інфографіка: "Слово і діло (збільшити)

До коаліції увійдуть п’ять із шести обраних до парламенту політичних партій: “Народний фронт”, “Блок Петра Порошенка”, “Самопоміч”, Радикальна партія та “Батьківщина”. “Опозиційний блок” не просто не долучився до нової більшості, у самому тексті коаліційної угоди прописали, що він туди й не зможе увійти у майбутньому. 

“З огляду на принципові політичні розбіжності приєднання до коаліції депутатської фракції політичної партії “Опозиційний блок” є неможливим”, – йдеться у тексті парафованого документа. Також до більшості не прийматимуть нікого з тих, хто голосував за диктаторські закони 16 січня. Водночас учасники коаліції запропонували запровадити так званий день опозиції – один раз на пленарний тиждень їх опоненти матимуть можливість пропонувати власний порядок денний.

Важливо, що відбулося лише парафування документа (при чому двічі: раз вночі, другий раз публічно під час презентації), а підпишуть текст угоди під час першого засідання Верховної Ради восьмого скликання – у наступний четвер, 27 листопада. Уже після цього депутати займуться формуванням Кабінету Міністрів.

Втім, хто стане прем’єром, було відомо задовго до завершення коаліційних переговорів: Арсеній Яценюк на цій посаді задовольняє не лише новообраних депутатів, а й, згідно з соціологічними дослідженнями, немалу кількість українців. А от щодо більшості урядових крісел дискусії, схоже, продовжуватимуться ще наступного тижня. 

Нагадаємо, минулого тижня Петро Порошенко й Арсеній Яценюк обмінялися пропозиціями щодо розподілу посад. Президент хоче, аби першим віце-прем’єром став Віталій Ковальчук, а Микола Томенко обійняв посаду віце-прем’єра, а от прем’єр на посаду віце-прем’єр-міністра пропонує Володимира Гройсмана.

До речі, і Порошенко, і Яценюк хочуть, аби з міністрами визначилися якомога швидше. “Уряд має бути сформований буквально у найближчі десять днів. Чому? Нам необхідно далі проводити переговори із МВФ, з нашими міжнародними партнерами. Основне – невідкладно прийняти закон про державний бюджет”, – заявив прем’єр-міністр.

За його словами, текст бюджету-2015 уже готовий: “Залишився місяць. Проект закону готовий. Разом із законом про державний бюджет – весь пакет бюджетного законодавства, а це бюджетна децентралізація, яка дає додаткові повноваження для органів місцевої влади в частині збору податків, і податкова реформа, скорочення кількості податків, скорочення ставок і розширення бази оподаткування”.

Президент хоче сформувати склад Кабінету Міністрів навіть швидше – ще до першого засідання новообраної Ради. “За шість днів ми повинні завершити формування коаліційного уряду і знайти всі компроміси”, – заявив учора, 21 листопада, Порошенко під час зустрічі з віце-президентом США Джозефом Байденом.

Українці за ЄС та НАТО Про це свідчать результати дослідження соціологічної групи “Рейтинг”. Так, вступ до Європейського Союзу підтримують 64% українців, до Митного союзу хотіли б інтегруватися 17% опитаних, а ще 19% не визначились. “Із квітня 2014 року спостерігається збільшення прихильників вступу до ЄС (із 55 у квітні до 64%) при одночасному зменшенні прихильників Митного союзу (із 24 у квітні до 17%). Вступ до ЄС підтримують більшість опитаних на заході, півночі, в центрі, на сході і півдні. Тільки на Донбасі більшість – за вступ України в Митний союз”, – йдеться у прес-релізі соціологів. Також майже половина опитаних (48%) підтримують ініціативу законодавчо скасувати позаблоковий статус України, а близько третини (28%) – виступають проти цього. Ще чверть респондентів не визначилися. Відтак якби сьогодні проводився референдум щодо вступу України до НАТО, то половина опитаних (51%) проголосувала б “за”, а 25% – “проти”. Знову ж таки четверта частина опитаних не визначилися, чи пішли б на такий референдум.  Цікаво також, що кількість прихильників вступу до НАТО від квітня постійно збільшується. У листопаді навіть зафіксували рекордний показник підтримки курсу в НАТО. Найбільше вступ до Північноатлантичного альянсу підтримують мешканці заходу, півночі та центру країни. На сході приблизно однакова кількість прихильників та противників вступу до НАТО, а на півдні та в Донбасі – більше противників. Дослідження “Рейтингу” проводилося із 6 по 13 листопада. Опитано більше 2 000 респондентів від 18 років і старше. Похибка репрезентативності не перевищує 2,8%.

