундіалю дотягнути до післяматчевих пенальті, де бенефіс видав уже резервний воротар “помаранчевих” Тім Крул. 

Таким чином сформувалися дві найцікавіші півфінальні пари: Бразилія – Німеччина та Аргентина – Голландія. І ось тут передбачити заздалегідь результат і хід матчу просто неможливо. 

За винятком останнього матчу, де костариканці, будучи аутсайдерами, свідомо обрали суто оборонну модель, що ледь не принесла їм успіху. У всіх інших зустрічах боротьба була доволі рівною. 

А от з видовищністю були труднощі. На відміну від попереднього етапу, у чвертьфіналах голи забивали на самому початку матчу, але це позначалося на грі не найкраще. Команда, яка відкривала рахунок, цілком обґрунтовано намагалася зберегти перевагу. Суперник же не поспішав розкриватися – занадто багато часу ще було в запасі. У підсумку напруження і небезпечних моментів ставало ще менше. Протистояння аргентинців із бельгійцями стало одним із найнудніших матчів на турнірі, а гольові моменти можна було перерахувати на пальцях, причому однієї руки. 

Недалеко пішли і німці з французами. Бразильці з колумбійцями зіграли найвидовищніший і найрезультативніший матч чвертьфіналів, забивши на двох більше, аніж решта команд у трьох інших матчах разом узятих. Швидкий гол був і тут, але Бразилія намагалася грати. Підопічним Сколарі як господарям це робить честь. І як уявити плей-оф без хоча б одній післяматчевої “рулетки”, яку люб’язно надали голландці з костариканцями? 

Відкривали парад збірні Німеччини та Франції, які до матчу вважалися рівними суперниками. У німців було кілька переваг. Йдеться насамперед про зіграність (команда Льова давно грає цим складом, тому новачки входять у команду поступово) і досвід. Французи з 2006 року не проходили далеко, і у фінал у Німеччині виходили зовсім інші люди. У попередніх матчах обидві команди відзначилися як надійною обороною, так і вмінням вести позиційні атаки. Цілком можливо, що в обережних перекочуваннях м’яча минув би весь матч, однак на порятунок прийшов стандарт. Тринадцята хвилина підтвердила свій статус, ставши нещасливою для команди Дешама. Гуммельс у високому стрибку відправив м’яч у верхній кут, замкнувши вивірену подачу Крооса. 

Далі ж німці стали свою перевагу захищати. У першому таймі гра була рівною, у другому французи, проти яких був час, перехопили ініціативу. За кількістю моментів підопічні Дешама перевершили суперника, але Бензема розтринькав рідкісні можливості для взяття воріт, та й Нойєр діяв надійно. Не допомогли і двоє додаткових форвардів із лави запасних. За десять хвилин до кінця німці зобов’язані були ставити крапку, однак Мюллер промахнувсь, а Шюррле пробив бездарно. І все ж одного гола збірній Німеччини вистачило, щоби вийти в півфінал. 

Очікувалося, що колумбійці зуміють нав’язати боротьбу прагматичному колективу Сколарі, однак Бразилія з перших хвилин пішла вперед і швидко відкрила рахунок. Гол вийшов майже таким, як взяття воріт збірною Чилі. Тепер уже Луїс після подачі корнера нав’язав боротьбу на ближній стійці, а Сілва замкнув на дальній. Зупинятися пентакампеони і не думали. Вони більше володіли м’ячем, частіше загрожували воротам. Один тільки Халк тричі за перший тайм бив із меж штрафного! У другій половині зустрічі гра поступово стала вирівнюватись (у міру того, як Пекерман кидав усе нові і нові сили в атаку). 

Спірний штрафний на пристойній відстані від воріт, здавалося, не ніс особливої загрози, але Давид Луїс розрядив гармату від душі, забивши один із найкрасивіших м’ячів турніру. Тут уже колумбійці влаштували справжній навал, у ході якого хвилин за п’ятнадцять до кінця Сезар збив у власному штрафному Бакка. Хамес Родрігес із позначки був точним. У Колумбії ще залишався час, аби врятуватися, але нічого виразного підопічні Пекермана так і не вигадали. 

Швидкий гол стався і у матчі між збірними Аргентини та Бельгії. Уже на восьмій хвилині Ігуаїн чудово зорієнтувався на лінії штрафного, з відскоку забивши м’яч точно в нижній кут. Куртуа навіть не стрибав! А далі почалася “тягучка”. Якби цей матч грали вночі, то всі би на стадіоні заснули! З кожною хвилиною аргентинці все менше бажали рухатися вперед, а Бельгія виглядала відверто інертною. Південноамериканці до середини поля дозволяли “червоним дияволам” робити все, чого душа бажає, але потім зустрічали їх дуже щільно. 

А в дебюті другого тайму Ігуаїн міг вирішити якщо не все, то багато чого, але після рейду з центру поля пробив у поперечину. Бельгійці вигадали кілька напівмоментів, але цього не було достатньо. Навіть дивно, як ці “таланти” примудрилися грати настільки блякло! Впродовж усього групового етапу Бельгію критикували, але здавалося, що вона просто не хоче включати повні оберти. Втім коли виникла необхідність – виявилося, що включати нічого. 

Коста-Рика віддала м’яч та ініціативу голландцям, сподіваючись на настирливість і швидкість Кемпбелла та винахідливість Руїса. У першій половині матчу гра вийшла приблизно рівною, хоча голландці впустили кілька шансів забити. Вони були у Ван Персі й Депа, а Снейдер чудово бив зі штрафного. Кейлор Навас своєю чергою зіграв чудово. У другому ж таймі перевага “помаранчевих” збільшувалась якщо не в геометричній, то в арифметичній прогресії точно. Однак моменти виникали нечасто. 

