Учасники чемпіонату Європи з футболу. Група D

Стадіони

НСК “Олімпійський” у Києві

Місткість – 70050. 

Матчі Євро – 5 (три матчі групи D, а також чвертьфінал та фінал турніру)

НСК “Олімпійський” – не просто голов­на арена Євро-2012, де відбудеться фінал футбольного турніру, а ще й найбільший стадіон єврочемпіонату. Понад 70 тисяч вболівальників зможуть розміститися на трибунах НСК, щоправда, на Євро УЄФА буде використовувати тільки 68055 місць. 

Реконструкція стадіону, яка тривала більше трьох років, зберегла автентичний насип нижнього і другого залізобетонного ярусів трибун. Новий стадіон поєднав 80-літню спортивну історію України, європейський досвід та надсучасні технології. В свою чергу, оновлення арени надало НСК унікальності – найбільший у Європі мем­бранний дах – 48000 м2. Він виготовлений зі склотканини, покритий тефлоном з обох сторін, вогнетривкий, надміцний, самоочищається і пропускає 12% світла. 640 прозорих куполів, які вмонтовані у накриття, дають полю необхідну кількість сонячного проміння. Водночас дах покриває 100% глядацьких місць. 

 “Олімпійський” – багатофункціональна спортивна арена для проведення як футбольних матчів, так і легкоатлетичних змагань міжнародного рівня. Для “королеви спорту” тут є вісім бігових доріжок, сектори для стрибків у довжину, метання спису, молота та диску, штовхання ядра, а також зони для стрибків з жердиною та у висоту. 

 Стадіон обладнаний двома найбільшими в Україні світлодіодними екранами, кожен по 103,36 м2. На арені встановлено 608 прожекторів, що освітлюють поле і трибуни, із загальною потужністю 2400 люкс. “Олімпійський” має 42 фаст-фуди та ресторан площею 560 м2. 

 Офіційна церемонія відкриття НСК відбулася 8 жовтня 2011 року. Цього дня, разом із гранд-шоу, глядачі побачили виступ світової зірки Шакіри. Через місяць після цього, 11 листопада, стадіон прийняв першу футбольну подію – товариський матч національних збірних України та Німеччини, який завершився внічию (3:3). Тоді ж було встановлено рекорд відвідуваності оновленого “Олімпійського” – на грі були присутні 69720 глядачів.

“Донбас Арена“ (Донецьк) 

Місткість – 50000. 

Матчі Євро – 5 (три матчі в групі D, чвертьфінал, півфінал) 

“Донбас Арена” увійшла в історію як перший стадіон класу “Еліт” Східної Європи. Крім того, її першою з усіх стадіонів Євро-2012 здали в експлуатацію. Наприкінці серпня 2009 року тут відбулася грандіозна церемонія відкриття. 

Стадіон споруджували протягом трьох років (з 2006-го по 2009-й). Над його дизайном працювала компанія “АрупСпорт”, яка свого часу створила стадіони “Манчестер Сіті” (Англія), “Альянц Арена” (Німеччина), “Сідней” (Австралія). 

“Донбас Арену” з-поміж інших європейських топ-стадіонів вирізняють овальна форма і цілком скляний фасад. Дах арени, що нахилений у напрямку з півночі на південь, повторює контури ландшафту – це посилює природне освітлення та провітрюваність поля. Завдяки зовнішньому підсвічуванню фасаду, стадіон в темний час доби сяє, наче діамант. 

Окрім вимог УЄФА до сучасних стадіонів, що відповідають неписаному правилу трьох “S” (safety (безпека), security (охорона), service (сервіс), замовники будівництва “Донбас Арени”  додали ще одне правило “S” – special atmosphere (особлива атмосфера), встановлюючи новий рівень комфорту та сервісу для глядачів. Це відчуття виникає завдяки стовідсотковій видимості футбольного поля з будь-якого місця на трибунах. Ті, хто хоч раз побував на цьому стадіоні, отримують справжній позитивний заряд.

