Юрій Шведа, політолог, доцент кафедри політології ЛНУ м. І. Франка, про домовленості у Львівській облраді, кандидатури на посаду голови, конфігурації і продуктивність роботи нової каденції

Хто сяде у крісло голови Львівської облради: представник переможців виборів – ВО “Свобода” чи  Партії регіонів? Від відповіді на це питання залежить чимало. І якщо для Партії регіонів посада голови облради – це зміцнення своїх позицій і конструктивна робота упродовж всієї каденції, то для “Свободи”, яка теж претендує на головування – це радше зміцнення опозиційної платформи. Перша сесія Львівської облради призначена на 30 листопада. Цього дня громадськість отримає відповіді на питання, про які “Пошта” спілкувалася із політологом Юрієм Шведою.

Старт справжньої політики

– Оскільки процес перемовин між партіями, представленими у Львівській облраді, триває і навіть вже оприлюднені прізвища кандидатів на посаду голови, то скажіть, кого Ви бачите на посаді голови ЛОР?

– Вибори закінчилися, і їхні результати мають матеріалізуватися у посади, керівні органи місцевого самоврядування. Коли мова йде про розподіл керівних посад, які дають можливість потім реалізовувати програму, за яку голосували люди,  розпочинається справжня політика. Це питання є не лише в контексті регіональної політики, але передусім загальноукраїнської. Бо хто очолює облраду, той має контроль над нею, а вона є індикатором політичних настроїв і політичної ситуації в області. Тому інтерес до цього питання в Галичині є дуже великий.

–  Ви прогнозуєте боротьбу за це крісло?

– Так, і вона буде дуже серйозною. Є дві політичні сили, які змагаються за контроль над керівництвом і посадою голови ЛОР. З одного боку – це Партія регіонів, яка представляє місцеву владу, з іншого – ВО “Свобода”, яка отримала тут найбільшу підтримку виборців. Європейська практика полягає у тому, що партія, яка отримала найбільшу підтримку виборців і має найбільшу фракцію, стає ініціатором певних домовленостей із іншими політсилами щодо формування керівних органів. Опісля від цієї фракції висувають кандидатуру на посаду того чи іншого представницького органу. Так би могло бути, якби у нас не було мажоритарного компоненту в облраді, який хоч і має певну партійну приналежність, але не так тісно пов’язаний із партіями. Відтак в яку сторону хитнеться ця мажоритарна половина облради, від того й залежатиме значною мірою розподіл керівних посад. А якщо зважити на те, що до мажоритарників легко додасться адмінресурс, то питання про посаду голови облради не так легко буде вирішити, скажімо, на користь тієї політсили, яка отримала найбільшу підтримку.

Про шанси кандидатур і конфігурації

– Скажіть, будь ласка, представник якої політсили може очолити облраду?

–  Ймовірно, що головою ЛОР може бути представник Партії регіонів. І цей варіант розглядають. Влада розуміє, що це має бути кандидатура з її середовища. Однак це має бути така людина, яка б не викликала спротиву серед інших політсил, навколо якої можна було б консолідувати мажоритарників і підтягнути ті сили, які є поза “Свободою”. Це “Фронт змін”, НРУ та інші. Вважаю, що такою кандидатурою міг би бути Олександр Сендега (керівник ГПУ “Львівгазвидобування”, екс-губернатор Львівщини – “Пошта”), обраний за списками ПР, але є досить авторитетною людиною, не дражливою, має досвід керівництва, не пов’язаний із якимись ідеологічними речами… У нього є хороші шанси. Вважаю, що депутати розглянуть кандидатуру Сендеги.

– А кого варто розглядати від ВО “Свободи”?

– Були розмови, що на посаду голови ЛОР може бути висунутий Олег Тягнибок, але останнім часом мова про це вже не йде. Тепер розглядають кандидатуру Пилипа Пилипенка, який є авторитетною людиною у партії, доктором юридичних наук, професором. Це вдала кандидатура, бо у нього не така радикальна позиція, як в інших “свободівців”, обраних до ради. Він представляє більш прагматичне, помірковане крило “Свободи”. Тому його можуть розглядати як прийнятну кандидатуру на посаду голови ЛОР, навколо якої можна вести розмови. І питання в тому, як поведуть себе інші політсили. Наприклад, “Фронт змін”, НРУ, мажоритарники. На останніх я б розраховував найменше, бо це ті люди, які будуть зазнавати серйозного впливу влади. А щодо партій, то це вже питання торгів.

– Про які конфігурації може йти мова?

– У будь-якому випадку фракції, яка долучається до більшості, запропонують посаду заступника голови ради. Тому, ймовірно, може бути створена конфігурація у такому пакетному варіанті: голова, за яким стоять мажоритарники, і заступники від тої чи іншої фракції. З іншого боку, можливо, що головою ради буде представник “Свободи” і два заступники від “Фронту змін” і НРУ.

Про пропаганду та вплив губернатора

– Львівська облрада оновилася на понад 70%. Є багато нових облич, яких досі у політиці не було. Чи означатиме це, що робота ради нового скликання буде менш заполітизованою, ніж їх попередників?

– Щоб робота ради була конструктивною і спрямованою на вирішення локальних проблем, вона мала би бути визначена якістю кандидатів, а це залежить від виборчої системи. Нині змішана виборча система провокує  наявність політичного компоненту у вигляді партійних фракцій. Тому розраховувати на те, що вони займатимуться регіональними господарськими питаннями, що і є основним предметом діяльності місцевих рад, не доводиться. Бо партії за своєю структурою традиційно хочуть піднімати політичні питання і використовувати місцевий парламент – облраду для пропаганди своїх ідей. Наявність мажоритарного компоненту підсилює момент відповідальності депутатів, акцент на нагальні проблеми людей, бо виборці самі будуть тиснути на обранців.

– Яким сьогодні є вплив губернатора Львівщини Василя Горбаля на переговорний процес в облраді?

– Певен: адміністрація зацікавлена насамперед у тому, щоб мати таку облраду, з якою вона зможе працювати. Неможливо вирішувати ті чи інші проблеми в області, маючи облраду в опозиції. Тому виконавча гілка влади зацікавлена у якості облради та у тому, яким буде її керівництво.