Політтехнолог Тарас Березовець, директор компанії стратегічного консалтингу Berta communications, каже, що насправді проти запровадження виборчої системи з відкрити списками працюють і ПР, і УДАР. 

“Відкритих списків не буде. Про це відверто говорять депутати в кулуарах. Проти системи відкритих списків активно працює УДАР, стверджують парламентські інсайдери. Ну і ці немічні з ПР також. Фракції “Батьківщина” та УДАР повинні публічно виключати тих своїх депутатів, які не з’явились на засідання чи не голосували за законопроекти з відкритими списками”, – написав Березовець на своїй сторінці у Facebook, відвідавши парламент у вівторок, 12 серпня. 

Не забуваймо, що “ударівці” – найбільш пропрезидентська фракція у ВРУ, а Порошенко не раз публічно наголошував на необхідності відкритих списків. Та не забуваймо й того, що його представник у Раді Руслан Князевич не так давно вносив до ВРУ законопроект про вибори, який нічого не змінював, а тільки дозволяв балотуватись блокам.

Та якщо повернутись до нинішньої ситуації, то в депутатів не так уже й багато часу, щоб хоч якось змінити виборче законодавство. Вони і так хотіли цього тижня працювати тільки у вівторок, але сьогодні зберуться також. Щоправда, учора, 13 серпня, стало відомо, що якогось єдиного законопроекту щодо виборів немає, а консультації можуть тривати і зранку, перед самим засіданням ВРУ. 

“Найголовніше, щоб було політичне бажання у депутатських фракцій і груп внести необхідні зміни до законодавства. Всі розуміють, що треба скорочувати терміни виборчої кампанії. Але разом із тим у нас є кілька законопроектів, які мають відмінності... узгодженого з усіма політичними силами немає. Парламент зробить ще одну спробу ухвалити зміни до закону про вибори. Та чи будуть вони реально прийняті – завтра станемо свідками… Ми не виключаємо проведення позачергового засідання парламенту або виборча кампанія проходитиме за чинним законодавством”, – заявив на брифінгу Віталій Ковальчук, голова фракції УДАР.

Можемо припустити, якщо депутати й внесуть якісь зміни до закону “Про вибори”, то вони стосуватимуться не відкритих списків, а саме скорочення терміну виборчої кампанії з 60 до 45 днів (хоч у вівторок найбільше голосів, а саме 200, набрав законопроект “Батьківщини” щодо відкритих  списків).

Ще одним питанням, яке гаряче обговорюють представники фракцій, є вже згадана можливість балотуватись виборчим блокам та прохідний бар’єр. Розуміємо, що для потрапляння нових малих партій до ВРУ цей бар’єр потрібно зменшити від 5 до 3 відсотків. Однак це також не надто вигідно парламентарям нинішнім. 

Зазначимо, що Олександр Черненко, голова Комітету виборців України, заявив, що, відповідно до чинного закону, провести вибори нереально навіть з огляду на технічні нюанси.

“Поясню, чому за чинним законом навіть при збереженні змішаної системи провести їх нереально. В розділі про позачергові вибори йдеться, що висування кандидатів починається з дня оголошення виборів і закінчується за 40 днів до дня голосування, а реєстрація закінчується за 25 днів. Натомість формування окружних виборчих комісій повинне відбутися за 50 днів до дня голосування. Нагадаю, що свої подання у ОВК можуть робити парламентські партії та партії, які зареєстровані як учасники виборів. Отож від початку кампанії до моменту подання своїх представників у ОВК партія – учасник виборів має максимум сім днів. Тобто за сім днів ЦВК повинна зареєструвати партію як суб’єкт виборчого процесу, хоча цей закон на процедуру висування і реєстрації відводить 35 днів. Інше питання – гроші. Вибори 2012 року обійшлися бюджету в 1 мільярд 200 мільйонів гривень. Сьогодні таких грошей в бюджеті немає, і взяти їх ніде. Здешевлення виборів також вимагає змін у законі, чого зроблено не було”, – пише Черненко на своїй сторінці у Facebook.

