Скарбничка збірної України на Олімпійських іграх у Лондоні поповнилася черговими нагородами

Лондонська олімпіада підходить до завершення. Лише чотири дні залишилося провести учасникам змагань на цьому спортивному святі. Чим ближче до церемонії закриття, тим сумніше стає українським вболівальникам, оскільки розчарувань на цьому турнірі надто багато, особливо в легкій атлетиці, де присутність наших спортсменів у фіналах можна перерахувати на пальцях однієї руки. Але попри загальне негативне враження є кілька причин для позитивною настрою. Нарешті прокинулися наші чоловіки і принесли Україні перші нагороди. 

Наперекір усім

Після двох поспіль четвертих місць в командному та індивідуальному багатоборстві, після скандалу, який коштував українцям медалі, в результаті перегляду результату японця Кохеі Утімури, Україна все ж таки здобула медаль Олімпіади-2012. Маріуполець Ігор Радивілов був останньою надією української гімнастики на цих Іграх. І він наперекір усім здобув “бронзу”, і це був очікуваний успіх. Радивілов в опорному стрибку за останні два роки виграв п’ять етапів Кубка світу. Свій клас Ігор встиг продемонструвати і в Лондоні, коли отримав за виконання стрибка 15,799 балів у кваліфікації і 16,066 – у фіналі командного багатоборства. “Радивілов ускладнив свій другий опорний стрибок, – сказав напередодні Олімпіади наставник чоловічої збірної України Юлій Куксенков. – Перший – два з поворотом – він робить впевнено. Якщо грубо не помилитися у другому, медаль буде в кишені”.

Тренер знав, про що говорив. Втім, ще напередодні старту фінального турніру було очевидно, що за “золото” в цій дисципліні посперечаються три гімнасти. Окрім Радивілова виділялися ще два спортсмени. Росіянин Дєніс Аблязін в кваліфікації за опорний стрибок отримав 16,366 балів, у командному багатоборстві – 16,400. Чинний чемпіон світу в цьому виді програми Хак-Сеон Ян з Кореї в кваліфікації нічого значущого не продемонстрував, отримавши за свій стрибок 16,233 бали. Але було очевидно, що у фіналі свого коронного виду кореєць ускладнить програму. Приблизно до того рівня, за який він отримав середні 16,566 на чемпіонаті світу-2011 в Токіо. Також незаперечним був той факт, що можлива медаль кожного з цієї трійки залежить від того, наскільки ці гімнасти впораються зі своїми нервами.

Власне зі старту змагань прогнози стали підтверджуватися. Румун Фраафіус Кокці при приземленні двічі вийшов за межі доріжки і з середнім балом 15,633 автоматично випав з боротьби за нагороди. Британець Крістіан Томас перший стрибок з базовою оцінкою “7,0” виконав відмінно, а при приземленні з більш простого другого – не тільки не втримався на ногах, але і вилетів за межі коридору. Іспанець Ісаак Ботельо значних провалів уникнув, але з не надто високою базовою оцінкою обох стрибків (“6,6”) втрутитися у розподіл нагород міг лише в тому випадку, якщо фаворити проваляться.

Першим з числа фаворитів на поміст вийшов Ігор Радивілов. Перший стрибок – майже ідеальний – 16,400. Після високого, амплітудного виконання другої спроби Радивілов допустив при приземленні серйозну погрішність, зупинившись лише після того, як зробив широкий крок. Але в коридорі він залишився і отримав середню суму 16,316.

Аблязін виконав перший стрибок майже бездоганно і отримав за нього 14,433, а при виконанні другого з базовою оцінкою “7,2”, як і українець, приземлився за допомогою широкого кроку. Визначальним стала більш висока складність вправи. Таким чином, Аблязін з середньою оцінкою 16,399 захопив лідерство.

Тепер довелося чекати Хак-Сеон Яна. Як і очікувалося, спортсмени що виступали перед корейцем – американець Самуель Мікулак і чилієць Енріке Гонсалес – змагатися з росіянином і українцем не могли. Хак-Сеон Ян у першій спробі продемонстрував фантастичну чіткість, але після приземлення зробив два кроки. Тим не менш, оцінка суддів була найвищою – 16,466. Все тому, що базова оцінка цього стрибка, в який входить переворот вперед на 180 градусів, була приголомшливою – “7,4”. Другий стрибок з коефіцієнтом складності “7,0” кореєць виконав бездоганно. Середній бал 16,533 приніс йому “золото”. Аблязін додав до “бронзи” у вільних вправах “срібло”. Радивілов, якого в п’ятирічному віці в гімнастичну секцію відвела за компанію зі своїм сином сусідка, порадував свою країну першою на цій Олімпіаді чоловічою нагородою. І знову – це “бронза” гідна “золота”.

