Наприкінці цього тижня в Південній Кореї стартує чемпіонат світу з хокею у першому дивізіоні в групі А. Для нашої збірної це вже 22-га першість. В історії нашої команди були і злети, і падіння. Ми ще пам’ятаємо ті дев’ять сезонів, коли українці грали в елітному дивізіоні. 

Але після того, як у 2007 році наша команда не втрималася серед кращих збірних планети, “синьо-жовті” ніяк не можуть повернутися в еліту. Навряд чи чергова спроба буде вдалою, адже цього року головним завданням нашої команди буде втриматися в групі А, однак уболівальники збірної сподіваються, що українцям під силу витягнути щасливий квиток.

Як відомо, у 2010 році керівництво ІІХФ (Міжнародна федерація хокею з шайбою) вирішило дещо змінити формат змагань чемпіонатів світу з хокею, і  зміни торкнулися усіх дивізіонів. Про еліту згадувати не варто, а ось перший дивізіон  наразі стосується українців безпосередньо.  Як відомо, 12 команд, які ведуть боротьбу в цьому турнірі, було розбито на дві підгрупи, проте кожна з них вирішує інші завдання. 

Наприклад, у першому дивізіоні в групі А шість збірних сперечаються за дві путівки в еліту, а не за одну, як було раніше. А ось у групі В того ж першого дивізіону шестірка намагатиметься вибороти один квиток, проте не в еліту, а в групу А. Такі зміни значно підвищили рівень чемпіонату, який тепер фактично не має прохідних двобоїв. І ціна кожної поразки стала значно вищою, проте шансів повернутися в еліту теж побільшало. 

Усі негативні моменти цього нововведення наша збірна вже відчула на собі. Два роки тому українці їхали в Любляну з надією на позитивний результат, однак замість підвищення в класі підопічні тодішнього тренера збірної Анатолія Хоменка отримали вовчий квиток. Програвши збірним Австрії, Словенії, Великобританії та Угорщини і здолавши Японію, збірна України  посіла останнє місце і опустилася в групу В першого дивізіону. 

Цікаво, що в усіх програних матчах перевага суперника зазвичай вимірювалася лише однією шайбою, однак цього було досить, аби повернутися додому в ранзі невдах. Минулого року в Донецьку в чемпіонаті групи В першого дивізіону наша збірна хоч і з певними пригодами (варто згадати перемогу в овертаймі над Нідерландами і феєричну битву з Польщею), але посіла перше місце і повернулася в групу А, де цього року зустрінеться практично з тими ж самими суперниками з однією лише зміною. Замість Великобританії тепер доведеться грати з Південною Кореєю. 

На жаль, кожного року український хокей лихоманить. Не став винятком і нинішній сезон. З одного боку, ми маємо привід пишатися донецьким “Донбасом”, який за два роки виступу в одній з найпотужнішій європейській хокейній лізі – КХЛ – зумів стати і грозою авторитетів, і учасником плей-оф, де навіть подолав один раунд. З іншого боку, національна першість, на яку два роки тому покладалися величезні надії, перетворилася в одну назву. Звичайно, багатостраждальний сезон таки відбувся і навіть з певною інтригою у завершальній частині. Але лише шість більш-менш боєздатних команд – це занадто мало для розвитку хокею в Україні. 

Щодо самої збірної, то тут відбулися певні зміни. Насамперед її очолив чудовий російський фахівець – Андрій Назаренко, з яким пов’язані успіхи нинішнього “Донбасу”, по-друге, основний кістяк команди складають гравці, які мають практику в російській і білоруській першостях – чемпіонатах, що значно переважають український. 

Щоправда є і негативні моменти. Через травми команді не зможуть допомогти два її лідери. Захисник збірної України і російського клубу ВХЛ “Молот-Прикам’є” Віталій Люткевич так і не зміг залікувати травму пальця і відмовився їхати в Корею. І як грім серед ясного неба стало повідомлення про травму Руслана Федотенка, про це розповів головний тренер збірної Андрій Назаров. Він зазначив, що  нападник “Донбасу” напередодні турніру в Кореї  отримав травму: “Руслан пройшов МРТ. Лікарі сказали, що він вибув на 4-6 тижнів. Він полетів додому і не зіграє на чемпіонаті світу в Кореї”.

Водночас російський фахівець повідомив і позитивну новину – інший форвард представника України в КХЛ, колишній росіянин Євген Бєлухін, отримав український паспорт і зможе захищати кольори своєї нової батьківщини на турнірі. 

Щодо кондицій збірної, то про рівень команди можна було судити на турнірі, який кілька днів тому завершився в Хабаровську. На ньому українці спершу здолали представника КХЛ – “Адмірал” з Владивостока з рахунком 4:2. Вже на другій хвилині поєдинку українці відкрили рахунок зусиллями Олега Тимченка. Після цього російські хокеїсти відновили паритет у зустрічі (відзначився Дмитро Воробйов) та вийшли вперед (шайба на рахунку Ігоря Бортникова). У другому періоді Олександр Матерухін зрівняв рахунок, а у третій 20-хвилинці вивів “синьо-жовтих” уперед. Наприкінці поєдинку тренер “Адміралу” замінив голкіпера шостим польовим гравцем, що дало змогу Олегові Тимченку відправити шайбу у порожні ворота.

А ось у фіналі проти господарів турніру – хабаровського “Амуру” українці поступилися з рахунком 1:4. Першими рахунок відкрили українці, коли Артем Бондарєв у рівних складах вразив ворота господарів. Довгий час рахунок на табло тримався мінімальним, але в кінці другого періоду “Амур” у більшості рахунок зрівняв, а під кінець третього відрізка матчу у воротах нашої команди побували ще три шайби.  

Цікаво, що попри поразку, Андрій Назаренко вважає, що команда на правильному шляху, і ця невдача навіть якимось чином була потрібна, аби гравці зрозуміли, що не можна розслаблятися. Вчора ввечері керманич збірної мав визначитися з остаточним складом команди для поїздки в Корею, а наразі представимо і наших суперників.