Сьогодні у парламенті мають розглядати президентський проект закону про засади внутрішньої та зовнішньої політики. У вівторок його скерували до ВР із вимогою першочергового розгляду – так вирішили на засіданні Ради національної безпеки та оборони України. Президент вважає, що подальше зволікання із прийняттям закону може загрожувати національній безпеці, більш того: прийняття документа – “перший та надзвичайно важливий крок на шляху до системних реформ в усіх сферах нашого життя”. Щоправда, проведення реформ анонсовано так давно, що вже й важко запідозрити синьо-білих у начебто притаманним їм амбіціям до змін (експромтна співпраця із РФ, звісно, не в рахунок).

У Верховній Раді не всі схвально відгукнулися на форсованість розгляду законопроекту. На думку голови комітету з питань національної безпеки та оборони Анатолія Гриценка, такі ініціативи потребують прискіпливого аналізу і, що важливо, ознайомлення громадськості ще до легітимізації ініціативи парламентаріями. Закон про засади внутрішньої та зовнішньої політики, за задумом творців, має об’єднати низку документів, себто, за словами гаранта, навести лад “у розпорошеному і неузгодженому законодавстві”. Щоправда, чути таке від того, хто сьогодні очолює державу, а вчора головував у найчисельнішій фракції парламенту, як мінімум дивно. Проте регіонали залишилися вірними своїй антинатовській риториці: ще донедавна пріоритетне зближення із НАТО сьогодні планують повикреслювати з усіх пов’язаних із новим законопроектом актів. Замість зближення “синьо-білі” вважають за краще сконцентруватися на “конструктивному співробітництві”. Цікаво, однак, що виконання Річної національної програми з підготовки України до набуття членства в Організації північноатлантичного договору ніхто скасовувати наче й не планує. А якщо не скасовувати – тоді виконувати.

Крім того, ключовий пріоритет державної політики – інтеграція до Євросоюзу: “Це – основний вектор нашого розвитку, що визначає зміст суспільних перетворень і основну спрямованість нашої зовнішньої та внутрішньої політики”, – пояснив Віктор Федорович на засіданні РНБО України. “Наступна позиція у зовнішньополітичному блоці – стратегічне партнерство з Росією. Стратегічні відносини зі США були і залишаються важливим напрямом нашої зовнішньої політики. Принципово важливо також поглиблювати розвиток відносин з країнами, що стверджуються як нові світові центри зростання”, – підсумував Янукович зовнішньополітичні цілі. Серед пріоритетів внутрішньої політики – захист національних інтересів; верховенство права; забезпечення соціального консенсусу, широкого внутрішнього діалогу та громадсько-політичної стабільності… Загалом “засади внутрішньої і зовнішньої політики базуються на безумовному додержанні Конституції України”. Після антиконституційного голосування за “харківські угоди” коаліцією, що була створена всупереч Основному Закону, такі формулювання засад вітчизняної політики видаються лише потрібними ширмами, якими згодом затягуватимуть “стабільність” у державних просторах.