Молодіжна збірна України продовжує свої виступи в кваліфікації ЧЄ-2015 року, яка вже виходить на фінішну пряму. За 10 днів підопічним Сергія Ковальця належить провести 3 гри, в яких і буде вирішуватися доля української команди.

Напередодні поєдинку проти команди Хорватії, головного конкурента в боротьбі за перше місце, ситуація в 5-й групі склалася таким чином, що лідером була збірна Хорватії, яка мала в своєму активі 15 очок після 6 матчів. Збірна України з 6-ма пунктами після 3 матчів розташовувалась на 3-му місці, проте, так само як і Хорватія, зазнала лише однієї поразки. Тож саме очне протистояння багато в чому мало стати вирішальним.

Спогади про першу зустріч команд, яка відбулась восени на “Арені Львів”, аж ніяк не надихали. Тоді, нагадаємо, наші хлопці програли з рахунком 0:2. Але найголовніше, що підопічні Ковальця поступилися майже в усіх компонентах гри,– повідомляє ua-football.com.

З того часу у наших суперників змінився головний тренер: на місце Ніко Ковача, який відтепер очолює національну збірну, прийшов Ненад Грачан. Із персон на полі – у більшості своїй усі знайомі обличчя. У свою чергу “синьо-жовті” сьогодні продемонстрували ледь не весь свій можливий кадровий потенціал. Напевно, проблемою стала відсутність у центрі оборони травмованого Дмитра Рижука, проте, як показав хід поєдинку, не за центральну зону доводилося протягом дев’яноста хвилин найбільше переживати.

Місце у воротах зайняв Максим Коваль, який виграв конкуренцію у голкіпера “Сум” Артура Денчука, що має дещо більше ігрової практики за киянина, проте у першій лізі. Четвірку захисників склали Костевич та Насонов по флангах, а також Ордець й Братков у центрі. Трикутник у середині поля: Малишев, Малиновський і Бабенко. Роль вінгерів лягла на плечі Болбата з Калітвінцевим, а на вістрі атаки опинився Кулач.

З перших же хвилин господарі захопили ініціативу і почали поступово розхитувати захисні порядки українців. Хорвати доволі швидко знайшли слабке місце у вигляді лівого флангу захисту, де Костевич стабільно програвав боротьбу опонентам, а із півзахисту підмога приходила доволі рідко. Моменти біля воріт Коваля виникали доволі стабільно, але, на щастя, особливо небезпечними їх назвати не можна. Команді ж Ковальця попереду за усю стартову 45-хвилинку фактично вдалося створити лише один момент, який на свій рахунок записав Малиновський і став можливий після стандарту: удар майже від правого кута штрафного майданчика від Руслана пройшов повз ворота, влучивши лише у сітку з зовнішнього боку.

А ось у хорватів гольовий момент був більш вражаючий. Калитвинцев втратив  м’яч у боротьбі з Ребічем. Анте зміг “відчепити” Владислава та віддати точну передачу на Пєріцу, якого наші захисники забули на лінії штрафного майданчика. Хорватський нападник, прийнявши снаряд, зробив декілька кроків уперед і розстрілював ворота з десяти метрів. На виручку Ковалю прийшла поперечина, яка і відчула усю міць пострілу Пєріци. Єдиний же удар у ворота до перерви у нашому виконанні стався на останньому оберті секундної стрілки, коли Ордець замикав флангову подачу Болбата, проте влучив у голкіпера.

Друга половина стала абсолютним продовженням першої. Єдиним виключенням був забитий господарями м’яч. Знову ж таки хорвати у три передачі пройшли крізь  лівий фланг. Врсальку вдалося зробити передачу у центр штрафного майданчика, де окрім Ребіча не було нікого. Анте залишалося лише пробити у вільний кут, що йому і вдалося – 1:0.

На диво, гол зміг розбудити українців, які почали грати дещо активніше в атаці. А заміна Костевича на Непляха дозволила якщо не вирішити повністю, то дещо зменшити кількість проблем у захисті. Буквально одна з перших цілеспрямованих атак українців після пропущеного голу принесла їм свої плоди: Мемешев, який також увійшов у гру по ходу другого тайму, вкинув з-за бокової лінії м’яча на Малиновського. Руслан увірвався під гострим кутом у штрафний майданчик та пробив повз Зеленіку точнісінько під дальню штангу – 1:1.

Здалося, що відчувши присмак крові, наші хлопці кинуться добивати суперника. Проте майже миттєво чергова атака “картатих” змусила українців більше думати про захист. Масована атака хорватів ударом Врсалько – Коваль таки зумів упоратися з пострілом. На добиванні ж першим був Ребіч, який поцілив у штангу. До кінця зустрічі Ковалю довелося ще раз врятувати нашу команду після удару того ж Врсалька майже з ідентичної позиції. Українці ж, хоч і почали після свого голу діяти більш упевнено у передній лінії, таких моментів не мали. Тож підсумкову нічию все ж таки можна вважати здобутком 

Наша збірна і далі перебуває на третій сходинці турнірної таблиці. До Хорватії, яка продовжує бути лідером квінтету, дев’ять очок і три матчі у запасі. Наш козир – чотири гри, які залишились до завершення відбору, причому дві з них проти Ліхтенштейну й по одній зустрічі з Латвією та Швейцарією. Навряд чи “картаті” у останньому для себе матчі розіграшу втратять очки у грі з тими ж латвійцями. Проте не забуваємо, що друге місце дає змогу потрапити як мінімум у плей-оф.