“Сфери впливу ми не визнаємо, але толеруємо ваше зближення із Росією

Минулої п’ятниці у Києві перебувала держсекретар США Гіларі Клінтон. Візит до України – початковий пункт її турне країнами Східної Європи та Кавказу. Його перебіг мав стати своєрідним виявом позиції Штатів щодо недавніх ініціатив у межах українсько-російського співробітництва.

За поведінкою Клінтон сподівалися “вирахувати”, чи стала нова політика “перезавантаження” відносин Америки та РФ однією із причин прохолоди на лінії Вашингтон – Київ. Напередодні візиту чимало європейських та вітчизняних аналітиків сподівались, що шістдесят сьомий держсекретар висловить негативне ставлення щодо дрейфу України до орбіт зацікавлення Російської Федерації. Однак Клінтон обмежилася нейтральними, як для подібних візитів, оцінками, що у цьому випадку таки вказують на втрату зацікавленості офіційного Вашингтона ситуацією в Україні. Показовою щодо очікувань візиту є стаття екс-заступника держсекретаря Девіда Кремера – той висловив думку, що саме відвідини України є найважливішими у цьому турне: “Україна проходить критичну точку щодо можливості визнання її європейською, вільною, стабільною. Тому для Клінтон вкрай важливо донести до нової української влади стурбованість Сполучених Штатів з приводу недавніх подій та велику надію на те, що Україна у своєму демократичному розвитку лише зійшла на узбіччя, але не зайшла у глухий кут”. Однак нічого більш полюсного, аніж легкі похвали держсекретар не висловила: “Україна важлива не лише для українців, але й для всього світу. Адже вона має всі можливості стати лідером і в Європі, і за її межами”. Навіть зустріч із опозицією не впевнила пані держсекретаря, що згортання політичного плюралізму теж є однією із реформ нової влади, от тільки не анонсованою. Нинішні проблеми, на думку Клінтон, є “хворобами росту” і долаються часом.

Юлія Тимошенко, як повідомляє офіційний сайт блоку її імені, “навела факти, які свідчать про встановлення авторитарного режиму та про наявні загрози для незалежності України – запровадження цензури, втрати економічної та енергетичної незалежності нашої держави, репресії проти політичних опонентів та контроль судової гілки влади”. Звернення колективу телеканалу ТВі теж додало аргументів щодо монополізації інформаційного простору держави. Однак під час розмови з Віктором Федоровичем Гіларі Клінтон не порушувала питання про інший бік реформ нової влади, однак повідомила, що Штати обіцяють допомогти Україні зберегти свободу слова та вибору. До речі, саме останні президентські вибори, а точніше – кількість претендентів на пост гаранта Конституції, впевнили пані Клінтон у тому, що Україна не зверне із демократичного трибу розвитку. Задля підтримки якого й лавірує між геополітичними гігантами. “Те, що Україна робить для збалансування відносин із Росією, Євросоюзом, США, необхідно для того, щоб захистити суверенітет та незалежність України”, –  зазначила держсекретар.

Однак ані сумнівні зовнішньополітичні, ані внутрішньодержавні ініціативи не отримали адекватної оцінки з боку четвертої особи американського істеблішменту. Події в середині держави під час зустрічі із Тимошенко Клінтон назвала “дуже складною ситуацією”. Згодом вона зауважила, що Америка у будь-якому випадку позитивно оцінює євроінтеграцію та намагання України перезавантажити відносини з Росією, так як це роблять самі Сполучені Штати сьогодні. Однак  навряд чи у Білому домі не знають, що методи налагодження братніх відносин, якими користується Банкова, відрізняються від ініціатив Обами.

Як повідомляє сайт адміністрації Президента, під час зустрічі із пані Клінтон Янукович наголосив, що “розглядає її візит як продовження тієї відвертої та чесної розмови, що розпочалася під час його перебування у Вашингтоні”. Проте якщо чинну владу задовольняє рівень відвертості офіційного Вашингтона, то опозиція найімовірніше чекала більшого, як і Девід Кремер.