У вівторок на чемпіонаті світу з хокею, який проходить на льодових майданчиках Швеції та Фінляндії, завершився груповий турнір. За його підсумками визначилися вісім учасників, які продовжили боротьбу за нагороди. Ними стали збірні Фінляндії, Росії, США, Словаччини (усі – група Гельсінкі) та Швейцарії, Канади, Швеції й Чехії (група Стокгольм). Врахувавши назви команд, може скластися враження, що особливих сюрпризів на першості не було, проте шанувальники хокею, які слідкували за всіма подіями, знають: нинішня першість відзначилася чималою кількістю несподіваних результатів.

Якщо порівнювати склад чвертьфіналістів нинішнього і минулорічного чемпіонатів, то можна помітити, що у вісімці кращих збірних відбулася лише одна зміна. Замість справжньої сенсації торішнього форуму – збірної Норвегії – з’явилася цьогорічна несподіванка – збірна Швейцарії. Здавалося б, у цьому нічого дивного немає, якби не декілька “але”. 

Насамперед збірна Швейцарії перемогла у своїй групі, до того ж стала єдиною командою, яка на груповому етапі не зазнала жодної поразки. Такої гри від альпійського колективу аж ніяк не очікували. Звичайно, за останні роки Швейцарія значно розвинулася в хокейному плані. Це доводить хоча б те, що в НХЛ грає відразу декілька швейцарців. Як і всі збірні, швейцарська команда недорахувалася відразу декількох ключових гравців, що змагалися в плей-оф Кубку Стенлі. Не дивно, що наставник “червоно-білих” Шон Сімпсон вирішив ризикнути. У Швецію та Фінляндію він привіз відразу сім новачків, які до цього жодного разу не брали участі в іграх чемпіонату світу. Багато хто вважав, що головним завданням швейцарців буде перевірка найближчого резерву перед Олімпіадою в Сочі, адже на найважливіший турнір чотириріччя приїдуть найсильніші, і вже зараз необхідно визначати, кого в підсумку через рік доведеться залишити за бортом національної команди. Проте швейцарці з першого дня турніру вирішили спростувати це твердження. Спершу вони перемогли господарів змагань – збірну Швеції (3:2). Це стало чи не найголовнішою сенсацією стартового відрізку. На цьому альпійці не зупинилися. Згодом за булітами вони обіграли Канаду (3:2) і Чехію (5:2). Після цього швейцарці в буденному стилі перемогли всі інші збірні – Словенію (7:1), Данію (4:1), Норвегію (3:1), Білорусію (4:1).

Тепер їх чекають важкі випробування, битва в 1/4 фіналу з Чехією. І, на відміну від групового турніру, в цьому матчі чехи точно ставитимуться до суперника з усією повагою.

Якщо швейцарці стали відкриттям турніру, то наразі збірні Чехії та Словаччини – чи не найголовнішими розчаруваннями змагань. Обидві збірні, хоч і пробилися до чвертьфіналу, до останнього дня були на межі цілковитого провалу.

Чехи привезли на турнір дуже сильну за складом збірну. Тому очевидно, що невдачі команди пов’язані насамперед із незадовільною роботою тренера Алоїза Гадамчика. Саме з його вини чехи вперше в історії ледь не пропустили плей-оф чемпіонату світу. До останнього ігрового дня чеська збірна була блідою тінню. Хоча вона й перемогли білорусів, словенів і данців, але ці звитяги були дуже важкими, особливо перемога над скандинавами, які програли лише в серії булітів. Вже коли здавалося, що турнір остаточно програний, чехи, розгромивши у вівторок з рахунком 7:0 головного конкурента за путівку до плей-оф – збірну Норвегії, встигли заскочити на підніжку потяга, який від’їжджав. З іншого боку в 2010 році, коли чехи востаннє виграли чемпіонат світу, в попередньому раунді вони теж грали не надто яскраво (хоча, звичайно, і не перебували на межі невиходу в плей-оф). Отже, команда досі здатна вистрілити на турнірі. 

Що ж до збірної Словаччини, то срібні призери минулорічного чемпіонату також не зовсім виправдовують сподівання. Словаки теж в останній момент зуміли пробитися до плей-оф, здолавши абсолютно немотивовану збірну США (4:1). Але, схоже, це вже максимум, на який здатна збірна. У словаків взагалі немає гравців НХЛ, а базовим клубом є братиславський “Слован”. Окрім того, вказана збірна є однією із найстарших на першості. Наприклад, її капітану Мирославу Шатану вже виповнилося 38 років. А таких зірок Словаччина більше не має. 

Загалом, аналізуючи чемпіонат, можна виокремити кілька дійсно несподіваних результатів, а апогеєм сенсацій є 9 травня. День Перемоги став святом для збірних Латвії та Франції. Перші зуміли здолати словаків (5:3), а другі вперше за свою історію перемогли збірну Росії (2:1). Цікаво, що у підсумку ці звитяги дозволили латвійцям та французам зберегти прописку в еліті. 

