Нещодавно до Верховної Ради внесли розроблений Кабінетом Міністрів проект Повітряного кодексу України. Документ пропонують розглянути у першочерговому порядку і, найімовірніше, невдовзі таки приймуть, оскільки і сьогоднішній, і попередній уряди наголошували на необхідності актуалізації чинного законодавства.

З часу ухвалення чинного сьогодні Повітряного кодексу (травень 1993 року) відбулося чимало значних змін у профільних міжнародних актах, а це потребує відображення в українських документах. При написанні нового документа, зазначається в пояснювальній записці, враховували вимоги Міжнародної організації цивільної авіації (IKAO), Європейської конференції цивільної авіації (ЄКЦА), Європейської організації з безпеки аеронавігації (ЄВРОКОНТРОЛЬ) та Європейського Союзу, з яким тривають перемовини щодо підписання Угоди про спільний авіаційний простір (САП). Міністерство транспорту та зв’язку неодноразово наголошувало, що ухвалення нового Повітряного кодексу підвищить якість послуг для пасажирів авіатранспорту, оскільки в документі чітко прописано обов’язки авіакомпаній перед клієнтами.

Зокрема, у випадку відмови взяття на борт, зниження класу обслуговування, тривалої затримки вильоту чи скасування польоту кодекс надає право пасажиру отримати компенсацію, причому саме авіаперевізник має встановити порядок виплати компенсації та повідомити про це пасажира (стаття 104). Також перевізник несе відповідальність за втрату або шкоду, заподіяну під час перевезення пасажирів, багажу, пошти. Вагомим нововведенням є запровадження суспільно важливих повітряних перевезень – “обслуговування певної повітряної лінії з незначним повітряним рухом, який є важливим для міста або регіону”.