У четвер в Полтаві відбувся фінальний матч за Кубок України, в якому зійшлися столичне “Динамо” та донецький “Шахтар”. Це був одночасно і багатостраждальний найвеличніший фінал за всю історію розіграшу цього трофея. 

Ще ніколи вирішальний матч Кубку не відбувався в атмосфері такого єднання, коли вболівальники перегукувалися назвами міст-суперниць, а місцеві жителі це дійство зустрічали овацією. Багатотисячний марш фанатів трьох клубів, яким уболівальники команд-суперників разом з полтавцями впродовж півтори години проходили вулицями міста, продемонстрував, що ніщо не поєднує нашу країну так, як згуртованість перед лютим ворогом. Цю ходу фанатів підтримували навіть правоохоронці, які підбадьорювали фанів фразами на кшталт: “Хлопці, молодці. Тільки не наробіть нічого надзвичайного” – повідомляє ua-football.com.

Власне, з боку вболівальників провокацій не було. Зате вкотре проявили себе ті, хто усіма силами намагався провести матч при порожніх трибунах. Анонсований на 14.00 початок продажу квитків затягнувся на дві з половиною години і зібрав кілометрові черги. Багатьом прихильникам футболу банально не вистачило терпіння. Вони полишали черги після тривалого стояння. Федерація футболу України вкотре продемонструвала свою любов до вболівальників.

Але все це забулося, коли команди вийшли на поле під козацький марш. Теж уперше за часи проведення фіналів національного Кубку. Дебют матчу суперники обрали однаково обережний. Не дивно, адже опоненти за роки протистоянь встигли вивчити дії одне одного в найменших деталях. Середній темп, кожна передача виважена і обережна – ніхто з суперників не хотів розкриватися.

Загалом м’яч у ногах “динамівців” у стартовій третині першого тайму тримався краще. Застосовуючи місцями пресинг, кияни змогли заволодіти територіальною перевагою і змусили “гірників” діяти в захисній манері. Однак пройти багатоешелонний захист донеччан столичним футболістам ніяк не вдавалося. 

А вже наприкінці тайму “Шахтар” активізувався і створив кілька нагод для взяття воріт і... двічі пропустив. Спершу на 41-й хвилині після подачі кутового П’ятов помилився на виході, а на дальній стійці передачу ударом головою прагнув замкнути Гармаш. Постріл у Дениса не вийшов, круглий відскочив до Віди, який теж незграбно намагався переправити снаряд у ворота. На шляху м’яча став Кучер, Олександр спробував вибити круглого в поле, проте переправив його під поперечину – 1:0.

Коли гра поновилася, “динамівці” на емоціях понеслися вперед і дуже швидко забили вдруге. На цей раз власними силами. Велозу навісив зі штрафного зліва, а Віда, зігравши на випередження, головою спрямував м’яч у сітку – 2:0. Несамовиту радість хорват побіг розділяти з “динамівськими” фанатами. Ті якраз розпалювали другу хвилю фаєрів, чим вочевидь спровокували місцевих правоохоронців. Наслідком перепалки стали вирвані сидіння, які полетіли з секторів у напрямку працівників МВС.

Тим часом, “динамівці” цілком могли забити і третій гол, але після пострілу Мбокані м’яч пролетів поруч з хрестовиною. Після програного першого тайму “гірники” мусили вносити у свої дії суттєві корективи. І зі стартових хвилин другої половини донеччани значно збільшили оберти, змусивши оборону “Динамо” працювати з максимальною зосередженістю. Поступово маховик донецьких атак розкручувався і “динамівцям” стримувати суперника ставало з кожним разом важче. Врешті, на 58-й хвилині “динамівська” оборона не встояла. Дуґлас Коста, прорвавшись до штрафного майданчика в супроводі Даніло Сілви, вдарив на техніку у дальній від себе правий кут – 2:1.

Скоротивши рахунок, “гірники” не знизили власної агресії і продовжували наступати з активним використанням обох флангів. “Динамівці” стримували наступ на межі фолу і останніх сил. Утім і у донеччан сили були не безмежні і в середи­ні тайму активність “Шахтаря” суттєво знизилася. Для Луческу це стало сигналом для проведення першої заміни: замість Бернарда вийшов Едуардо. Ребров у свою чергу випустив замість Ленса Оґнєна Вукоєвіча і тим самим продемонстрував спробу зіграти на втримання рахунку.

А на 80-й хвилині справи “Шахтаря” значно погіршилися, травму отримав Даріо Срна. Без хорвата “гірники” взагалі знітилися. Атаки втратили стрімкість, а ”динамівці” відверто збивали темп постійними затримками, падіннями і дрібними фолами. Власне те, що відбувалося в заключних 20 хвилин, було схоже не стільки на футбол, скільки на боротьбу нервів. І напруга, яка супроводжувала весь матч, вилилася в масову бійку безпосередньо перед фінальним свистком. Не відомо, хто там що говорив і кому. Відзначити треба неспортивну поведінку окремих “динамівців”, зокрема Вукоєвіча. Кияни відверто симулювали порушення на собі і цим лише розпалили пристрасті. 

А гарячих голів в обох колективах вистачає. Навіть за умови відсутності Євгена Хачеріді та Даріо Срни. Ось і посипалося: Ракицький, Ярмоленко, Мбокані влаштували штовханину, донецькі бразильці відбивалися словесно. Один з них щось сказав Гармашу, який на той момент вже був замінений і сидів на лаві запасних. Денис кинувся на кривдника. Кияни стримували партнера всією командою, аж доки колективно не завалили його на лаву, а Олег Гусєв навіть втихомирив забіяку з допомогою кулаків. Денис в емоціях побіг в роздягальню.

Пізніше, перед церемонією нагородження, Ярмоленко та Гусєв пішли в роздягальню, щоб повернути колегу на поле. Та ,вочевидь, образа швидко не минула. Зрештою, відсутності Дениса глядачі не помічали. Полтавські фани, які вболівали в своїй більшості за “Динамо”, скандували прізвище “Ребров”. А сам Сергій Станіславович повів свою команду до сектора фанатів “Шахтаря”. Щоб віддячити тим за підтримку.

“Динамо” бере свій десятий Кубок України і перериває майже п’ятирічний період без трофеїв.