Загалом майже всі хокейні “карлики” записали до свого активу по кілька несподіваних результатів. Так, австрійська команда в серії булітів здолала Словаччину. Ті самі французи і латвійці в останній ігровий день лише в овертаймах поступилися Німеччині та Фінляндії відповідно. Словенія зуміла дати опір Канаді, програвши родоначальникам хокею тільки в додатковий час. 

Як не дивно, але подвиги не врятували Словенію і Австрію. “Команди-ліфти” вкотре залишили еліту. За останні п’ять чемпіонатів для австрійців це вже третє пониження в класі, для словенців – друге. Та якщо Словенія, попри деякі  проблиски, дійсно виглядала найслабшою збірною першості, то австрійців дещо шкода. Навіть дві звитяги (окрім словаків, вони перемогли Латвію) не допомогли їм врятуватися від пониження в класі, і якби вони набрали п’ять очок в іншій групі, то фінішували б не останніми, а шостими. А який фантастичний матч зіграла Австрія в понеділок, коли змагалася зі збірною Росії, в останній для себе ігровий день. Росіяни в підсумку перемогли з рахунком 8:4, але упродовж двобою були змушені кілька разів наздоганяти суперника.

Наступного року Австрія і Словенія знову боротимуться за право повернутися в еліту, а суперниками цих збірних, окрім Угорщини, Японії та Кореї, буде Україна. І, як не прикро це визнавати, на сьогодні принаймні Австрія виглядає значно сильнішою, ніж наша збірна. 

Загалом ця першість вкотре підтвердила прописну істину: Національна хокейна ліга нині є найсильнішою лігою на планеті. Її головний конкурент – російська Континентальна хокейна ліга – програє за всіма статтями. Більшість команд недорахувалися гравців з НХЛ, і саме це значною мірою позначилося на їхній грі. До п’ятірки кращих бомбардирів першості увійшли три представники НХЛ, і це при тому, що на чемпіонат приїхала мізерна кількість “енхаелівців”. Збірні США і Канади (зібрані, як-то кажуть, з того, що залишилося) все одно спокійно пробилися до плей-оф, незважаючи на деякі провали в окремих матчах. Натомість команди, сформовані з гравців КХЛ, просто провалили першість. Це стосується як Словаччини, так і Білорусії та Латвії. Загалом думка про те, що КХЛ стане причиною значного підвищення рівня хокею в країнах, які беруть у ній участь (а саме заради цього український “Донбас” і вступив в цю лігу) виявилася просто казкою. Особливо яскраво це доводить приклад збірної Білорусії. Якщо ще чотири роки тому білоруси вважалися командою, що може поборотися за місце у вісімці кращих, то нині головним завданням наших сусідів є боротьба за виживання. Самі білоруси аж ніяк не реагують на те, що відбувається з їхньою командою. Вони готуються до наступного чемпіонату світу, який пройде в них на батьківщині. Про це говорять вже четвертий рік, а результати команди стають все гіршими й гіршими. 

Фаворитами є всі

Груповий етап закінчився, тепер нас чекають чотири чвертьфінали, де може статися все що завгодно. Найцікавішими видаються два матчі: Росія–США та Канада–Швеція. 

Для росіян матч із американцями буде дуже складним у психологічному та фізичному планах. Збірна США – це здебільшого молода і по-спортивному нахабна команда. Окрім того, американці сподіваються на десант “енхаелівців”, які значно підсилять колектив. У росіян теж буде свій джокер. На вирішальний матч у Гельсінкі приїде Олександр Овечкін. Це, звичайно, серйозний плюс для Росії, однак багато що залежатиме від того, наскільки він готовий до ігор, як себе почуває, яку роль і місце в команді відведе йому тренерський штаб. 

Що стосується пари Канада–Швеція, то ці збірні теж очікують підсилення. Допомогти шведам погодилися брати Седіни. Питання лише в тому, чи зуміє шведська команда перебороти психологічний тягар, що навис над нею як господарем турніру. Адже востаннє господарі чемпіонатів світу перемагали в рідних стінах у далекому 1985 році – таким щасливцем стала збірна тоді ще Чехо­словаччини. І минулого року (тоді першість теж відбувалася у Швеції та Фінляндії) шведи саме в чвертьфіналі програли Чехії. Тож не дивно, що в цій парі команд канадці виглядають фаворитами. Вони не обтяжені грою на власному майданчику, тому більш розкуто себе відчувають із будь-яким суперником.

Аналогічні проблемами можуть постати і перед фінами у матчі проти Словаччини. Проте суперник у них значно слабший. Звичайно, словаки здатні на сюрпризи (скажімо, минулого року теж ніхто не сподівався, що вони дійдуть до фіналу), проте навряд чи станеться диво.

А ось результат двобою Швейцарія–Чехія важко спрогнозувати. На будь-якому іншому чемпіонаті, без сумніву, фаворитом назвали б чеську команду. Але цього року все не так просто й очевидно. Чвертьфінальний матч проти команди Чехії має показати, наскільки готові швейцарці змагатися за найвищі місця. І шанси, безумовно, є, адже вони показали дуже сучасний і цікавий хокей.