Піймати галльського півня
Завтра усі українські вболівальники, затамувавши подих, спостерігатимуть за одним із двох найважливіших матчів 2013 року – наша національна збірна з футболу вдома проведе першу зустріч плей-оф до чемпіонату світу 2014 року зі збірною Франції
фото: AFP
Коли 21 жовтня рука швейцарської легенди футболу Олександра Фрая витягнула під час жеребкування найбільш несприятливого суперника для нашої команди – збірну Франції, багато хто вже похоронив нашу команду.
Справді, французи – найгірший для української збірної варіант. І не тільки тому, що ця команда розташовується саме за нашою в рейтингу ФІФА, і навіть не тому, що в її складі – зірки світового футболу. Для української команди сама стадія плей-оф є фатальною, а грати проти суперника, якого попри сім зустрічей наша збірна ще жодного разу не перемагала, вдвічі важче. Однак не варто завчасно ставити хрест на нашій команді. Адже з французами можна грати на рівних і в підсумку здобути путівку на мундіаль.
Тим більше, що минулого року ми вже втратили будь-які надії після невдач у матчах проти Чорногорії і Молдови, але все ж тоді наша збірна зуміла вийти зі скрутного становища і в підсумку посісти друге місце в групі. Тож психологічно українська команда нині в дуже хорошому стані. Чого не скажеш про французів.
У відбірковому турнірі до чемпіонату світу-2014 французам не дуже пощастило з жеребом, який відправив їх в одну групу з, безумовно, найсильнішою командою світу – збірною Іспанії. Щоправда, на початку турнірного шляху саме команда Дешама вважалася фаворитом у групі. Вона чудово провела другий тайм гостьового матчу з іспанцями, зрівнявши рахунок на останніх хвилинах – 1:1.
Проте згодом французи стали співавторами сенсації у Тбілісі, не зумівши здолати збірну Грузії (0:0), а у вирішальному матчі відбору в Парижі з іспанцями поступилися з рахунком 0:1. Втім, це й не дивно. Незважаючи на п’ять перемог у восьми матчах, команда в цьому відбірковому турнірі виглядала явно непереконливо.
Непереконливими були французи і в єдиному плей-оф, який їм довелося провести до сьогоднішнього дня. Рівно чотири роки тому, у відбірковому турнірі до попереднього ЧС-2010, галльські півні боролися за місце на світовій першості з командою Ірландії. Ірландці, незважаючи на програний перший матч у Дубліні (0:1), чудово провели зустріч у Парижі і упродовж матчу вигравали з тим самим рахунком (1:0). І тільки абсолютно несправедливо зарахований гол (коли під час атаки Анрі підіграв собі рукою) дозволив французам уникнути глобальних неприємностей і потрапити на світову першість. Після цього футбольний світ вибухнув, ірландці шукали правди, але численні розгляди так ні до чого і не привели.
Нині хотілось би пригадати всі матчі нашої команди в плей-оф, а також двобої зі французами. Адже, як відомо, усі вчаться на власних помилках. Тому нам залишається сподіватись, що попередні невдачі стануть для нинішньої збірної України хорошим уроком.
Плей-оф, який хочеться забути
Збірна України є рекордсменом у Європі серед команд, які невдало виступають у стикових матчах великих турнірів. Уже чотири рази збірна України намагалася пробитись через стикові матчі на великі футбольні турніри, але жодного разу їй це не вдалося.
 |
| фото: circketalert.blogspot.com |
Після другого місця у відборі до ЧС-1998 Україна в плей-оф зійшлася зі збірною Хорватії. У першому матчі в гостях ми програли з рахунком 0:2. Та гра не обійшлася без помилок французького судді, який не призначив чистого пенальті у ворота хорватів.
Проте найбільше в пам’яті закарбувався матч-відповідь, який відбувався в Києві. Гол Шевченка на 4-й хвилині у цій грі подарував надію. Майже відразу забив і Косовський. Ось тільки норвезький суддя Рене Педерсен взяття воріт не зарахував, мотивуючи це положенням “поза грою”. Наші футболісти після цього трохи знітилися, пропустили гол, і матч закінчився з рахунком 1:1. На ЧС поїхали хорвати і взяли там “бронзу”.
1999 рік. Коли недооцінюєш суперника
Після голу імені Шевченка та Філімонова у груповому турнірі, який вивів українців у плей-оф, Україна вважалася фаворитом у протистоянні зі Словенією.
У першому матчі на виїзді все починалося відмінно – на 33-й хвилині Андрій Шевченко чудовим ударом у дев’ятку відкрив рахунок. Але в другому таймі спочатку лідер словенців Златко Захович, а потім Ачимович шокували всю футбольну Україну. Гол Ачимовича досі пригадують Олександру Шовковському – гравець словенської збірної забив його ударом з центру поля після помилки нашого голкіпера.
У матчі-відповіді нормально зіграти нашій збірній завадив сніг. Але навіть незважаючи на складні умови для гри в Києві українці зусиллями Реброва відкрили рахунок з пенальті. Проте словенцям вдалося зрівняти його завдяки рикошету від нашого захисника і так залишити українську збірну вдома дивитися Євро-2000.
2001 рік. Коли не віриш у себе
У плей-оф на чемпіонат світу-2002 до Японії і Кореї (після програної боротьби з Польщею за перше місце в групі) нам відверто не пощастило із жеребом – випав найскладніший з усіх можливих суперників – збірна Німеччини.