Унікальними є інноваційні технології арени: світлодіодні екрани на південній і північній трибунах, площа кожного складає 92 м2 та система інфрачервоного обігріву трибун, за допомогою якої можна збільшити температуру в чаші стадіону на 12–14 градусів порівняно з температурою поза чашею. Це забезпечить комфорт відвідувачам матчів у холодну погоду. 

 На стадіоні розміщено 53 фаст-фуди, фан-кафе, 4 “срібних” бари, 3 ресторани (“Діамантовий”, “Платиновий” та “Золотий”), медіа-кафе та лаунж-бар. Усі ці заклади харчування зможуть загалом прийняти 1830 гостей. 

“Донбас Арена” потенційно розглядається як стадіон для проведення фіналів Ліги чемпіонів та Ліги Європи. На час Євро-2012 арена стане фактично домівкою збірної України, оскільки два поєдинки групового турніру наша команда проведе саме тут. 

Україна

Найкращий результат на Євро: дебютант

Тренер: Олег Блохін

Найкращий бомбардир: за всі часи – Андрій Шевченко (46); сьогоднішній склад – Андрій Шевченко (46)

Найбільша кількість матчів: за всі часи – Анатолій Тимощук (113); сьогоднішній склад – Анатолій Тимощук (113)

Рік заснування асоціації: 1992

Прізвисько: “синьо-жовті”.

Матчі із суперниками:

Швеція 

1 перемога, 1 нічия, 1 поразка (2:2)  

Франція

3 нічиї, 3 поразки (3:9)

Англія

1 перемога, 3 поразки (2:7) 

Серед усіх збірних, які гратимуть на Євро-2012, є один дебютант, для якого ця фінальна частина стане першою в історії – це збірна України. Цікаво, що наша команда унікальна в цьому сенсі – дебют на чемпіонатах Європи відбуватиметься саме на рідному полі. При цьому, команда не виграла жодного відбору.  

На Євро-96, що проходило в Англії, команда не потрапила, оскільки посіла лише четверте місце у своїй групі, пропустивши вперед не тільки збірні Хорватії й Італії, але й Литви. Відбір на Євро-2000 був  знаковим для української збірної, оскільки “синьо-жовті” стали каменем спотикання на шляху збірної Росії. У стикових матчах українці потрапили на Словенію, але відкривши рахунок в обох двобоях, так і не змогли виграти в жодному  – 1:2 у гостях і 1:1 вдома. На Євро-2004 Україна також не поїхала, поступившись на перші два рядки у відбірній групі майбутнім переможцям – грекам, і тоді ще  далеко не зоряним іспанцям. Відбір на Євро-2008 був взагалі провалений, перші два місця зайняли Італія із Францією, а третьою стала Шотландія, від якої українці відстали на 7 очок.

Отримавши право проводити Євро-2012 разом з Польщею, наша команда нарешті має можливість посперечатися з найсильнішими командами Європи. Готуватися до домашнього чемпіонату довелося винятково в товариських іграх. Від травня 2010-го року було зіграно 23 матчі, підсумок яких – десять перемог, сім нічиїх (включаючи дві у міні-турнірі на Кіпрі, які закінчилися перемогами по пенальті) і шість поразок. З перемог варто відзначити звитяги над командами Норвегії, Чилі, Болгарії. На жаль, майже всім серйозним супротивникам збірна програла, а саме Бразилії, Італії, Франції та Швеції. Найбільш знаковою була нічия зі збірною Німеччини. Тоді українці повинні були перемагати, але не втримали перевагу в два м’ячі. Загалом, збірна України показала свій рівень – сильним командам програла, у середняків – виграла. 

