Вже завтра, 26 жовтня, після 20.00 українці побачать перші попередні результати екзит-полів і зможуть зрозуміти, які з партій проходять до нового парламенту. 

Серед опитувань можна виділити Міжнародний екзит-пол, організаторами якого стануть чотири партнери: уряд Канади, соціологічна група “Рейтинг” (Україна), Baltic Surveys /The Gallup Organization (Литва) за підтримки Міжнародного республіканського інституту; Національний екзит-пол  проведуть Фонд “Демократичні ініціативи”, КМІС, Центр Разумкова; опитування “Україна. Парламентські вибори-2014” на замовлення каналу “Інтер” проведуть Центр “Соціальний моніторинг” та Український інститут соціальних досліджень ім. О. Яременка. Своєю чергою канал ICTV замовив екзит-пол у міжнародної компанії TNS.

Окрім цих досліджень будуть й інші, замовлені телеканалами чи інформ­агентствами. Нині ж в Україні “день тиші”. Це завжди є важливим моментом: громадяни без зайвої “допомоги” повинні прийняти для себе рішення за кого ж таки голосувати вже завтра. 

Звичайно, традиційно абсолютно вся політична реклама не зникає з вулиць наших міст, комунальники за ніч просто не встигають її здерти (“Пошта” про це писала у матеріалі “Їм рек­лама, а двірникам – морока”). Згадаймо хоча б травневі президентські вибори, коли білборди кандидатів висіли ще довго і після голосування. Так в Україні було, на жаль, завжди.

Однак завтрашнє волевиявлення із травневим єднає інше – насамперед війна. Це вже другі вибори в нашій країні, коли мільйони людей на Донбасі не зможуть проголосувати, і коли в день відкриття виборчих дільниць вся країна очікує провокацій від Путіна…

Якщо ж говорити про важливість дочасних виборів до ВРУ, то їх важко переоцінити. За один рік українці побороли бандитський режим, обрали нового Президента і тепер оберуть новий парламент. Здавалося б логічне завершення Євромайдану. 

Але не забуваймо і про те, що нині більше трьохсот (!) чинних нардепів знову балотується до нового парламенту. І понад третина з них голосували за диктаторські закони 16 січня!

Як і не можна забувати про те, що нинішні нардепи так і не змінили правил виборчих перегонів. Тому на відкриті партійні списки, на які так очікувало суспільство, потрібно буде чекати і далі, як мінімум до наступних парламентських виборів. А поки, як казав перший президент України, “маємо, те що маємо”…

Питання є до всіх: і до старої, і до нової влади. Ми ж лише вкотре нагадуємо про те, що українці після Революції Гідності вже просто не мають морального права голосувати за “гречку”. Свій вибір потрібно зробити обдумано. Зрештою, політична карта України за останні місяці істотно змінилась. І громадяни, судячи із величезної кількості невизначених в останні дні тижня перед голосуванням, не мали достатньо часу, щоб розібратись із справжніми обличчями тої чи іншої політичної сили.

Водночас відомо, що кількість людей, які не хочуть йти на вибори, нині в нашій країні різко скоротилась. Громадяни очікують прозорих і чесних виборів. І в Комітеті виборців України (КВУ) відзначають, що нинішні парламентські вибори проходять значно краще ніж у 2012-му. Але, як зазначає дослідник України і Східної Європи з Центру Карнеґі Балаш Арабік у статті для The Guardian, після виборів боротьба за владу в Україні тільки розпочнеться. 

Та повертаючись власне до голосування, нагадаємо, що вибори пройдуть за змішаною системою.

По партійних списках у ВРУ VIII скликання пройде 225 депутатів. Ще 225 мали б бути обрані у мажоритарних округах. Однак зважаючи на анексію Криму і ситуацію на Донбасі, новий парламент точно не назбирає 450 депутатів.

У бюлетенях знову не буде графи “Не підтримую жодного…”. Хоча тут треба наголосити на тому, що голосування за цю графу ніколи і не враховувалось при підрахунку голосів – місця у ВРУ розподіляються тільки  в залежності від того, як виборці підтримали політсили. 

Ще одна важлива річ для тих, хто збирається йти голосувати першим: у ніч на 26 жовтня Україна перейде на зимовий час, тож о 04.00 стрілки годинника не забудьте перевести на одну годину назад! Виборчі дільниці 26 жовтня працюватимуть із 08.00 до 20.00.

Щодо скандального питання про можливість голосувати бійцям АТО, то в Міністерстві юстиції запевнили, що вони зможуть проголосувати за такою ж схемою, як вимушені переселенці. 

У Міноборони і ЦВК кажуть, що проголосують понад 9 тисяч військових і бійців добровольчих загонів. “За нашими відомостями, в Донецькій і Луганській областях більше 9 тисяч військовослужбовців і учасників добровольчих загонів змінили місце голосування, тобто до 20 жовтня подали заяви про зміну місця голосування”, – заявив заступник голови ЦВК Андрій Магера.

З’являлась інформація про те, що військові, які не встигли цього зробити, подали позови до суду, щоб відстояти своє право проголосувати.

“Попри те, що Закон “Про вибори народних депутатів України” загалом дозволяє провести вибори у відповідності до міжнародних стандартів, низку важливих питань організації виборчого процесу ним не врегульовано взагалі, або ж існуючі положення Закону потребують удосконалення. 

Зокрема, Закон не дає вичерпної відповіді на питання про те, яким чином має забезпечуватись безпечність роботи виборчих комісій, транспортування виборчої документації, організації голосування, підрахунку голосів виборців та встановлення підсумків голосування на територіях, які контролюються сепаратистами. Закон також не передбачає дієвих гарантій реалізації виборчих прав учасників заходів АТО. 

ВРУ не включила до порядку денного законопроект №5157, який мав заповнити частину прогалин чинного Закону. Відповідно, заповнення цих прогалин здійснюватиме ЦВК, що не в повній мірі узгоджується з Конституцією”, – зазначають у КВУ.