Двадцять років української першості в боротьбі за право залишитися в еліті 

Українська футбольна першість наближається до завершення. Попереду два вирішальні тури, в яких визначяться доля золотих нагород, команди, які представлятимуть Україну в єврокубках і які будуть змушені покинути елітний дивізіон. На жаль, цього року серед кандидатів на пониження у класі є львівські “Карпати”. За 20 років, відколи проводиться чемпіонат України, історія знає чимало випадків, коли команди, які, здавалось би, вже були похоронені, зуміли зачепитися за рятівне місце.  Сьогодні “Пошта” нагадає читачам розвиток подій у “зоні вильоту” попередніх першостей. 

Сезон 1992 р. Перший український чемпіонат відбувався за цікавою схемою. Дві підгрупи по десять команд, в яких визначалося по троє невдах. Швидкоплинна першість аж ніяк не могла рівноцінно продемонструвати справжній рівень команд, тим більше, коли все було настільки нове і незвичне. Тому і не дивно, що особливої боротьби не було. За тур до завершення чемпіонату шестеро тих, хто не втримався в еліті, було вже визначено. 

Сезон 1992/93 рр. Проте в другому чемпіонаті розгорнулася відчайдушна боротьба за виживання. За два тури до завершення чемпіонату відстань між восьмою командою і шістнадцятою сягала лише чотирьох очок (щоправда, тоді за перемогу нараховувалося два пункти). У підвалі турнірної таблиці розмістилися три колективи – тернопільська “Нива”, рівненський “Верес” та луганська “Зоря-МАЛС”, які мали по 22 пункти, а на два очки їх випере­джала луцька “Волинь”. Врешті, останні дві позиції посіли “Верес” та “Зоря-МАЛС”, які хоч і змогли набрати по два очки у вирішальних турах, але конкуренти здобули більше. Щоправда, в тому році еліту так і не покинув жоден колектив. У зв’язку з розширенням вищої ліги до 18-ти команд,  “Зоря-МАЛС” і “Верес” зберегли прописку у вищій лізі. 

Сезон 1993/94 рр. Боротьби за виживання майже не вийшло. Чернівецька “Буковина” та харківський “Металіст” примудрилися програти в чотирьох останніх турах і вилетіли з еліти.

Сезон 1994/95 рр. Знову внизу турнірної таблиці за два тури до завершення зібралося чимало команд, які фактично могли понизитися в класі, адже останню, вісімнадцяту, команду від одинадцятої відокремлювало лише п’ять пунктів (вже при більш звичному нарахуванні трьох очок за перемогу). Найгірша ситуація була у шепетівського “Темпу” і рівненського “Вересу”, які на той момент набрали по 31 очку. “Верес” боротьби не витримав і програв останні два матчі, а ось “Темп” до останнього заочно боровся із “Зорею-МАЛС”. Перед останнім туром, в якому шепетівці приймали тернопільську “Ниву”, а луганчани вдома грали проти СК “Миколаїв”, між командами був лише пункт на користь “Зорі”. Луганська команда доволі швидко відкрила рахунок і до середини другого тайму почувалася більш-менш спокійно. Проте на 60-й хвилині “Зоря” пропустила гол, а паралельно “Темп” вразив ворота “Ниви”. У цій ситуації саме колектив із Шепетівки виходив на рятівне 16-те місце. Але за три хвилини до завершення обох матчів “Зоря” отримала право на пенальті, яке чітко реалізував Коробченко, котрий і врятував свою команду від вильоту.

Сезон 1995/96 рр. Чергові зміни в регламенті першості, які зменшували кількість команд на наступний сезон до 16-ти і, зрозуміло, збільшували кількість колективів, що покидають еліту до трьох. Проте за два тури до фінішу ця трійця вже була визначена.  “Зоря”, “Волинь” та СК “Миколаїв” останні матчі проводили вже в ранзі команд, які понижуються у класі.

Сезон 1996/97 рр. Особливої боротьби не було. Вінницька “Нива” попрощалася з елітою ще задовго до вирішальних турів. А за право залишитися в еліті сперечалися кременчуцький “Кремінь” та запорізьке “Торпедо”. Перед двома останніми турами ці команди відділяли два очки, проте в 

29-му турі інтрига померла, так і не народившись. “Торпедо” в гостях переграло кіровоградську “Зірку-НІБАС” (2:1), а “Кремінь” вдома програв полтавській “Ворсклі” (0:4) і покинув еліту. 