Усі чудово розуміють, що для того, аби вийти з групи, нашій команді необхідне диво. На що ще може розраховувати команда Блохіна? Насамперед, на підтримку рідних трибун, адже всі три матчі групового етапу пройдуть на українських стадіонах. Звичайно, не варто забувати про патріотичний настрій футболістів, які повинні викластися не на сто, а на сто один відсоток, щоб уболівальники могли пишатися своїми кумирами. Зрештою, як не дивно, але саме після чемпіонатів світу і Європи відбуваються гучні трансфери, тому, проявивши себе на очах усього світу в кількох матчах, можна отримати відмінний контракт в провідному європейському клубі, а це мотивує. Плюс, судді все-таки ставляться краще до команд країн-господарів, а це може зіграти свою роль. Ну, і не варто забувати про фортуну Блохіна, який вміє мотивувати команду. Якщо збірна України буде виходити на поле з таким самим зарядом як на матч проти збірної Німеччини, то їй цілком під силу вийти з групи, і навіть дійти до півфіналу. 

Збірна України

Воротарі: Олександр Горяїнов (“Металіст” Харків), Максим Коваль (“Динамо” Київ), Андрій П’ятов (“Шахтар” Донецьк).

Захисники: Богдан Бутко (“Іллічівець” Маріуполь), Олександр Кучер (“Шахтар” Донецьк), Тарас Михалик (“Динамо” Київ), Ярослав Ракицький (“Шахтар” Донецьк), Євген Селін (“Ворскла” Полтава), Євген Хачеріді (“Динамо” Київ), В’ячеслав Шевчук (“Шахтар” Донецьк).

Півзахисники: Олександр Алієв (“Динамо” Київ), Денис Гармаш (“Динамо” Київ), Олег Гусєв (“Динамо” Київ), Євген Коноплянка (“Дніпро” Дніпропетровськ), Сергій Назаренко (“Таврія” Сімферополь), Руслан Ротань (“Дніпро” Дніпропетровськ), Анатолій Тимо­щук (“Баварія”, Німеччина), Андрій Ярмоленко (“Динамо” Київ).

Нападники: Андрій Воронін (“Динамо” Москва, Росія), Марко Девич (“Шахтар” Донецьк), Артем Мілевський (“Динамо” Київ), Євген Селезньов (“Шахтар” Донецьк), Андрій Шевченко (“Динамо” Київ).

 Швеція

Найкращий результат на ЄВРО: півфіналіст 1992 року

Тренер: Ерік Хамрен.

Найкращий бомбардир: за всі часи – Свен Рюделль (49); сьогоднішній склад – Златан Ібрагимович (28).

Найбільша кількість матчів: за всі часи – Томас Равеллі (143); сьогоднішній склад – Андерс Свенссон (123).

Рік заснування асоціації: 1904.

Прізвисько: Blаgult (жовто-сині).

Матчі із суперниками:

Україна

1 перемога, 1 нічия, 1 поразка (2:2)  

Франція

6 перемог, 5 нічиїх, 8 поразок (22:28)

Англія

6 перемог, 9 нічиїх, 6 поразок (25:30)

 Збірна Швеції пропустила чемпіонат світу 2010 року, але готова знову заявити про себе серед еліти європейського футболу. Головний успіх шведів на континентальних форумах був у 1992 році, коли на домашньому Євро шведи спромоглися пробитися у півфінал. З 2000 по 2008 рік, під керівництвом Томмі Седерберга та Ларса Лагербека, скандинави вийшли на фінальну лінію п’яти головних міжнародних турнірів поспіль. Останнім із них став Євро-2008 – шведи зазнали поразки від збірних Іспанії та Росії, які залишили їх на третьому місці в групі D. У 2009-му збірну прийняв Ерік Хамрен, який запросив у команду багато молодих талантів. Результат не змусив на себе чекати довго.

