За останній тиждень перед вакаціями парламентарі спромоглися ухвалити низку економічних законів

Схоже, що наші депутати тепер серйозно перейнялися господаркою. Може, нарешті усвідомили, що без економіки країни в принципі бути не може. А може, і на нашу думку, це більше відповідає дійсності, зміна владної команди та нова парламентська більшість надихнули нардепів, адже про гроші та усе, пов’язане з ними, постійно говорять і Президент, і уряд. І безперервним потоком надсилають у Раду нові економічні пропозиції. Попередники, правду кажучи, були не менш ініціативними. Але не було за часів прем’єрства Юлії Ти­мошенко такої всезагальної депутатської “любові” до Кабміну. Певно, тому Ю.В.Т., ухвалюючи рішення Кабміну, часто діяла не тільки в обхід думці парламенту, а й усупереч їй.

Хай там як, але на літні вакації нардепи пішли із почуттям виконаного обов’язку. Інша річ, що від їхньої працелюбності дістанеться співвітчизникам.

Від заходу до світанку

Увесь передвідпустковий тиждень саме економічній блок законопроектів займав значну частину порядку денного ВР, отож багато законів ухвалено в цілому. Урядова більшість при цьому фактично проігнорувала пропозиції опозиції, але хто б звертав на цей конфуз особливу увагу. За винятком самих ображених нехтуванням “вистражданого”. Та на загальний результат це жодним чином не вплинуло.

Серед ухваленого у стінах ВР не все, зрозуміло, доленосне для економіки. Зате цікавого чимало. Наприклад, для ретельнішого контролю за державним майном (радше, за рештками цього добра) та запобігання відчуження частин так званих цілісних майнових комплексів за поданням Кабміну ухвалено закон, який забороняє передавати такі об'єкти в оренду, реорганізовувати та ліквідовувати  їх до виключення із переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.

До речі, за даними реєстру державного орендованого майна "ЕТАП-оренда", на кінець 2009 року на держпідприємствах підписано понад 20,8 тис. угод оренди. План надходжень до бюджету 2010 року від цих договорів встановлено у 0,65 мільярда гривень. Але неважко припустити, що після набуття законом чинності чимало договорів розірвуть, а відтак слід чекати не тільки втрат бюджету, а й судових позовів до орендодавців.

Згадали депутати і про аграрні переробні підприємства. Закон про ці структури привів чинні вимоги до безпеки продуктів харчування відповідно до вимог державного контролю і міжнародних норм. Окрім цього, спрощує підприємницьку діяльність на продовольчому ринку у сфері виробництва харчових продуктів. Документ передбачає видачу або ж відмову видачі експлуатаційних дозволів на виробництво продуктів упродовж 30 днів з моменту подання відповідних документів. Ба більше, нарешті маємо вичерпний перелік випадків відмови у видачі дозволу.

Але “аграрна економіка” депутатів цим не обмежилася. Для підтримки на міжнародному рівні реноме провідного експортера збіжжя Верховна Рада ратифікувала Конвенцію про торгівлю зерном. Приєднання до неї дозволить Україні стати повноправним членом Міжнародної ради із зерна і допоможе вітчизняним компаніям вийти на європейські та світові ринки. І це не­абиякий прорив. Адже 2006 року Україна була на 21-му місці у світі за фінансовими обсягами експорту сільгосппродукції. Проте за показниками експорту зерна вона посідала третє місце, а за продажем ячменю та олії – узагалі перше. Хоча, як і в інших галузях економіки, країна експортує переважно сировину.

Влада (хоча й повільно) пом'якшує адміністративний тиск на бізнес. Депутати дозволили підприємцям вести будь-яку незаборонену законом господарську діяльність за декларативним принципом. Без отримання дозвільних документів, як було раніше. За умови, що робота цих бізнесів не шкодитиме життю, здоров'ю та довкіллю. Упродовж місяця уряд визначиться з переліком видів діяльності, які не можуть здійснюватися за декларативним принципом. Хоча не важко припустити, що дозвільні органи блокуватимуть виконання цього закону. Тож експерти сумніваються в його ефективності.

