Новому складу Верховної Ради заважатимуть недостатня профпідготовка депутатів і тертя всередині коаліції. Таку думку висловили експерти, опитані фондом “Демократичні ініціативи”.

“Основні позитивні відмінності між парламентськими виборами цього року та 2012-го, які називали експерти, – зменшення кількості застосування адмінресурсу (12 згадок), менша кількість фальсифікацій, вища прозорість і чесність проведення виборів (12 згадок)”, – розповіла під час презентації дослід­ження аналітик фонду “Демократичні ініціативи” Юлія Ільчук. 

“Найбільшими несподіванками, на думку експертів, стали результати голосування. Передусім йдеться про високу підтримку “Народного фронту” і “Самопомочі” (9 згадок). Друга несподіванка – БПП посів друге місце (6 згадок). На третьому місці вищий, ніж очікувалося, результат “Опозиційного блоку” (5 згадок)”, – уточнила Ільчук.

До негативних аспектів цих виборів віднесли збереження мажоритарної системи, перебування країни у стані війни та неможливість проведення виборів на всій території України.

Читайте також

Восьма Рада: що отримуємо? Новий парламент буде без комуністів, зате зі старими “регіоналами”. Київ голосує за Львів, а “коаліціада” вже почалась…

З’ясували соціологи й думку експертів про результати голосування. Наприклад, причину втрати “Блоком Петра Порошенка” прогнозованих високих показників пов’язують із включенням до списку кандидатів із сумнівною репутацією, а також невдалий вибір мажоритарників.

Основною причиною неочікувано високого результату “Народного фронту” називають акцент у кампанії на збереження за Арсенієм Яценюком посади прем’єр-міністра України, а також достатньо сильну команду, члени якої мали здебільшого позитивний імідж у очах виборців. Успіх “Самопомочі” ж зумовлений “запитом на нові обличчя, а також особистим іміджем Андрія Садового як ефективного мера”.

Водночас за третім місцем “Опозиційного блоку”, як пояснює більшість експертів, стоїть колись чисельний електорат Партії регіонів і проросійсько налаштовані громадяни. Щодо невдачі “Свободи”, то вона зумовлена появою потужних конкурентів: тієї ж “Самопомочі”, Радикальної партії та “Правого сектору”. Втратила своїх виборців ця сила ще й через розчарування діяльністю партії під час Майдану та після нього.

Зазначимо, що всього в опитуванні взяли участь 32 експерти. Водночас учора “Демократичні ініціативи” оприлюднили й детальніші результати екзит-полу, що дають змогу подивитися на особливості електорату окремих партій.

Наприклад, виявилося, що найвищий рівень освіти мають виборці “Самопомочі” та “Правого сектору”, найнижчий – виборці Радикальної партії. Зокрема, 56% виборців “Самопомочі” мають вищу освіту і ще 6,5% незакінчену вищу. У електорату “Правого сектору” – 47% із вищою освітою і ще 12% із незакінченою вищою. А серед прихильників Радикальної партії вищу освіту мають усього 19%, а 5% отримали незакінчену вищу.

Також, як показують результати дослідження, у “Самопомочі” та “Правого сектору” ще й наймолодший електорат (48% віком до 40 років у першої та 55% віком до 40 років у другої). Найстаршими виборцями, як неважко здогадатися, виявилися прихильники КПУ (73% тих, хто голосував за них, є старшими за 50 років) і в “Опозиційного блоку” (58% старших за 50 років).

Є ще один цікавий показник, який змушує задуматися над результатами цих виборів. Як з’ясували соціологи, кожен п’ятий виборець визначився, за кого голосуватиме, лише на виборчій дільниці!

“Лише 39 відсотків виборців були прихильниками партії, за яку голосували, ще до початку виборчої кампанії. 15 відсотків – як тільки почалася виборча кампанія, тобто раніше, ніж за три місяці. Визначився стабільний електорат Комуністичної партії, “Батьківщини” та “Свободи”. А один із найбільших сюрпризів – партія “Об’єднання “Самопоміч”. 44 відсотки її виборців відповіли, що визначились у останній місяць, а 8 відсотків – безпосередньо в день виборів”, – зазначила директор фонду “Демократичні ініціативи” Ірина Бекешкіна.