Відбірна група до Євро-2012 у шведів вийшла цілком прохідною: Нідерланди, Угорщина, Фінляндія, Молдавія і Сан-Марино. Старт був закладений у домашньому матчі з головними конкурентами – Угорщиною. В підсумку кваліфікації шведи вийшли із двома поразками: в Амстердамі й Будапешті, однак, перемоги в останньому матчі із голландцями їм вистачило, щоб показати кращий результат із числа команд на другому місці. Без стикових матчів збірна Швеції вийшла у фінальний турнір.

“Це величезна радість і виняткова гордість, – заявив Ерік Хамрен після перемоги над голландцями. – Я пішов спати тільки о четвертій ранку, і навіть тоді лежав у ліжку з широко розплющеними очима. Лише потім я став відповідати на текстові повідомлення. Здається, їх було 82, і я не пам’ятаю, коли відправив останнє, але лише після цього я зміг заснути”.

При цьому Хамрен використовував практично тих же гравців, що й його попередник Лагербек. Загалом, зміна поколінь у шведській команді, скоріш за все, відбудеться після фінального турніру в Польщі й Україні. Хоча, Хамрен відмовився від послуг таких ветеранів, як Мікаель Нільссон, Даніель Андерссон і Ніклас Александерссон, то Юнгберг і Хенрик Ларссон, натомість, самі завершили свою кар’єру в збірній. Проте, незамінними у відбірному турнірі виглядали голкіпер Андреас Ісакссон, центральні захисники Мельберг і Даніель Майсторовіч (він пропустить фінальний турнір через важку травму), і півзахисник Свенссон – всім їм вже далеко за 30.

Жеребкування фінальної частини Євро-2012 поставило скандинавів у скрутне положення. Вони потрапили в групу разом із одним із господарів турніру та двома потужними збірними. В цій ситуації навряд чи шведів будуть критикувати вдома, якщо в підсумку вони не зможуть вийти з групи. Але, з іншого боку, відступати шведам нема куди, і вони можуть грати у своє задоволення, яке може привести їх і в плей-оф турніру.

Франція

Найкращий результат на Євро: чемпіон 1984 і 2000 років.

Тренер: Лоран Блан.

Найкращий бомбардир: за всі часи – Тьєррі Анрі (51); сьогоднішній склад – Карім Бензема (13).

Найбільша кількість матчів: за всі часи - Лілан Тюрам (125); сьогоднішній склад – Флоран Малуда (74).

Рік заснування асоціації: 1919

Прізвисько: Les Bleus (сині), Les Tricolores (триколірні).

Матчі із суперниками:

Україна 

3 перемоги, 3 нічиї (9:3)  

Швеція

8 перемог, 5 нічиїх, 6 поразок (28:22)

Англія

8 перемог, 4 нічиї, 16 поразок (35:66)

Збірна Франції лише два роки тому була посміховиськом усього футбольного світу, однак, зуміла здолати труднощі й знову претендує на найвищі місця. Пройшовши через чистилище, “триколірні” створили новий боєздатний колектив, і, що найголовніше, досить молодий.

У червні 2010 року збірна Франції жахливо виступила на чемпіонаті світу в ПАР. Стартова нульова нічия з Уругваєм стала початком катастрофи, хоча подальші події показали, що цей результат можна було назвати успішним. Після поразок від Мексики й господарів мундіалю, французи з ганьбою відправилися додому, порадувавши при цьому жовту пресу численними скандалами. 

У самій Франції, втім, було не до сміху. Винуватцем провалу був не лише тренер Раймон Доменек, але й керівництво федерації, яке не звільнило фахівця після невдачі на Євро-2008. За кілька років Франція перетворилася з віце-чемпіона світу в середню команду, яка пробилася на першість у ПАР – багато в чому завдяки руці Анрі.

Що дивно, у фіналі чемпіонату світу-2006 Францію вивів той же Доменек, проте, у тій команді ще грали такі особистості, як Зінедін Зідан, Ліліан Тюрам і Фаб’єн Бартез. Ті, що прийшли замість них, виявилися не спроможним на великі подвиги, до того ж, занадто скандальними особистостями. 