Маємо розуміти й те, що, за чинним законом, своїх представників у ВРУ можуть не мати українці в тимчасово окупованому Криму (для них потрібна особлива процедура) та, ймовірно, в деяких округах Донбасу.

Загалом про вибори під час війни було вже багато сказано. Нині залишається сподіватися на краще, однак готуватись потрібно до будь-якої ситуації. Якщо влада підганятиме АТО, щоб завершити операцію до певної дати і при цьому бездумно жертвуватиме життям наших вояків, це буде її найбільшою помилкою. 

А щодо того, коли Порошенко зможе офіційно розпустити нинішній парламент, у ЦВК вже чітко пояснили. “В Президента з’являється підстава для прийняття подібних указів не раніше 27 серпня. Оскільки про розпуск коаліції було оголошено 24 липня, останнім днем місячного строку, коли парламент ще міг би утворити коаліцію, могло бути 24 серпня. Але цей день є святковим, 25 серпня буде також неробочим. Існує тлумачення Конституційного суду стосовно конституційних термінів. Відповідно до роз’яснення у випадку, коли останній день конституційного строку припадає на святковий або неробочий день, то останнім днем такого строку слід вважати наступний робочий день, який буде за ним. Відтак останнім днем, коли коаліція могла б бути утворена, є 26 серпня”, – каже заступник голови ЦВК Андрій Магера, повідомляє “Укрінформ”.

Водночас він наголошує на тому, що перед тим, як видати відповідний указ про розпуск ВРУ, Порошенко, згідно з Конституцією, зобов’язаний провести консультації з головою Верховної Ради, його заступниками та керівниками парламентських фракцій. “Всі чомусь розуміють так, що Президент повинен видати указ буквально в перший день після певного факту. Ні, він може видати указ будь-якого дня. Головне, щоб цей строк, коли не утворена коаліція, не переривався”, – додає Андрій Магера.

фото: rada.gov.ua

Але, вочевидь, Президент таки поспішатиме. Точна дата виборів залежатиме від того, чи буде скорочений термін виборчої кампанії. Депутати, прогнозуючи дату виборів, називали вже кожну неділю жовтня  – 5, 12, 19 і 26 числа.

“За будь-яких обставин, буде це пропорційна система, а чи відкрита, навіть якщо жодного рішення не буде, вибори повинні відбутися в жовтні. Тобто депутати, які впевнені, що якщо внесуть зміни в закон, то відстрочать дату виборів, помиляються… Якщо парламент не проголосує, стара система залишиться, бо  її ніхто не скасовував. Вибори відбудуться або 26 жовтня, або (нині юристи аналізують) 19 жовтня…  Варто хоча б зменшити кількість днів виборчої кампанії, оскільки виборча кампанія тривалістю 60 днів коштує 1 мільярд 400 мільйонів гривень. А якщо скоротити її до 45 днів, то зекономимо значну суму”, – заявив у ефірі ТРК “Україна” Микола Томенко, нардеп і радник Президента.

Та в нинішній ситуації політики повинні прислухатись не лише до своїх амбіцій. Той же Магера наполягає на тому, що терміну кампанії скорочувати не можна, бо виникне багато організаційних проблем, а ЦВК до цього не готова. І заявляє, що в нинішній ситуації вибори потрібно проводити за пропорційною системою із закритими списками. 

“При всій моїй нелюбові до закритої системи, при всьому моєму переконанні, що Україна повинна проводити вибори на пропорційній основі з відкритими списками, ми повинні чудово розуміти, що для цієї системи потрібен певний адаптаційний період, вона має бути введена в дію на період від трьох до шести місяців. А зараз треба провести вибори на пропорційній основі закритого типу, щоб ми обрали весь склад парламенту, щоб цей парламент відображав інтереси всього українського народу, щоб виборець, який живе у Криму або на Донбасі, міг проголосувати на будь-якій виборчій дільниці”, – зауважує заступник голови ЦВК.