Та все ж рано чи пізно оборона Коста-Рики повинна була почати “давати збої”. Ар’єн Роббен, який змусив чотирьох із п’яти захисників збірної Коста-Рики отримати жовті картки, був просто невгамовним. Остання десятихвилинка перетворилася на справжнє пекло: Снейдер зі штрафного влучив у штангу, два шедевральні сейви від Наваса і потрапляння в хрестовину Роббена рикошетом від захисника “на десерт”. 

“Лос Тікос” вистояли та зуміли протриматися ще тридцять хвилин додаткового часу. А під серію пенальті у Голландії вийшов Тім Крул. Це було, відверто кажучи, несподівано враховуючи, що в своєму “Ньюкаслі” Крул за сезон відбив лише два пенальті. Але Ван Гаал знав, що робить: голкіпер вгадав напрям усіх п’яти ударів і парирував два, а Навас не зміг виграти жодної дуелі. Ван Персі, Кейт, Роббен і Снейдер спільними зусиллями “поховали” костариканську мрію. 

Попри те, що чвертьфінали були дещо нудними, у них були свої герої в кожній позиції. Так, найкращим голкіпером можна назвати костариканця Кейлора Наваса. Те, що збірна Коста-Рики дотягнула до серії післяматчевих пенальті, цілком і повністю заслуга їхнього воротаря. 

Загалом, роботи в Наваса вистачало. Голкіпер відбив усе, що повинен був, а в декількох епізодах відверто врятував партнерів, зігравши третій сухий матч на мундіалі. Там, де Навас був уже безсилим, йому на допомогу приходив каркас воріт. У серії пенальті Навас, на жаль, команді допомогти не зміг, бо він би однозначно став найкращим голкіпером усього турніру. 

Серед захисників, звичайно, хотілось би відзначити бразильських і німецьких оборонців. У німців просто неймовірно зіграв ветеран Філіпп Лам: з одного боку, непомітно, але з іншого –дуже надійно, не дозволивши особливо розвернутися Грізманну, а згодом і Вальбуену. Вперед, щоправда, Лам підключався не настільки активно, але перевага в рахунку виправдовує таку манеру гри капітана німецької збірної. 

Матс Гуммельс, якого турбували мікротравми, відновився і вийшов на звичній позиції в центрі оборони, склавши пару Боатенгу. Захисник “Боруссії” не лише зі своїми обов’язками впорався, а й уперед вийшов успішно, забивши єдиний і переможний м’яч у ворота Льоріса. Цей гол став для Гуммельса вже другим на турнірі, зробивши його одним із найкорисніших гравців команди Льова.

Центральні ж захисники збірної Бразилії зіграли краще всіляких похвал. Тіагу Сілва і Давид Луїс мало того, що біля своїх воріт майже нічого створити не дозволили, так ще й підсумкову перемогу своїй команді забезпечили, забивши кожен по м’ячу. 

Із півзахисників варто відзначити голландця Роббена і колумбійця Родрігеса. Роббен просто розривав грамотно вибудувану оборону збірної Коста-Рики. Тренер американців Пінто попереджав арбітра, щоби той стежив за вінгером, але того практично неможливо зупинити у межах правил. Ар’єн постійно загострював гру своїми швидкісними ривками і передачами, вигадував цікаві розіграші стандартів на пару зі Снейдером, бив сам. 

Загалом був справжнім лідером “помаранчевих”. Та й реалізований пенальті в післяматчевій серії повинен додати йому впевненості. Хамес Родрігес був у матчі з бразильцями не настільки помітним, як звичайно, чому вина – щільна оборона пентакампеонів. І все ж кілька разів загострити гру йому вдалося. Особливо гарним був момент, коли Родрігес, граючи в центрі, розібрався відразу з двома суперниками, організувавши партнерам атаку 4 у 3. Та й пенальті він реалізував упевнено, подарувавши своїй команді шанс на порятунок. Хоча колумбійці залишили турнір, Родрігес із шістьма голами може так і залишитися його кращим бомбардиром. 

А ось нападники у чвертьфіналі загалом зіграли бездарно, за винятком Гонасло Ігуаїна. Аргентинець зіграв так, як і повинен грати форвард: нечасто потрапляючи в кадр, він взяв участь майже в усіх гострих ситуаціях біля воріт суперника, у дебюті швидко зорієнтувався після рикошету від захисника і забив, а в другому таймі двічі міг “поховати” бельгійців. Але в першому епізоді завадила нога Ван Буйтена, який прийняв удар на себе, а в другому після сольного проходу із середини поля Гонсало пробив у поперечину. 

І насамкінець про сумне. Чемпіонат світу хоч і швидкоплинний, але без втрат обійтися важко. Та й картки невблаганно накопичуються. 

Саме тому не зіграє в півфіналі капітан збірної Бразилії та один із кращих центральних захисників у світі Тіаго Сілва. Ще більш прикра втрата – лідер пентакампеонів і головна зірка Неймар, який отримав удар коліном у спину від Суніга. У форварда перелом хребця, і він пропустить від 4 до 6 тижнів. 

Важко буде аргентинцям без Анхеля ді Марії, який надірвав м’яз стегна. Хавбек збірної “Реал” для команди означає дуже багато: він завжди креативний і постійно становить загрозу воротам суперника.