Розгрібати “авгієві стайні” довелося Лорану Блану – представникові того покоління, що вивело Францію на вершину на рубежі століть, тоді, коли “триколірні” були одночасно як і чемпіоном світу, так і Європи. Блан отримав розібрану на частини команду, у якій провідний форвард – Ніколя Анелька – мав...18-матчеву дискваліфікацію від федерації, на додачу, відстороненими були ключові гравці – Патріс Евра й Франк Рібері. Не дивно, що в першому відбірному матчі до Євро-2012, французи вдома програли Білорусії.  Проте, у підсумку стартовий промах з білорусами так і залишився для галлів єдиним. У  дев’яти матчах, що залишилися, втрата очок відбулася лише в гостьових – з тією же Білорусією й Румунією, а також у завершальній домашній зустрічі з боснійцями, але ця нічия гарантувала Франції перемогу в групі.

Головне, чого вдалося домогтися Блану –  налагодити дисципліну в команді, і тепер, вона із тренером стала одним цілим.

“Ми дуже раді тому, що зіграємо на Євро, – заявив Блан після матчу з боснійцями. – Зараз можемо зосередитися на створенні власного ігрового почерку, і дати можливість проявити себе тим, хто не грав через підвищену значущість матчів. Буде цікаво побачити в збірній тих, хто виблискує на рівні клубів”.

На що розраховують французи на Євро? Як мінімум – на вихід з групи, як максимум – на загальну перемогу. Тут все залежить від настрою. Але в Європі чимало фахівців не здивується, якщо “триколірні” взагалі не вийдуть з групи. 

Збірна Франції

Воротарі: Седрік Каррассо (“Бордо”), Юго Льоріс (“Ліон”), Стів Манданда (“Олімпік”).

Захисники: Гаель Кліші (“Манчестер Сіті”, Англія), Матьє Дебюші (“Лілль”), Патріс Евра (“Манчестер Юнайтед”, Англія), Лоран Косцельни (“Арсенал”, Англія), Філіпп Мексес (“Мілан”, Італія), Аділь Рамі (“Валенсія”, Іспанія), Антоні Ревейєр (“Ліон”).

Півзахисники: Йоан Кабай (“Ньюкасл”, Англія), Алу Діарра (“Олімпік”), Флоран Малуда (“Челсі”, Англія), Марвен Мартен (“Сошо”), Блез Матюїді (“Парі Сен-Жермен”), Янн М’Віла (“Ренн”), Самір Насрі (“Манчестер Сіті”, Англія).

Нападники: Атем Бен-Арфа (“Ньюкасл”, Англія), Карім Бензема (“Реал” Мад­рид, Іспанія), Олів’є Жиру (“Монпельє”), Жеремі Менез (“Парі Сен-Жермен”), Франк Рібері (“Баварія”, Німечччина), Матьє Вальбуена (“Олімпік”).

Англія

Найкращий результат на ЄВРО: третє місце 1968 року, півфіналіст 1996 року.

Тренер: Рой Ходжсон.

Найкращий бомбардир: за всі часи – Боббі Чарльтон (49); сьогоднішній склад – Майкл Оуен (40).

Найбільша кількість матчів: за всі часи – Пітер Шилтон (125), сьогоднішній склад – Девід Бекхем (115).

Рік заснування асоціації: 1863.

Прізвисько: Three Lions (“три леви”).

Матчі із суперниками:

Україна

3 перемоги, 1 поразка (7:2)  

Швеція

6 перемог, 9 нічиїх, 6 поразок (30:25)

Франція

16 перемог, 4 нічиї, 8 поразок (66:35) 

 Родоначальники футболу – збірна Англії – приречена бути фаворитом будь-якого великого турніру. Однак, останній і єдиний тріумф датується 1966 роком, коли британці за сумнівних обставин зуміли перемогти німців у фіналі домашнього турніру.  І до 1966 року і після, усі чекають коли ж Англія знову “вистрелить”, але крім кількох півфіналів, в активі англійців нічого немає. 