Втім, важливіше, що коаліційна угода, як запевняють її підписанти, є ключовим документом, що стосується проведення реформ. “Ми домовилися про всі рішення, про які можливо було домовитися. Від скасування депутатської недоторканості до скорочення податків до 9. Тепер час підібрати технократичний уряд і втілити ці домовленості”, – написав на своїй сторінці у Facebook новообраний депутат від “Самопомочі” Єгор Соболєв. Він також повідомив, що останнім рішенням, яке погодили учасники коаліції, стало відновлення курсу на вступ до НАТО.

В угоді більшості прописані і скасування депутатської недоторканості, і навіть повернення Криму. Вона передбачає розробку та прийняття нових редакцій низки ключових законів та документів: Стратегії національної безпеки, Воєнної доктрини, змін до закону “Про основи внутрішньої та зовнішньої політики”, в яких мають передбачити скасування позаблокового статусу і відновлення політичного курсу на інтеграцію в Євроатлантичний простір.

Загалом у тексті коаліційної угоди реформам присвячено 17 розділів (наразі можемо аналізувати лише останній погоджений варіант, у якому відсутній регламент діяльності коаліції). Багато з них не мають чітких описів і термінів прийняття, однак для учасників коаліції це поки що не є проблемою. “Програму дій Кабінету Міністрів ми вже почали писати. Вона проста, зрозуміла і чітка – що, коли і в які терміни робиться. Перше питання – це сектор національної безпеки і оборони. Друге – економічні зміни і податкова реформа. Третє – децентралізація влади. Четверте – боротьба з корупцією. І п’яте питання – реформа державної влади”, – розповів у п’ятницю Арсеній Яценюк.

Він переконаний, що під усі прописані в тексті коаліційної угоди реформи знайдеться 300 голосів: “За всю історію незалежності український народ уперше дав проєвропейським, проукраїнським силам конституційний мандат. 300 голосів сьогодні є в нової української більшості для реалізації як конституційної угоди, так і всіх положень Угоди про асоціацію і зону вільної торгівлі з Європейським Союзом”.

Наскільки ефективною виявиться така коаліція і, головне, чи вдасться їй запустити усі заявлені реформи, побачимо вже до кінця року. Хоча проблеми можуть початися й раніше – на етапі просування своїх міністрів.

– Вперше за всю історію незалежності український народ дав конституційний мандат проєвропейським, проукраїнським силам. Коаліційна угода – це серйозний рамковий документ, на підставі якого вже зараз готується проста, чітка і зрозуміла програма діяльності уряду.

Уряд повинен бути сформований буквально в найближчі 10 днів. Тому що потрібно проводити переговори з МВФ, з нашими міжнародними партнерами. Основне завдання – невідкладно прийняти закон України про державний бюджет, а також весь пакет бюджетного законодавства. Зокрема, це бюджетна децентралізація, додаткові повноваження для органів місцевої влади, податкова реформа, скорочення кількості податків.

Вкотре звертаюся до всіх друзів по коаліції: терміново треба формувати уряд. Йдеться не про політичні квоти, а про політичну відповідальність новообраного парламенту, уряду і Президента. Тому що люди дивляться на владу як на єдине ціле. І вся влада буде нести солідарну відповідальність перед українським народом за виконання кожного пункту і кожної обіцянки, яку ми дали.

Політичні підписи під коаліційною угодою проставлено. Перша в історії України коаліційна угода, яка готувалась не кулуарно, а публічно. 

В роботі взяли участь більше як 70 депутатів та понад 200 експертів і представників громадянського суспільства. Три тижні напруженої – часом цілодобової – праці дали результат. Вважаю, що “Блок Петра Порошенка” запропонував саме той стандарт підходу до роботи над коаліційною угодою, який найбільше відповідає інтересам України та форматам підготовки таких документів у західних країнах.

Ця коаліційна угода – технічне завдання для проведення реформ. Куди йде Україна, як, коли і що ми маємо робити – зафіксовано. Виклики перед країною стоять дуже великі. Час на довгі роздуми та дискусії відсутній. Війну та кризу можемо здолати тільки разом і тільки важкою працею.

– Питання “створення” коаліції впирається в посади, цього вже не приховати і від цього факту стає сумно. Питання не тільки в “роздачі” посад у Кабміні, а що дуже важливо при парламентсько-президентській формі правління, в посаді голови Верховної Ради. Ми чуємо, як нас всі запевняють, що це не обговорюється, але насправді крісло спікера стало головним у “торгах”.

Мені здається, що в такій патовій ситуації, бо наскільки мені відомо, НФ навіть зробив вчора демарш, заявивши, забирайте все, якщо БПП так багато хоче, посаду голови ВР слід запропонувати іншим учасникам коаліції, щоб це не був представник НФ чи БПП. Це був би оптимальний варіант у такій ситуації з “коаліціадою”.

– Про відповідальність.... Уважно слідкую за дискусіями на тему закликів “взяти відповідальність за майбутнє країни” та іншими меседжами, які супроводжують процес обговорення коаліційної угоди. І зрозумів, що у кожного своя правда і трактування терміну “взяти відповідальність”.

