Вибори річ дуже дорога. Здавалося б, на тлі війни минулорічна позачергова парламентська кампанія повинна була пройти в економ-режимі, але це зовсім не так. Лише за офіційними даними, які партії надали ЦВК про розміри своїх виборчих фондів, сукупна вартість виборчої кампанії-2014 становила 674,5 мільйонів гривень. І це попри граничні обмеження на витрати виборчих фондів. Про це повідомляє Громадянська мережа ОПОРА, яка дослідила це питання. 

Повторимо, що це лише офіційні цифри, і без врахування мажоритарної складової. Тож розуміємо, що насправді на вибори політики потратили у кілька разів більше. Якщо ж брати до уваги тільки ту інформацію, якy партії подали до ЦВК і тільки пропорційну складову кампанії, то навіть такі показники перевершують вартість аналогічної кампанії 2012 року на 12%. Експерти наголошують на тому, що кожні наступні вибори коштують дорожче від попередніх. І зауважують, що 90% усіх витрат на агітацію – це реклама у ЗМІ.

Торік рекордсменами за сумою виборчого фонду на дострокових парламентських виборах стали партії “Батьківщина” (109,5 млн грн), “Опозиційний блок” (106,4 млн грн), “Блок Петра Порошенка” (97,4 млн грн) і “Народний фронт” (93,6 млн грн). Ще дві політсили, які потрапили до ВРУ “Самопоміч” та Радикальна партія потратили відповідно 73,7 млн грн та 27,4 млн грн. Як бачимо, “Самопоміч” вкладала найефективніше і потратила навіть менше, аніж “Сильна Україна” (60,9 млн) та “Свобода” (38,8 млн), котрі під парламентський купол потрапити не змогли.

Звідси і виходить, що голос одного виборця “Самопомочі” коштував найменше – 16 грн (якщо брати до уваги тільки прохідні партії). Найдорожче для “Батьківщини” – 122 грн. У розрізі отриманих депутатських місць за пропорційною системою найдорожче депутатський мандат обійшовся також ВО “Батьківщина” – 6,4 млн грн. А от “Самопоміч” на кожне здобуте депутатське місце витратила 0,9 млн грн. У перерахунку розмір виборчого фонду на кількість отриманих мандатів також виходить, що “Опозиційний блок” на одного депутата витратив 3,9 млн грн, Радикальна партія – 3,3 млн грн, БПП і “Народний фронт” приблизно по 1,5 млн грн.

В ОПОРі зауважують, що 80% обсягу офіційного сукупного виборчого фонду парламентської кампанії 2014 року становили так звані власні кошти партій, джерела надходжень яких не розкриваються. 

“Очевидно саме в цьому проявляється їхня залежність від приватного фінансування з боку великого бізнесу. Разом з тим, у щорічних фінансових звітах партій про доходи, видатки та майновий стан ця інформації відсутня”, – зазначає координатор парламентських і виборчих програм Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська.

Зберігається і практика фінансування кампаній в обхід виборчих фондів, зокрема витрати на агітацію до моменту офіційного реєстрації партії в якості суб’єкту виборчого процесу; пожертви в не грошовій формі, які не відображають у виборчій фінансовій звітності; зловживання адміністративними ресурсами.  Водночас у ЦВК відсутні достатні повноваження і ресурси для дієвого контролю за виборчими фінансами партій та протидії порушенням законодавства. Опубліковані ЦВК фінансові звіти про надходження та використання коштів виборчих фондів містять лише загальні відомості про доходи та витрати партій на агітацію. В Україні досі немає прецедентів щодо застосування санкцій за порушення процедур  фінансування партій і виборчих кампаній.

Тож громадські активісти закликають посилити функції контролю і моніторингу за фінансуванням виборчих кампаній за допомогою незалежного та спеціалізованого державного органу, а також зобов’язати партії в обов’язковому порядку оприлюднювати вичерпні фінансові звіти напередодні і після виборчої кампанії.