Цього року на офіційних заходах використовуватиметься європейський символ пам’яті полеглих у війні – червоний мак. Розробив його харківський дизайнер Сергій Мішакін

Дев’яте травня в Україні кожного року стає одним із тих днів, які не обходяться без локальних провокацій. Цього року, як очікується, їх розмах може стати міжнародним. 

“Їхня мета – повалити владу в Києві. У столиці створено блокпости з серйозною перевіркою, тому що ми очікуємо, що на дев’яте травня можуть бути провокаційні дії. Не лише в столиці. Треба бути уважним у всіх регіонах країни, де можуть бути диверсанти, провокатори”, – заявив у інтерв’ю “5 каналу” виконувач обов’язків президента України Олександр Турчинов.

Про те, що події п’ятниці в Одесі можуть бути лише розминкою перед подіями, запланованими на дев’яте травня, говорить і керівник Центру військово-політичних досліджень Дмитро Тимчук. “Якщо не вжити екстрених заходів сьогодні (включаючи особисту відповідальність правоохоронців та керівництва ГПУ та прокуратури Одеської області) – завтра нинішні трагічні події повторяться в більшому масштабі, і не тільки в Одесі”, – пише експерт на своїй сторінці у Facebook. 

Він упевнений, що не в останню чергу провокації стали можливими завдяки діям одеської міліції: “Відповідальність за цю трагедію повністю лежить на тих, хто спочатку ініціював події другого травня в місті, і на тих, хто замість виконання своїх прямих обов’язків з охорони правопорядку, здійснював пряму підтримку і допомогу злочинцям”.

Водночас, якщо говорити про саме дев’яте травня, то, як показують останні дослідження соціологів, в Україні із кожним роком зменшується кількість громадян, які ностальгують за СРСР. Згідно даних соціологічної групи “Рейтинг”, у 2010 ностальгували 46% українців, у 2013 – 41%, а цього року – 33%. Йдеться про тих, які жалкують, що Радянський Союз розпався, а не просто згадують, як добре було колись жити. І що цікавіше, у східних областях країни таких 47%, у південних – 50%, а у Донбасі – 61%.

На півдні і крайньому сході не бракує й тих, які позитивно ставляться до постаті Йосипа Сталіна – 32% та 36% відповідно. Зрештою, у охоплених сепаратистською гарячкою регіонах не бракує й людей, які позитивно оцінюють російського президента. Так, на півдні до Путіна позитивно ставляться 15%, на сході – 19%, а на Донбасі – 66%!

Республіканці у Сполучених Штатах переконуватимуть свого президента допомогти Україні, передусім – надіслати зброю. 

“Ми хочемо надати кошти для протидії російській агресії, дати зрозуміти Путіну, що він заплатить високу ціну, якщо захоче захопити схід України або навіть південь”, – заявив днями сенатор Джон Маккейн. Він уточнив, що прийняття такого закону може затягнутися, а оскільки зараз важливо діяти швидко, то сам спробує переконати Барака Обаму відправити військову допомогу Україні раніше. “Ми будемо тиснути, щоб Росія вивела війська, тиснути, щоб відновити статус Криму. Ми вас не кинемо”, – заявив Маккейн.

Про необхідність надати Україні допомогу зброєю говорить і політолог, колишній радник з національної безпеки США Збігнєв Бжезінський. У своїй статті “Що Обама має сказати американцям про Україну” в газеті Politico він пише: “Нам треба робити спроби вести переговори з Росією, та водночас треба бути більш відкритими у допомозі українцям для свого захисту. Українці битимуться лише тоді, коли думатимуть, що врешті-решт отримають якусь допомогу від Заходу, а саме у постачанні того типу зброї, яка буде потрібна у проведенні ефективного захисту у місті”. Бжезінський також переконаний, що Обама зараз має чітко заявити американцям – “українська криза є найважливішим викликом для міжнародної спільноти з кінця холодної війни”.

Цікаво ще й те, що зараз на сайті Білого дому є дві нові петиції, що стосуються подій сходу України. У одній із них міститься заклик до США надати Києву військову допомогу, а у іншій – визнати Росію “державою-спонсором тероризму”. Зараз ці петиції набрали менше третини голосів, а для того, аби Білий дім офіційно відреагував на заклик, ініціатива має набрати 100 тисяч підписів. Підписувати її може громадянин будь-якої країни окрім США.

