Львівська “Політехніка-Галичина” в рамках плей-офф Суперліги здобула другу поспіль гостьову перемогу у чвертьфінальному протистоянні з южненським “Хіміком”. Після недільної звитяги (81:87) львівська команда й у вівторок, перемігши суперника з рахунком 75:82, виявилася сильнішою.

Перед початком чвертьфіналів плей-офф Суперліги чимало фахівців вважали, що “Хімік”, хоч і з певними проблемами, цілком може впоратися зі львівським клубом. Про це красномовно свідчила і статистика очних протистоянь: в останніх десяти матчах між командами львівський колектив здобув лише три перемоги, всі вони були домашніми. Востаннє “політехніки” святкували успіх у Южному 24 травня 2010 року. Тож не дивно, що перемога львів’ян у першому матчі чвертьфіналу сприймалася як сенсація. Здавалося, у другій зустрічі “Хімік” докладе максимум зусиль, аби взяти реванш. Тим більше, що у “Політехніки” і далі був відсутнім лідер команди Даррелл Мітчел, а двоматчеву дискваліфікацію отримав Горан Іконич, теж провідний гравець та один із ковалів недільної перемоги.

Однак, як показали події другого протистояння, господарі майданчика знову були господарями лише номінально. Наставник “Політехніки” Желько Лукаїч здивував южненців “домашньою заготовкою” – молодим захисником Дмитром Тютюнником, який вийшов у стартовому складі та грав досить результативно. Цікаво, що упродовж чемпіонату Дмитро з’являвся на паркеті у складі львівської команди лише п’ять разів, а тут отримав шанс проявити себе зі старту. Цією можливістю він скористався.

Саме Тютюнник набрав перші очки команди у матчі, а вже через хвилину після промаху свого партнера Леоніда Стефанишина з лінії штрафного взяв підбір та додав ще два очки у кошик “Хіміка”. Загалом же команди почали матч однаково та не дуже результативно – суперники зазнавали втрат, часто порушували правила та не завжди влучали у кошик.

Проте в середині першої чверті гості завдяки триочковим кидкам Майкла Лі та Івана Шкурупія (українець влучив здалеку двічі) організували ривок і почали лідирувати – 12:18. Суад Шехович за допомогою штрафних кидків скоротив лідерство “левів” до двох очок, але тут господарі знову отримали удар, якого не чекали – точний триочковий від Тютюнника. Цей кидок став останнім потраплянням у кошик в дебютній чверті – за дві хвилини ігрового часу, що залишилися, рахунок на табло так і не змінився – 16:21 на користь львів’ян.

З початком другої десятихвилинки перевага “Політехніки” почала танути. Олег Салтовець, вдало граючи під кільцем, якийсь час не дозволяв господарям відірватися, але було помітно, що “політехніки” зменшили обороти. Цим скористався Суад Шехович, який самотужки здійснив ривок (7:0) та змусив Лукаїча взяти тайм-аут. Перевагу тепер южненців з легкістю усунув Саша Васильєвич (дальнім влучанням), який, проте, майже відразу отримав третій фол та вирушив додивлятися першу половину матчу з лави. У ній особливих сплесків більше не ставалося – команди налагодили гру в захисті та втрачали вже набагато менше очок. Як результат, на велику перерву суперники пішли за мінімальної переваги гостей – 38:39.

Після перерви картина гри особливо не змінилася, однак було помітно: львівські гравці стали часто використовувати в завершальній стадії потужного лідера команди Владана Вукосавлевича. Спочатку серб добре грав під кільцем, але потім почав помилятися. Серед южненців особливо виділялися Віллі Дін та Сергій Попов. Суперники, як і раніше, не відпускали одне одного на відстань навіть у п’ять-шість очок. Але в середині третьої чверті у господарів не витримали нерви. В один момент гравці  “Хіміка” перестали влучати з непоганих позицій, а тріо Шкурупій–Васильєвич–Вукосавлевич завдяки агресії в атаці (в основному за рахунок штрафних кидків) зуміло організувати спрут. Тепер відрив львів’ян становив уже дев’ять пунктів. Щоправда, до кінця чверті у господарів прокинувся Дево Джозеф, якого підтримали і партнери, проте наздогнати львів’ян до останньої перерви господарям не вдалося – 55:60.

Початок четвертої чверті минув досить спокійно. Спершу Олександр Рябчук наблизив “Хімік” на відстань двох пунктів, але саме він і зробив ситуацію такою, якою вона була. Олександр помилився у двох наступних атаках своєї команди. Олег Салтовець та Саша Васильєвич  знову збільшили гандикап, а Рябчук пішов на лаву запасних. 

Напевно, ключовий момент зустрічі стався в середині чверті. Титанічними зусиллями команді Звездана Мітровича вдалося зрівняти рахунок (67:67), але на більше господарів не вистачило. Без сумніву, головним героєм зустрічі був Владан Вукосавлевич – сербський гігант у підсумку мав 23 очки та 8 підбирань. Він повів команду вперед, і трохи менше ніж за три хвилини до фінальної сирени львів’яни знову відірвалися з різницею у вісім пунктів (71:79). У наступні півтори хвилини господарям вдалося відіграти чотири пункти, а потім команда Митровича вирішила врятувати зустріч за допомогою кидків з далекої відстані. Однак спроби Девіда Джозефа, Сергія Попова та Віталія Коваленко успіху не мали. Львів’яни без проблем довели зустріч до переможного фіналу – 75:82.

Звездан Митрович, головний тренер БК “Хімік”, прокоментував гру так: “Сьогодні не виходили у нас не тільки триочкові – часто навіть прості кидки з-під кільця не вдавалися. Звичайно, на гравців вплинуло хвилювання. Нам дуже потрібно було вигравати цей матч, і тепер ми маємо дуже складне завдання. Враховуючи те, як ми грали сьогодні, дуже важко розраховувати на перемогу у Львові”.

Желько Лукаїч, головний тренер БК “Політехніка-Галичина”, зазначив: “Ми мали велику проблему – не було двох ключових гравців. У цій ситуації ми повинні були зреагувати командно, грати більш напружено у захисті та в нападі. Я сказав команді в роздягальні, що на “Хімік” тиснутиме обов’язок виграти другий матч вдома, і ми можемо грати більш розкуто. Ще раз вітаю свою команду з перемогою, але хочу сказати, що це ще не все. Серія довга, і ми повинні грати у Львові так само серйозно, як грали сьогодні”.

Отже, “Політехніка-Галичина” має дуже непоганий заділ перед двома домашніми матчами. У підопічних Желько Лукаїча є всі шанси, аби завершити серію у Львові. Там команди зіграють 12 і 14 квітня.