У суботу Порошенко заявив, що деякі з країн ЄС готові надати Україні воєнно-технічну допомогу. “Левова частка такої співпраці буде присвячена нелетальній зброї найвищої якості і найсучасніших зразків, які сьогодні виробляються у ЄС”, – упевнений Порошенко. 

Крім цього у ЄС пообіцяли надати Україні один мільярд євро “кредитної допомоги”. Воєнну підтримку очікують також і від США: у тамтешньому міністерстві оброни запевняють, що в найближчі тижні надішлють Україні шоломи, бронежилети, спальники, куртки, тепловізори та низку інших предметів.

До кінця тижня у ЄС мають підготувати й нові обмеження щодо Росії. “Ми вже працюємо над цими пропозиціями, які будуть готові у час, визначений Європейською радою, тобто у тижневий термін”, – заявила у понеділок офіційний представник Європейської комісії Піа Хансен. Утім, у Єврокомісії не беруться уточнювати, яких сфер стосуватимуться санкції. Цілком можливо, що дискусії на цю тему ще попереду, адже проти посилення європейських санкцій виступили чотири країни ЄС – Угорщина, Чехія, Словаччина та Кіпр. 

“Я залишаю за собою право вето щодо санкцій, якщо вони завдаватимуть шкоду національним інтересам Словаччини. Я вважаю санкції беззмістовними та контр продуктивними... Доки ми не бачитимемо ефекту від тих санкцій, які вже запроваджені, немає жодного сенсу вводити нові”, – пояснив словацький прем’єр Роберт Фіцо.

Оптимізм Порошенка можна пояснити й початком мирних переговорів: у понеділок у Мінську відбулося засідання контактної групи з врегулювання ситуації в Україні. 

Окрім представників України (яких очолив екс-президент Леонід Кучма), Росії (посол РФ в Україні Михайло Зурабов), ОБСЄ (Адельхейд Тальявін) туди прибули й терористи із самопроголошених Донецької та Луганської народних республік. Загалом це не стало несподіванкою: напередо­дні в інтерв’ю російському “Першому каналу” президент РФ дав зрозуміти, що Росія робить ставку на визнання ДНР та ЛНР. “Потрібно негайно приступити до змістовних переговорів, і не щодо технічних проблем, а з питань політичної організації суспільства і державності на південно-східній Україні із ціллю безумовного забезпечення законних інтересів людей, які там проживають”.

Згодом прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков заявив, що слова президента РФ не так зрозуміли. Мовляв, йдеться не про створення Новоросії як окремої держави, а про те, аби її інтереси враховували в Києві. У будь-якому випадку для Москви Донбас тепер – це Новоросія.

Показово, що Путін у інтерв’ю запевнив, що домовився із Петром Порошенком про вирішення конфлікту на сході (після першої мінської зустрічі, він заявив, що практично не говорив про припинення вогню на сході).

Тому поява ДНРівців та ЛНРівців у Мінську зовсім не стала несподіванкою. “Наша позиція незмінна: ми маємо намір добиватися визнання нашої незалежності”, – заявив “перший віце-прем’єр ДНР Андрій Пургін. За його словами, існує лише один шлях зупинити війну – ВР, уряд та Президент мають визнати ДНР та ЛНР територіями із особливим статусом.

Заяви Путіна та терористів підтверджують версію про те, що Росія хоче або заморозити конфлікт на сході, або облаштувати там зайняті терористами позиції. На це вказує і остання інформація від РНБО. 

“У більшості населених пунктів Донецької та Луганської областей на заміну бойовикам прибувають професійні російські військові, які не приховують своєї приналежності до Збройних сил РФ. Вони організовують і контролюють коридори поставок воєнної техніки і новітнього озброювання на територію України”, – розповів спікер інформаційного центру РНБО Андрій Лисенко.

За вихідні силам АТО вдалося зламати плани росіян розширити зону сутичок від Новоазовська до Маріуполя. Українські бійці в Іловайську врешті дочекалися підмоги, відтак із оточення поступово виводять наших бійців. Втім, історія із боротьбою за Іловайськ стала однією із найболючіших за останні місяці. Як стало відомо у понеділок, лише в один морг Запоріжжя доставили тіла п’ятдесяти українських бійців, які загинули під Іловайськом.

Останні події в зоні АТО, як запевняє Порошенко, змушують провести кадрові ротації. “Ми зараз ретельно аналізуємо події останнього тижня. Висновки будуть серйозні, у тому числі і кадрові”, – заявив Президент.

Зараз кожна сторона намагається використати паузу для укріплення позицій. Можливість для цього зберігатиметься, поки тривають переговори у Мінську. Учорашній раунд, схоже, був потрібний лише для того, аби терористи поставили ультиматум. Відповідь на нього вони отримають цієї п’ятниці під час наступного засідання контактної групи.