У можливу перемогу над Бундестімом не вірили не тільки вболівальники і фахівці, а й самі футболісти. Навіть незважаючи на домашню нічию у першому матчі (1:1) у матчі-відповіді в Дортмунді німці просто знищили нашу команду з рахунком 4:1, при цьому гол престижу Шевченко забив вже на 90-й хвилині гри. Німеччина поїхала на чемпіонат світу, де посіла друге місце.
2009 рік. Коли починаєш вірити в відсутність удачі
 |
| фото: AP |
Англія допомогла нам посісти друге місце, притримавши Хорватію. Та й із жеребом пощастило – нашій команді випала абсолютно розібрана збірна Греції.
Але от тільки команді Михайличенка за два матчі так і не вдалося бодай раз пройти оборону команди Рехагеля. Нульова нічия в першому матчі в Афінах не виглядала трагедією, от тільки в матчі-відповіді в Донецьку Україна не зуміла реалізувати жодного зі створених моментів, тоді як Греція забила в один із небагатьох і поїхала на чемпіонат світу.
Франція, яку хочеться забути
Франція – Україна – 0:0 (27.03.1999 р. Відбір до ЧЄ-2000. “Стад де Франс”)
Перша гра нашої збірної проти Франції відбулася на “Стад де Франс” і була аж ніяк не найкращою в історії команди. Часті провали в захисті помножені на злагодженість дій тодішніх чемпіонів світу могли призвести до чутливої поразки. Однак на воротах у той вечір спіймав кураж Олександр Шовковський. На жаль, його запалу не вистачило для гравців атаки, хоча моменти в українців тоді були: нейтралізований Бартезом вихід віч-на-віч від Скаченка, сейв воротаря після удару головою Ковальова та нереалізований шанс Шевченка.
Україна – Франція – 0:0 (04.09.1999 р. Відбір до ЧЄ-2000. НСК “Олімпійський”)
Матч-відповідь у Києві теж закінчився сухою нічиєю. Гості з перших хвилин заволоділи м’ячем, але наша команда тоді вдало контратакувала. Проте нічийний результат влаштовував обидві команди. Вони не форсували подій і спокійно довели матч до логічного завершення.
Франція – Україна – 1:0 (06.06.2004 р. Товариський матч. “Стад де Франс”)
Французи вирішили перед ЧЄ-2004, на якому повинні були захищати здобутий у 2000 р. титул переможців, зустрітися з непоступливою тоді Україною, яку тільки очолив Олег Блохін. Та як стало зрозуміло вже згодом, Олег Володимирович до товариських матчів ставився доволі прохолодно. Щоправда, у Парижі наша команда діяла доволі злагоджено, і лише під кінець зустрічі “золота нога” Зінедіна Зідана вивела господарів уперед. Нам усього лише не вистачило часу, щоб спробувати щось змінити.
Франція – Україна – 2:0 (02.06.2007 р. Відбір до ЧЄ-2008. “Стад де Франс”)
Пауза в зустрічах між цими суперниками тривала до відбору на ЧЄ-2008, який повинен був відбутися на австро-швейцарських землях. Той відбірковий турнір був одним із найгірших в історії нашої команди. Тому поразка з рахунком 2:0 була цілком логічною. Франція показала, що дійсно значно перевершує у плані гри нашу команду, і голи Рібері та Анелька нікого не здивували.
Україна – Франція – 2:2 (21.11.2007 р. Відбір до ЧЄ-2008. НСК “Олімпійський”)
 |
| фото: totallycoolpix.com |
Вже на 14-й хвилині Андрій Воронін влучним пострілом з 22-х метрів влучив у ворота Фрея. Але майстерність гостей + провали в центрі захисту нікуди не зникали... 20-та хвилина – і Анрі відновлює статус-кво. На 34-й хвилині наша оборона спостерігала, як самотній Сідней Гову розстрілював П’ятова. Врятувала нас помилка Фрая. Шевченко, як у кращі часи, обрав позицію і головою переправив м’яч у ворота. Голкіпер, який дебютував у складі своєї збірної в цьому поєдинку, явно помилився.
Україна – Франція – 1:4 (06.06.2011 р. Товариський матч. “Донбас Арена”)
Один із найжахливіших матчів в історії протистоянь. Перед домашнім Євро наша збірна зіграла ряд товариських матчів, і одним із суперників стала французька збірна, яка переживала кризові часи. Ситуація в нашій команді теж була не найкращою – усі обговорювали чехарду на тренерському містку збірної. Усе це вилилося в провальний результат з “триколірними”, які приїхали в Донецьк далеко не в оптимальному складі.
Основні події матчу відбулися в другому таймі. Спершу Тимощук розрядив свою гармату, пробивши Манданду, але за кілька хвилин Гамейро відновив статус-кво. Наприкінці матчу була чорна трихвилинка – дубль Мартена, гол Кабула... і в результаті поразка з рахунком 1:4.
Україна – Франція – 0:2 (15.06.2012 р. ЧЄ-2012. Груповий турнір. “Донбас Арена”)
Останнє протистояння команд ще свіже в пам’яті. Відбулося воно на Євро-2012 і запам’яталося насамперед зливою в Донецьку. На футбольному полі українська команда нічого не могла протиставити французам, і голи Менеза та Кабая змусили українців скласти зброю.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно увійти