Небезпека зриву позачергових президентських виборів 25 травня збільшується із їх наближенням. Потрібно розуміти, що це є однією з найголовніших задач Путіна сьогодні – повна дестабілізація ситуації в Україні та відсутність законно обраної на всенародному плебісциті нової влади без додавання в.о. 

Все ж таки повноцінний президент матиме більше повноважень та легітимності здійснювати жорсткі, але потрібні кроки, аніж в.о. президента. Саме тому майбутні президентські вибори в Україні є настільки важливими. І нині Росія робить все можливе, щоб ці вибори зірвати. “Прямого військового вторгнення Росії не буде. Путін провокує в Україні громадянську війну. І поки що на цьому шляху його мета видається досяжною”, – такі дві новини, хорошу і погану, озвучив на своїй сторінці у Facebook відомий український політтехнолог Тарас Березовець.

Саме такий сценарій нині обрав Кремль. Дійшло вже навіть до того, що на тлі усіх цих кривавих боєнь в Україні, які й організовує наш північно-східний сусід, Росія вирішила просити світове співтовариство вплинути на перенесення виборів у  нашій країні.

“Громадська палата готує офіційне звернення до ООН і Ради Європи з пропозицією спільними дипломатичними зусиллями провідних світових держав домогтися перенесення президентських виборів на Україні, аж до стабілізації обстановки… Будь-які вибори в умовах, коли країна охоплена кровопролитними зіткненнями, а офіційні державні органи не можуть гарантувати людям безпеку, “приречені на фальсифікації” і на практиці спровокують лише подальшу ескалацію конфлікту”, – йдеться у нещодавньому повідомленні Громадської палати РФ.

Насправді, це м’яко кажучи, вершина цинізму. Однак і це не зрівняється з тим, що російські диверсанти вбивають наших військових на нашій же території. Українська сторона відповіла РФ. “Ми не приймаємо жодних ініціатив щодо перенесення виборів, запланованих на 25 травня. Ці вибори відбудуться так, як заплановано… 

Попри всі спроби Росії і організованих, і контрольованих нею злочинних груп, які діють в Україні терористичними методами, зірвати президентські вибори в державі, в тому числі шляхом дестабілізації ситуації в східних і південних регіонах, українська влада рішуче налаштована провести їх у визначений термін”, – заявив у понеділок Євген Перебийніс,  директор Департаменту інформаційної політики МЗС.

Захід також нині стоїть за проведення виборів у нашій державі вчасно. В іншому випадку європейські партнери України лякають Росію новими санкціями. “Ми вже прийняли два етапи санкцій. Якщо вибори в Україні 25 травня не відбудуться, ми перейдемо до нової стадії. Ми не ведемо війну з Росією. Це не мало б жодного сенсу, але ми не можемо сидіти склавши руки… Коли зіткнення на сході відбуваються щодня, існує реальний ризик війни. Однак наша мета – деескалація ситуації”, – заявив в інтерв’ю “Франс- Ентер” Лоран Фабіус, глава МЗС Франції. 

Тут важливо зауважити, що незалежні російські ЗМІ, такі як “Ведомости”, нині пишуть про те, що перед загрозою масштабніших санкцій Росія справді поки відмовилась від відкритого військового вторгнення. Можливо, просто готується до цих санкцій. Але потрібно розуміти, що Росія для зриву виборів в Україні може спробувати використати навіть зняття із президентської гонки Олега Царьова та Наталії Королевської. Мовляв, це звузить вибір українців щодо кандидатів, які воліють дружбу з РФ… От тільки зауважмо, що для України зняття таких відвертих українофобів, як Царьов, це безперечно плюс.

Також відзначимо, що нинішня українська влада разом із першим туром президентських виборів вирішила провести загальнонаціональне опитування щодо держустрою держави. Учора Кабмін вже зареєстрував відповідний законопроект у парламенті. Тепер слово за депутатами. Добре, хоч від ідеї референдуму нинішня влада відмовилась.

