Цього тижня в бельгійському Антверпені стартував чемпіонат світу зі спортивної гімнастики. Чи не вперше за останні роки українські вболівальники сподівалися на нагороди від наших спортсменів, особливо від чоловічої збірної України. 

Однак перші дні змагань принесли чергову порцію розчарувань. З шести віт­чизняних гімнастів кваліфікаційний бар’єр зумів подолати лише Олег Верняєв, який зумів пробитися у число 24 спортсменів, які змагатимуться у фіналі багатоборства. Верняєв також побореться за нагороди в опорному стрибку.

Востаннє гімнаст з нашої країни вигравав нагороду світової першості ще в 2009 році – тоді “бронза” у змаганнях на кільцях дісталася Олександру Воробйову. З двох наступних світових першостей та Олімпіади – 2012 українці повернулися без нагород. Однак передумови до того, що ситуація найближчим часом все ж може змінитися, з’явилися під час Ігор у Лондоні. Там представники нашої країни фінішували четвертими в двох найпрестижніших видах програми.

У багатоборстві за крок від п’єдесталу зупинився Микола Куксенков, а в командній першості у чоловічої збірної в останній момент відібрали “бронзу” через спірність суддівського рішення на користь господарів змагань – британців.

За рік, що минув після Лондона, Микола Куксенков встиг змінити українське громадянство на російське і приніс своїй новій команді перемогу в абсолютній першості на Універсіаді – 2013 в Казані. Однак втрата одного з лідерів суттєво не вдарила по збірній.  Так само, як і зміна головного тренера. Нагадаємо, Олександр Горін змінив на цій посаді Юлія Куксенкова, якому, мабуть, не пробачили переїзду його сина Миколи в Росію.

Так у квітні на чемпіонаті Європи в Москві відразу два українці боролися за нагороди у багатоборстві. Олег Верняєв у результаті отримав “бронзу”, а Олег Степко став четвертим. “Бронзу” Верняєв завоював і на сильнішій за складом учасників Універсіаді. Звичайно, на чемпіонаті світу конкуренція, безумовно, набагато жорсткіша. Наприклад, беззаперечним фаворитом змагань вважається Кохеі Утімура з Японії, який виграв у багатоборстві на трьох останніх чемпіонатах світу поспіль. І в Антверпені японцю у перших видах не було рівних, він відразу захопив лідерство і в підсумку без проблем виграв кваліфікацію в багатоборстві. 

А ось в українських гімнастів проблеми почалися майже відразу. Олександр Супрун – найстарший і відповідно найдосвідченіший спортсмен у нашій команді, бронзовий призер чемпіонату Європи – 2006 отримав лише дванадцять балів у вільних вправах  і перекладині (102-ге та 96-те місця відповідно).

Невдало виступив і дебютант чемпіонату світу Микита Єрмака. Він більш-менш упорався лише з одним своїм снарядом з трьох – брусами (45-те місце – 14,266). На кільцях Микита фінішував 95-м (12,766), а у вільних вправах 120-м (12,266).

Максим Сем’янків, який також був заявлений у трьох видах програми, досяг успіху дещо більше, жодного разу не опустивши планку нижче 14 балів. Щоправда, це все рівно не дозволило йому потрапити бодай в один з фіналів в окремих видах. Так у вправах на коні він став 30-м (14,366), на брусах – 40-м (14,500), а на перекладині – 25-м (14,533). Лише в одному виді – на коні – виступав Андрій Сеничкін і зробив він це пристойно, набравши 14,966 балів, що стало кращим результатом для збірної України у цьому виді. Але цього виявилося недостатньо для потрапляння у фінал – лише 14-те місце.

На кого були по-справжньому великі сподівання, так це на Ігоря Радивілова. Однак ці змагання в нього не пішли. Можливо причина полягає в тому, що перед самим чемпіонатом світу він відверто говорив про те, що вже готовий змінити громадянство, якщо надійде серйозна пропозиція.  Про це він сказав в інтерв’ю газеті “Сегодня”.

“Мені вже так набридли ці умови, ці зарплати. Ось у нас є президентська стипендія, а за чемпіонат Європи її нам не виплатили. Кажуть, що ці виплати не дозволені. Ось я виграв його, і мені образливо стає, руки опускаються. Ніхто не цінує наших перемог і нікому це не потрібно”, – заявив Радивілов.

За словами спортсмена, незважаючи на успіхи на Олімпіаді – 2012, українським гімнастам урізали фінансування. “Все повернулося до старого, як було до Ігор. Звичайно, нам урізали фінансування, наприклад, у харчуванні. З екіпіровкою теж нелегко – дають один костюм на рік. Ми вже і листи Сафіулліну писали, але відповідь одна – грошей немає. А коли спортсмен приносить країні медалі, то вони кажуть, що це завдяки старанням Міністерства”, – підкреслив гімнаст.

Радивілов у вправах на кільцях, де є чинним чемпіоном Європи, показав результат –14,233 (43-те місце). А в опорному стрибоку, в якому він є бронзовим призером Олімпіади – 2012 і Універсіади в Казані першу спробу виконав чудово – 15,233. А в другій дуже невдало впав... Поміст покидав, тримаючись за коліно і кульгаючи. В підсумку в сумі в нього було 14,666 і 18-те місце.

Єдиний, хто виступив більш-менш пристойно в Антверпені, це Олег Верняєв. Хоча спершу на перекладині був лише 121-м (11,633). Одак згодом виступав доволі рівно і з сумою 85,381 посів 16-те місце в багатоборстві. На жаль, не потрапив Верняев у фінал на своїх коронних брусах, де він є володарем однієї з найскладнішої програми в світі (у нього 17-й результат). Проте здивував в опорному стрибку. Учень Геннадія Сартінского не просто вийшов у фінал на цьому снаряді, а з другим результатом, програючи всього кілька десятих олімпійському чемпіону Ян Хак Сону.