Коли фортуна посміхається

А третє “золото” в скарбничку збірної України поклав важкоатлет Олексій Торохтій. Після виграшу “бронзи” на чемпіонаті світу-2011 спортсмен з Донецька не був схожий на людину, якій вперше підкорилася якась недосяжна вершина. Зійшовши з помосту, 25-річний українець зауважив, що все нібито добре, але він дивиться в майбутнє. А для підкорення олімпійського п’єдесталу до показаному на мундіалі результату бракує кілограм десять. У Парижі Торохтій став третім, піднявши в сумі 410 кг (181 кг у ривку і 229 кг у поштовху). Двоє переможців – росіяни Хаджімурад Аккаєв і Дмітрій Клоков – виглядали на порядок сильніше. Перший переміг з сумою 430 кг, другий узяв “срібло” з результатом 428 кг.

Не дивно, що на чемпіонаті України-2012 в Хмельницькому він переміг з результатом 428 кг, тобто, якраз з показником, який приніс “срібло” Клокову. Іншими словами, до Олімпійського протистояння за перші місця з росіянами українець виявився готовий. Але буквально за кілька днів до старту олімпійських змагань команди Росії та України спіткала дивовижна хвиля травматизму. Через ушкодження відмовилися від старту на Іграх-2012 українці Артем Іванов (до 94 кг), Артем Удачин (понад 105 кг) та Світлана Чернявська (понад 75 кг). У росіян в число травмованих увійшли ... Аккаєв і Клоков. 

Звичайно, після такого повороту подій фаворитом став Торохтій. Йому вже не було потрібно демонструвати видатні результати, а просто виступити на своєму рівні. Безсумнівно, така відповідальність тиснула. Однак Олексій був упевнений у своїх силах і це продемонстрували його дії на олімпійському помості. Першою вагою Торохтій заявив 185 кг, тоді як потенційно основний суперник іранець Наваб Насіршелал, не впоравшись у двох спробах з штангою вагою 183 кг, в результаті підкорив у ривку 184 кг.

Торохтій свої 185 кг взяв упевнено. Як і поляк Бартоломей Бонк. Потім Бартоломей заявив і з першої спроби підкорив штангу вагою 188 кг. Українець вирішив підняти відразу 190 кг. Однак бажання і емоції зіграли з Артемом злий жарт і він так і не впорався з емоціями не зафіксувавши штангу, а поляк, який у третій спробі легко підняв 190 кг, очолив перегони.

Звичайно плюс п’ять на користь поляка перед виступами у поштовху. Особливо не повинно було турбувати Торохтія, адже Бонк ніколи не славився якимись видатними показниками у другому виді двоєборства. Проте поруч з таким же показником 185 кг був грузин Гія Мачіваріані і згаданий вище іранець Насіршелал, для яких серйозної різниці між ривком та поштовхом немає. Іншими словами, боротьба починалася фактично з нуля.

Як і очікувалося, першим з фаворитів другу половину змагань почав Бонк. Він не зміг підняти штангу вагою 219 кг, але відразу перейшов на 220 кг і з цим завданням впорався. Це була заявка на нагороду. Але Торохтій та Насіршелал взяли 222 кг з перших спроб і змусили поляка нервувати. У нього залишалася одна спроба і нею необхідно було перемогти себе. Рекордні в кар’єрі 225 кг Бонк не взяв, проте залишався лідером. Тепер потрібно було казати вагоме слово Торохтію. Він заявив 226 кг, але зафіксувати вагу не зміг. Насіршелал відповів впевненіше підкоренням 227 кг і став лідером. 

Цікаво, але свого атлета іранці вітали так, ніби він уже виграв “золото”, і потихеньку почали святкування. Натомість Торохтій, додавши кілограм до свого невдалого виступу, вийшов на поміст і дивовижним чином зумів підкорити 227 кг.

Для іранця це був справжній шок. Він не був готовий до продовження боротьби, в першу чергу, психологічно. Людину, яка відчула себе переможцем, складно змусити боротися на всю силу повторно. Звичайно, Насіршелал заявив вагу 229 кг і розумів, що в разі успішної спроби, обійти його вже не зможе ніхто. Але морально до такого кроку іранець був не готовий. Він вийшов на поміст, довго налаштовувався, а потім, піднявши штангу до колін, відпустив її на поміст. 

Таким чином 26-річний вихованець Володимира Руденка Олексій Торохтій став переможцем, принісши Україні перше олімпійське “золото” у важкій атлетиці, починаючи з 1996 року, коли в категорії до 108 кг тріумфував Тимур Таймазов.

На жаль підтримати партнера не зміг львів’янин Ігор Шимечко, який у ваговій категорії понад 105 кг, так і не зміг продемонструвати усе, на що здатний. Ігор  із сумою 429 кг фінішував шостим.

Три віртуальні

А тим часом боксери продовжують віртуально поповнювати кількість українських нагород. Слідом за Олександром Усиком у півфінал турніру вийшли  Василь Ломаченко  та Тарас Шелестюк. Таким чином як мінімум три “бронзи” в скарбничку вони поклали, хоча звичайно хотілось би, щоб боксери завоювали нагороди вищого ґатунку. 