Висловлю свою позицію щодо цього. На мою думку, “взяти відповідальність” це:

1. Сказати людям правду щодо нинішнього стану та найближчого майбутнього країни. Припинити і забути передвиборчий популізм. У тому числі припинити і псевдореформаторський популізм, який зводиться до того, що сьогодні ось проведемо реформи, а вже завтра у нас будуть зарплати і пенсії як в Європі. Не будуть!!! Ні завтра, ні післязавтра. 

Чи готові сьогодні всі політичні сили, що працювали над КУ вийти до людей і чесно сказати: ми йдемо на реформи, ми будемо змінювати пенсійну систему і систему соцзахисту, ми скасуємо необґрунтовані пільги та компенсації, ми скоротимо число чиновників та зменшимо навантаження на бізнес, але ... у найближчі роки суттєвого підвищення основних соціальних стандартів не відбудеться? А наступні 2015-16 роки будуть надзвичайно важкими у економічному та соціальному плані.

2. Чи готові ми публічно провести цілу низьку антикорупційних розслідувань щодо персоналій вже нинішньої влади і показати суспільству не відписки, а реальний результат?

І в цьому плані взяти зобо­в’язання витравити корупцію зі стін Верховної Ради. Зокрема публічно заявити, що жодних (!!!!) посад у ВР, квот та преференцій бізнес-групи “а-ля Хомутинник” та ін. у Верховній Раді, у майбутньому Кабміні, інших органах влади не отримають!

3. Взяти зобов’язання забезпечити доведення до переможного кінця виконання У ПОВНОМУ ОБСЯЗІ люстраційного законодавства України, зокрема стосовно органів прокуратури та суддівського корпусу. Та унеможливити (у будь-який спосіб) скасування норм чинного закону.

Ось лише невеликий (невичерпний) перелік питань, на які ми (представники майбутньої коаліції) повинні чесно дати відповідь суспільству. Ось у цьому, на моє переконання, полягає зміст терміну “взяти на себе відповідальність”. Натомість є і інша точка зору. Хтось вважає, що “взяти відповідальність” це сісти за круглий (квадратний) стіл на Грушевського, взяти шахматку і роздерибанити всі посади у владній вертикалі. А потім вийти на чергову прес-конференцію із пафосом сказати: ось ми такі рішучі, сіли, розділили всі портфелі і взяли на себе відповідальність.

Так ось це точно не мій шлях. Це не мій “порядок денний”. Мене абсолютно не цікавить працевлаштування деяких політиків на ті чи інші посади у майбутньому Кабміні. Я хочу щоби врешті-решт владна еліта об’єдналася у своєму прагненні вести чесний діалог із суспільством, казати правду. якою б важкою вона не була б для людей!

P.S. До речі, нинішній варіант коаліційної угоди є якраз першим кроком до налагодження такого чесного діалогу із суспільством. Саме тому для мене дискусії навколо її положень є більш важливими ніж обговорення питання, а хто ж саме стане Міністром соцполітики.

– Проект коаліційної угоди – це 92 кроки назустріч людям. Саме стільки пріоритетних завдань заклали в угоду в різних сферах. Дехто каже – не врахували того, не врахували цього. Якщо вважати цей документ стратегією реформування країни, а не книгою бажань, то така кількість пріоритетів – це вже перебор.

При розробці партисипативних бюджетів (за участі громадськості) на місцевому рівні використовується така цікава забавка: громадян просять домовитися між собою на що конкретно вони пропонують витратити бюджет міста, але не якийсь абстрактний, а дуже конкретну суму, яку має місто. І найбільшою проблемою для людей стає необхідність визначитися з тими витратами, від яких їм доведеться відмовитися (на найближчий рік): від реставрації міського кварталу, ремонту дороги чи створення мережі спортивних гуртків. Я б запропонував подібну забавку експертам, які далі нестримно прагнуть доповнювати угоду. Визначитися з пріоритетами набагато важливіше, ніж намагатися врахувати усе.

– Пріоритети коаліційної угоди: обороноздатність, у тому числі і курс на НАТО, відновлення суверенітету та територіальної цілісності; виконання Угоди про асоціацію Україна – ЄС; реформа державної служби; децентралізація; судова реформа; пропорційна виборча система; позбавлення недоторканності, обмеження імунітету суддів та закон про імпічмент президента.

Все те, про що багато говорили, але не робили. Виклик для нової Ради – не стільки правильно виписати, як зробити. Швидко і консенсусом.

–  В день початку Майдану відбулася подія, що стала початком відродження парламентаризму в Україні – підписання коаліційної угоди. Робоча група завершила роботу над угодою. Представники п’яти політичних сил парафували її. Дякую всім, хто долучився до процесу розробки угоди. Нас чекає велика праця, щоб всі ці принципи і реформи були впроваджені.

За матеріалами: facebook.com.