Сезон 1997/98 рр. Один з найдраматичніших сезонів. За два тури до завершення першості остаточно попрощалося з елітою запорізьке “Торпедо”, а ось ще одна команда визначилася у суперечці чотирьох команд. Троє з них (одеський “Чорноморець”, сімферопольська “Таврія” та маріупольський “Металург”) на два пункти випереджали івано-франківське “Прикарпаття”. У 29 турі “Прикарпаття” перемагає “Торпедо” (3:2), маріупольський “Металург” набирає три очки в матчі проти “Ворскли”, “Таврія” грає внічию із запорізьким “Металургом” (1:1), а “Чорноморець” поступається “Шахтарю” (1:3). Таким чином одесити опустилися на 15-ту сходинку, їх випереджали на пункт іванофранківці та сімферопольці, і  на три пункти маріупольці. В останньому турі “Чорноморцю” слід було перемагати донецький “Металург” (що і було зроблено з рахунком 2:1) і сподіватися, що будь-хто з інших трьох команд програє. Але “Прикарпаття” і “Таврія” беруть необхідні три очки, а маріупольський “Металург” грає внічию з “Шахтарем”, й одеська команда вперше в історії покидає еліту. Цікаво, що в турнірній таблиці одесити лише одним пунктом поступилися відразу п’ятьом командам.

Отже, це був перший сезон, коли за два тури до завершення чемпіонату команда, яка перебувала в “зоні вильоту” (“Прикарпаття”), зуміла врятуватися.

Сезон 1998/99 рр. Цього сезону беззаперечним аутсайдером був СК “Миколаїв”, а долю другого невдахи було визначено за тур до завершення чемпіонату.  Після того, як “Прикарпаття” зіграло внічию із запорізьким “Металургом”, а донецький “Металург” переміг “Зірку”, еліту покинули іванофранківці. Щоправда, через місяць вони туди повернулися. Один з переможців першої ліги – запорізьке “Торпедо” – оголосив себе банкрутом і зник з карти України. Федерація прийняла рішення провести матч плей-оф між “Прикарпаттям” та ФК “Черкаси”, в якому переможцями стали іванофранківці.

Сезон 1999/2000 рр. Чергова реорганізація чемпіонату призвела до того, що кількість команд сезону 2000/2001 рр. мала зменшитися до 14-ти. Тому в чемпіонаті 1999/2000 рр. кількість команд, які вилітали з еліти, збільшилася до трьох. Одного невдаху було визначено задовго до фінішу. Кіровоградська “Зірка”, встановивши кілька антирекордів чемпіонату (команда не здобула жодної звитяги, до того ж у другому колі набрала лише два пункти), попрощалася з вищою лігою. А ось доля двох інших невдах визначалася в останній ігровий день. 

Після 28-го туру на пониження в класі претендувало п’ять команд. Найкраща ситуація була у “Дніпра”, який мав у своєму активі 30 очок, на пункт менше було у “Таврії”, “Прикарпатя” та “Чорноморець” мали по 26 очок, а замикала цей квінтет тернопільська “Нива”. У 29-му турі громом серед ясного неба стала поразка “Дніпра” від запорізького “Металурга” з рахунком 1:6. Паралельно “Таврія” поступилася “Шахтарю”, а “Прикарпаття” здолало “Зірку”. В битві аутсайдерів “Нива” переграла “Чорноморець”, і повернула одеську команду в першу лігу. Проте останній кандидат на пониження в класі залишався невідомим. 

В останньому турі “Дніпро” перемагає “Ворсклу” і зберігає прописку. Паралельно “Таврія” програє “Ворсклі” з рахунком 1:2, а “Прикарпаття” було розгромлене донецьким “Металургом” з рахунком 1:4. Одночасно “Нива” у Львові завдяки автоголу Павлюха мінімально долає “Карпати”. Таким чином тернопільчани обійшли суперників і врятувалися від вильоту. А ось зайвого довелося визначати за допомогою додаткових показників, і вони виявилися кращими у сімферопольців. А якби “Прикарпаття” забило у ворота  донеччан ще один гол, то воно випередило б “Таврію”.

Сезон 2000/2001 рр. Зменшення кількості команд, аж ніяк не покращило рівень чемпіонату. Хто стане невдахою сезону, було зрозуміло на старті другого кола, коли, проваливши старт чемпіонату, “Ворскла” покинула “зону вильоту”. Після цього долі алчевської “Сталі” та тернопільської “Ниви” були зрозумілі. Тернопільчани до того ж примудрилися відзначитися, програвши всі матчі другої частини чемпіонату.

Продовження в наступному числі “Пошти”