фото: krymr.org

Росія продовжує нагнітати конфлікт із кримськотатарським народом на півострові. Наприкінці минулого тижня їхнього лідера Мустафу Джемільова не пустили у Москву, а потім і на рідну землю у Крим. Сам Джемільов назвав це хамством, а ще заявив, що ніхто не пред’явив йому офіційних документів, котрі б забороняли йому в’їзд. А ще Джемільов розповів, що турецький прем’єр-міністр Реджеп Ердоган пообіцяв йому вирішити це питання із господарем Кремля Владіміром Путіним. 

Нагадаємо, 3 травня неозброєні кримські татари прорвались крізь кордон російських військових, щоб зустрітись із своїм лідером на нейтральній території біля Армянська. Джемільов тоді успішно пройшов пост українських прикордонників, але росіяни далі його не пустили. В знак протесту кримські татари почали перекривати дороги на території Криму.

“Якщо російська влада не скасує своєї заборони, то їй доведеться постійно стикатися з протестними акціями кримських татар. Якщо вони готові щотижня до таких акцій, ми, в принципі, досягли своєї мети. Якби пропустили, то, може бути, такої активізації кримських татар не було б”, – заявив Джемільов.

“Це дуже серйозна політична помилка, яка ставить під сумнів громадянський мир на території Криму. Кримські татари сприйняли заборону на в’їзд відомого правозахисника як приниження. Якщо постійно принижувати людей, то рано чи пізно це закінчиться погано”, – так уже прокоментував ситуацію лідер російської опозиційної партії “Яблуко” Сергій Мітрохін, який звернувся до генерального прокурора РФ з проханням захисти право Джемільова на в’їзд до Криму, повідомляє BBC-Україна.

Зазначимо, що після згаданих інцидентів так званий прокурор Криму Наталія Поклонська пригрозила Меджлісу ліквідацією. “Попереджаю Чубарова Рефата Абдурахмановича, голову Меджлісу кримськотатарського народу, про неприпустимість здійснення екстремістської діяльності, роз’яснюю, що якщо зазначені попередження про порушення федерального законодавства (РФ) не будуть усунуті, встановленим законом “Про протидію екстремістській діяльності” від 25.07.2002 року №114 ФС, Меджліс кримськотатарського народу буде ліквідований і його діяльність на території Російської Федерації заборонена. Попередження може бути оскаржене в суді”, – заявила маріонетковий прокурор Поклонська, призначена Кремлем. При цьому відомо, що Поклонська у будівлі Меджлісу відмовилась зачитати це попередження кримськотатарською чи українською мовами.

На прес-конференції вже у понеділок він заявив про переслідування кримських татар на анексованому Росією півострові. “Йдуть перевірки документів, порядку і звинувачення в тому, що вони незаконно переходили кордон. Усього прибуло тоді, 3 травня, близько 800 автомобілів на кордон. Усі вони записані в силових структурах. Починають робити все, щоб повністю перекрити у них бізнес або ж намагаються схилити їх до співпраці з російською владою…

Хоча ми будемо робити все можливе, щоб акції протесту кримських татар носили ненасильницький суто демократичний характер. Але якщо буде застосовуватися груба сила з боку окупаційних властей, то відповідна реакція може бути різною. І тут утримати своїх співвітчизників Меджліс навряд чи зможе”, – попередив Джемільов, передає ЛігаБізнесІнформ.

фото: qirimmuftiyat.org.ua

Мустафа Джемільов розповів про можливі провокації з боку Росії 18 травня у день 70-х роковин депортації кримськотатарського народу, і висловив передчуття про загострення конфлікту у цей день. Водночас він розповів, що спробує тоді ще раз потрапити на півострів, а Меджліс продовжуватиме свою роботу навіть у підпіллі.

Кремлю нині не варто було б недооцінювати кримських татар. І у Росії добре розуміють, що їхнє “приєднання” Криму через референдум було суцільною брехнею. Днями навіть на сайті Ради при президенті Росії з питань розвитку громадянського суспільства та прав людини з’явилась інформація про те, що Крим за приєднання до РФ майже не голосував, прихильників цього могло бути лише близько 15%. Щоправда це повідомлення із сайту дуже швидко зняли. 

Тут також зазначимо, що через те, що Росія активно перекидала своїх диверсантів із півострова на територію східних українських областей, у понеділок Кабмін вирішив тимчасово закрити пункти конт­ролю і пропуску з Кримом.