У вівторок увечері Віктор Янукович підписав Закон “Про соціальний діалог в Україні”. Від такого кроку главу держави застерігала низка профспілкових організацій, вказуючи, що документ спричинить дискримінацію та обмеження їх прав.

Насамперед слід сказати, про який же “діалог” йде мова. Згідно з нормами документа, соціальний діалог – “процес визначення й зближення позицій, досягнення спільних домовленостей і прийняття узгоджених рішень з боку сторін, які представляють інтереси працівників, роботодавців й органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування”. Питання, щодо яких можливий такий діалог – формування державної соціальної та економічної політики, регулювання трудових, соціальних та економічних відносин.

Обговорення із наміром знайти зближення можливе на чотирьох рівнях: національному, галузевому, територіальному та локальному (підприємство, установа, організація). Ось тут і виникають суперечливі норми. Головний момент, щодо якого висловлюють побоювання, – принцип репрезентативності, тобто підстави бути учасником такого діалогу. Після прийняття закону парламентарями (кінець грудня) низка профспілкових організацій скерувала Президенту відкрите звернення, у якому, зокрема, зазначалося, що закон “поділяє професійні спілки на “репрезентативні” – повноправні та “нерепрезентативні” – обмежені у своїх правах”. Для визнан­ня “репрезентативною” на загальнонаціональному рівні профспілка має налічувати не менше 150 тисяч членів; за галузевим параметром – профспілка повинна охоплювати не менше 3% працівників певної галузі, на обласному рівні – не менше 2% зайнятого населення області.

“Репрезентативність” визначатиме Національна рада посередництва і примирення. Організаціям, що не відповідають передбаченим параметрам, не дозволено брати участі у обговоренні проблем, навіть тих, які безпосередньо стосуються інтересів об’єднання. У Конфедерації вільних профспілок України, Національній конфедерації профспілок України, Національному форумі профспілок України, Федерації профспілок працівників малого та середнього підприємництва України та Демократичних профспілках України впевнені, що це призведе до монополізації “соціального діалогу”. “Єдиним суб’єктом “соціального діалогу” на рівні багатьох областей лишиться тільки одне профоб’єднання – відповідна “облпрофрада”, яка є залишком системи радянських профспілок. Усі ж нові незалежні профспілки, створені за період незалежності України, опиняться за межами офіційних механізмів соціального діалогу, що, по суті, підриває саму його ідею, замінюючи реальний діалог імітацією”, – повідомляється у відкритому зверненні.

Одним із не багатьох механізмів виправлення такої ситуації є можливі об’єднання профспілок або ж ратування за удосконалення норм документа. Щодо останнього впевненості немає: Податковий кодекс, який через тиждень після прийняття Президент висловив готовність допов­нити, поки не чіпають.