Цього року Англія знову серед фаворитів, проте мало хто прогнозує цій команді перемогу – цьому є чимало причин. Насамперед, це тренерська чехарда, влаштована перед дуже відповідальним турніром. Позбавлення провідного футболіста капітанської пов’язки за ще не доведену расистську витівку спричинило  конфлікт місцевої федерації з головним тренером – Фабіо Капелло. Він – італієць, тому англійської педантичності так і не зрозумів. В підсумку збірна залишилася без наставника, який з’явився лише за 40 днів до початку турніру. Ним став Рой Ходжсон, тренер з досвідом, але й без особливих успіхів. Працюючи раніше в посередніх домашніх клубах у Скандинавії, Ходжсон так і не здобув досягнень в грандах рівня “Інтера” або “Ліверпуля”. Та й зі збірними може хвалитися хіба що виходом команди Швейцарії в плей-оф чемпіонату світу 1994 року.

Теперішня англійська збірна будувалася Капелло майже чотири роки, а стартом стала далеко не участь у Євро-2008. Той провал, коли родоначальників футболу випередили Хорватія й Росія, подарував англійцям першого в історії іноземного фахівця. Капелло блискуче виграв відбірний турнір чемпіонату світу-2010. Саме тому в ПАР два роки тому англійська збірна їхала з великими надіями на успіх. Однак, на південноафриканських полях, англійців чекало чергове фіаско: ледве вийшовши із групи з другого місця, вони були розбиті Німеччиною з рахунком 1:4.

Капелло свій пост зберіг, однак, непереможним і всемогутнім він уже не виглядав, тому, був зобов’язаний виправитися.

У відбірному турнірі Євро-2012 англійцям пощастило з жеребом. Вони потрапили в групу разом зі збірними Чорногорії, Болгарії, Швейцарії та Уельсу. Фінішувати в такій компанії – навіть другими – було б тріскучим провалом. Тому не дивно, що в підсумку родоначальники футболу виграли групу, випередивши Чорногорію на шість пунктів. Проте, англійці не були б собою, якби не створили собі проблему на рівному місці. В останньому матчі групового турніру у головного форварда команди Вейна Руні не витримали нерви – він отримав червону картку і дискваліфікацію на перші два матчі фінальної частини Євро-2012. 

Чого чекати від цієї команди сказати складно, оскільки готуває її безпосередньо до чемпіонату Європи новий тренер, який внесе безліч коректив. Тому майбутнє англійців виглядає так само, як і їхній Альбіон, тобто “туманно”. 

Збірна Англії

Воротарі: Джо Харт (“Манчестер Сіті”), Роберт Грін (“Вест Хем”), Джек Батленд (“Бірмінгем”).

Захисники: Лейтон Бейнс (“Евертон”), Гері Кейхілл, Ешлі Коул, Джон Террі (усі – “Челсі”), Глен Джонсон (“Ліверпуль”), Філ Джоунс (“Манчестер Юнайтед”), Джоліон Лескотт (“Манчестер Сіті”).

Півзахисники: Філ Джагєлка (“Евертон”), Джеймс Мілнер (“Манчестер Сіті”), Стюарт Даунінг, Стівен Джеррард (обидвоє – “Ліверпуль”), Френк Лемпард (“Челсі”), Алекс Окслейд-Чемберлен, Тео Уолкотт (обидвоє – “Арсенал”), Скотт Паркер (“Тоттенхем”), Ешлі Янг (“Манчестер Юнайтед”).

Нападники: Ендрю Керролл (“Ліверпуль”), Джермейн Дефо (“Тоттенхем”), Уейн Руні, Данні Уелбек (обидвоє – “Манчестер Юнайтед”).