Єдиний внесок та незалежний банк

Найголовніше та найрадикальніше з усього, що понаухвалювали нардепи, – запровадження єдиного соціального внеску за­мість попередніх числен­них відрахувань у різні соцфонди. Згідно із документом, роботодавці сплачуватимуть його вже з 1 січ­ня 2011 року. Фактично цей внесок об'єднав відрахування у Пенсійний фонд, фонди соцстрахування від нещасних випадків, загальнообов'язкового соцстрахування на випадок безробіття і соцстрахування з тимчасової втрати працездатності. ПФ вестиме єдиний реєстр застрахованих осіб і контролюватиме своєчасність сплати внесків.

Проект закону не містить розміру ставки, її запропонує  Кабмін на основі чинних внесків. В уряді переконують, що річні витрати роботодавців зменшаться на 2 млрд грн, адміністративні витрати фондів – на 60 млн грн.

Роботодавці висловлюють лише стриманий оптимізм. Наприклад, член Ради підприємців при Кабміні Оксана Продан вважає, що новація збільшить навантаження на зарплатний фонд, а це не стимулюватиме відмови від “конвертів”. Президент Асоціації роботодавців Півдня України Юрій Бощенко, вважає, що єдиний внесок передусім повинні сплачувати фірми на єдиному податку, спростивши при цьому звітність. Утім проект Податкового кодексу виносить єдиний внесок за межі спрощеної системи.

Крім підприємців, парламент задовольнив частину вимог МВФ, радикально змінивши правовий статус НБУ. Віднині Нацбанк зможе не підтримувати економічну політику уряду, якщо це загрожує інфляцією. Його головна мета – стабільність гривні і низькі темпи інфляції упродовж наступних трьох-п'яти років. Підтримка банків та економічної політики Кабміну визначені як менш важливі. Свідченням незалежності НБУ є і обмеження політичного впливу на його Раду. Її членами не можуть бути депутати, керівники органів державної влади або інших держструктур, якщо з дня їх звільнення не минув рік, керівники та члени керівних органів партій, керівники та члени правління комерційних підприємств або фінансових установ.

Згадали й про тарифи

Навіть на ЖКГ, яке перебувало завжди на заґумінках депутатської зацікавленості, звернули увагу. Новий закон про Національну комісію регулювання ринку комунальних послуг, ініційований бютівцями, знайшов гарячу підтримку у лавах урядової коаліції. Згідно з ним, у місцевої влади заберуть право визначати тарифи на тепло і воду за єдиною методикою. Це робитимуть централізовано, хоча нова система коштуватиме 28 млн грн щороку. Мери не бажають віддавати тарифні повноваження місцевих рад, сподіваючись, що новий орган регулюватиме лише ціни на енергоносії. Наразі муніципалітетам залишили право визначати тарифи на вивезення сміття і прибирання.

Окрім цього, нова Нац­комісія наділена правом контролю за діяльністю природних монополій, видачі їм ліцензії, погодження угод з підприємствами-постачальниками води і тепла; вона може проводити позапланові перевірки і застосовувати штрафи до порушників. Є інший бік ЖКГ-ме­далі. Зосередивши майже всі повноваження у Нац­­комісії, уряд може спокійно розпочати непопулярні реформи житлово-комунального господарства. Зокрема, збільшити тарифи, аби наблизити їх до ринкових. На переконання чиновників, це чи не єдиний спосіб залучити інвестора у комунальну сферу. Хоча хто інвестуватиме гроші у наше ЖКГ із його мільярдними боргами, які через “тарифно-ринковий” підхід за звичної “якості” послуг лише зростуть?

Словом, перед літніми канікулами депутати спромоглися скинути з економічного воза цілу купу законодавчих проблем. Чи полегшає тим, хто цього воза тягне, побачимо.  Адже, серед іншого, Верховна Рада ухвалила також Бюджетний кодекс України. На місцях відтепер залишатимуть чверть усіх податків, які там збирають. Внесли зміни і до держбюджету-2010 та ухвалили закон про газовий ринок. Та про це ми поговоримо у наступному числі “Пошти”.