Несподіваний опір зустрів олімпійський чемпіон Пекіна Василій Ломаченко в особі 19-річного пуерториканця Фелікса Вердехо. Спочатку сценарій бою був звичним: українець розташувався на безпечній дистанції і звідти проводив розвідку, блискавично зближуючись для активних дій у ближньому бою з суперником. Ломаченко атакував суперника по корпусу, наносив поодинокі в голову, однак і сам пропускав важкі зустрічні ляпаси. Здавалося, після першого періоду, що завершився 5:3 на користь Василя, його тренер і батько Анатолій Ломаченко внесе корективи і ситуація покращиться. Але хід поєдинку не змінився.  

Лише в третьому періоді Василь, зробивши акцент на надійність і закрившись, практично не пропускав і в підсумку виграв 14:9. Це – один із найбільш непростих для Ломаченка боїв з часу його олімпійської перемоги в 2008-му.

Так чи інакше, Ломаченко вийшов у півфінал, де зустрінеться з віце-чемпіоном світу Ясніером Толедо з Куби. Єдиний раз ці суперники зустрічалися між собою якраз у фіналі минулорічного мундіалю і тоді перевага українця була відчутною – 17:12. Додамо також, що в іншій частині сітки у ваговій категорії до 60 кг у чвертьфіналі сталася сенсація: литовець Евальдас Петраускас з рахунком 16:14 здолав чемпіона світу-2009 Доменіко Валентіно з Італії. У півфіналі прибалтієць зустрінеться з корейцем Сон-Чул Ханом.

А інший українець чемпіон світу-2011 Тарас Шелестюк вийшов у півфінал провівши дуже непереконливий бій проти бронзового призера Олімпіади-2008 Алексіса Вастена з Франції. Раніше ці суперники зустрічалися двічі і обидва рази переміг українець. Разом з тим, бійці вивчили один одного і знали, чого можна очікувати від майбутнього бою. Шелестюк обрав класичний захисний варіант, а його суперник був більш рухливим. У першій половині першого раунду Вастена був більш точний, зупиняючи спроби Тараса атакувати зустрічними ударами. Потім ситуація вирівнялася й не дивно, що судді за підсумками стартової трихвилинки зафіксували нічию – 5:5. Рівновага спостерігалася і після другого раунду. А у вирішальній трихвилинці спершу значно активнішим виглядав француз, проте  наприкінці бою Шелестюк атакував більш жорстко. Нічия, зафіксована суддями після бою, справедлива. За рахунку 18:18 переможцем завдяки перевазі у “брудних” ударах (47:46) назвали Шелестюка. У Вастена такий результат викликав лють і нерозуміння.

У півфіналі Шелестюк зустрінеться з 21-річним чемпіоном Європи-2011 Фредді Евансом з Великобританії. У своїх попередніх олімпійських боях Фредді здолав алжирця Ільяса Аббадо (18:10), литовця Егідіюса Каваляускаса (11:7) та канадця Касто Клейтона (доволі сумнівним суддівськім рішенням). Бій 10 серпня буде першим очним протистоянням Шелестюка і Еванса, і українцю у ньому слід боротися не тільки з суперником але і з суддями. 

Втрачена нагорода

Тернопільчанка Ольга Маслівець буквально випустила з рук медаль, яка в один момент була на відстані в кілька сотень метрів. Перед стартом фінального заїзду вітрильниць Ольга йшла шостою, відстаючи від другого-третього місць, які посідали Ел-Лі Корзіц з Ізраїлю і Туулі Петайа з Фінляндії, на шість пунктів. Щоб випередити цих суперниць, українці необхідно було фінішувати  з вищим від їхнього результатом, створивши між собою і ними додатковий “прошарок” у вигляді ще однієї учасниці. Марія Алаба з Іспанії ще до початку фінального заїзду майже забезпечила собі титул олімпійської чемпіонки.

Маслівець пішла ва-банк. На старті вона обдурила всіх суперниць і, скориставшись своїм місцем на старті, українка піймавши попутний вітер стрімко йшла від опоненток. Та й ситуація теж складалася благополучно. Алаба захопила друге місце, Корзіц перебувала серед аутсайдерів, Петайа йшла в середині, а лідер світового рейтингу – Софія Ночеті-Клепацка з Польщі, яка в загальному заліку йшла п’ятою та теж зберігала шанс поборотися за медалі, програвала британці Бріоні Шоу.

Розрив зростав і перед останнім поворотом Маслівець зберігала відмінні шанси на олімпійський подіум. Проте на останніх ста метрах дистанції вона не змогла піймати попутний вітер і, втративши величезну перевагу, пропустила вперед Алабу. А тут ще й ситуація в гонці змінилась. Шоу втратила свою позицію, пропустивши вперед Ночеті-Клепацку і Патайю. На жаль, на своїй четвертій Олімпіаді Маслівець стала четвертою, програвши лише два очки Петайа і лише пункт власниці “бронзи” Ночеті-Клепацкій. Прикро, враховуючи що на Іграх-2016 Ольга, напевно, не виступить. Причина – клас RS: X потрапив під ротацію і представлений в Ріо-де-Жанейро не буде. Його замінить новий вид – кайтсерфінг.