Ми живемо в переломний час для України, Європи, зрештою, для світу. Опинившись у центрі великої геополітичної гри світових держав, наша країна нині змушена виборювати свій цивілізаційний вибір.
Після падіння залізної завіси між Заходом і Радянським Союзом наприкінці минулого століття країни колишнього соцтабору пішли різними шляхами, та Україна всі ці десятиліття залишалася під безпосереднім нав’язаним впливом самопроголошеного “старшого брата”.
Перший Майдан дав нам лише тимчасові “косметичні” зміни внутрішньої і зовнішньої політики. Новий Майдан дав реальний шанс для змін, але тепер з’явились і нові виклики. Не хочеться бути надто пафосним, але їх нині потрібно приймати. Приймати нам, тобто суспільству і новим керівникам держави. Інших політиків ми поки не маємо… Але це не означає, що їх не треба “чистити” чи не розуміти справжньої мотивації їхніх дій і заяв.
Чи швидко отримаємо нового президента?
Нині українці просто не можуть бути аполітичними – позачергові президентські вибори, призначені на 25 травня, під загрозою зриву. І справа не в тому, що це підкосить амбіції окремих політиків.
Важливо, що вони, по-перше, – невід’ємне право українського народу обрати собі владу після перемоги над диктатором; по-друге, вони мають продемонструвати світу стабілізацію внутрішньополітичної ситуації в Україні; по-третє, саме після президентських виборів має бути підписано економічну частину Угоди про асоціацію з ЄС. Тому Путін і намагається їх зірвати.
Уперше в історії незалежної України передвиборча кампанія стартувала в умовах збройного протистояння на території країни. І в контексті цієї кампанії цікаво, що Юлія Тимошенко заявила про фактичне призупинення своєї. Леді Ю не знімає своєї кандидатури, але вважає нині неправильним проводити традиційну виборчу кампанію у сформованих сьгодні в Україні умовах. Вона оголосила про створення Загальнонаціонального руху опору агресії Росії і що її політсила надасть усі свої офіси під пункти мобілізації та зніме з них партійну символіку. Доволі цікаве рішення, яке таки нагадує продовження передвиборчої кампанії.
З одного боку, можна почути здивування людей – для чого створювати паралельні з міліцією та армією формування? До того ж леді Ю не варто натякати на нерішучість влади, будучи лідером партії, що нині зосередила у своїх руках владу. Це таки нагадує продовження передвиборчої кампанії! Для Тимошенко нині важливо збудувати собі образ національного лідера.
З іншого боку, військові експерти, такі як екс-начальник Головного управління розвідки Міноборони Олександр Скіпальський, генерал-лейтенант ГУР Міноборони України Микола Мельник, екс-командир столичного “Беркуту” Геннадій Абрамчук, підтримали ініціативу леді Ю та увійшли до Штабу руху опору.
“Переконаний, що ветерани Збройних сил України, які впродовж 23 років вірно служили нашій державі, візьмуть сьогодні зброю в руки, самореалізуються і на прикладі тієї енергії, яку продемонстрував Майдан, діятимуть адекватно до ситуації”, – заявив Олександр Скіпальський.
|
фото: Reuters
|
Та, повертаючись до президентської кампанії, дуже цікавою була заява екс-голови ЦВК Михайла Рябця. Він припустив, що Тимошенко може зняти свою кандидатуру з виборів, бо вже знає, що їх буде зірвано. Втім, як бачимо, леді Ю поки заявила лише про призупинення кампанії.
“Тимошенко не збирається знімати свою кандидатуру з виборів. Прізвище Тимошенко буде в бюлетенях, якщо будуть самі бюлетені… Тепер кампанія переводиться в інший формат – формат боротьби за Україну. Після заяви Тимошенко кампанія поділить кандидатів на три групи. Перша – кандидати-патріоти, які будуть практичними діями обороняти Україну, реально захищати її суверенітет. Поки в цьому руслі найактивніше діють Тимошенко та Олег Ляшко. Наразі все. Друга група – кандидати-панікери, які нічого не робитимуть. Вони просто вестимуть традиційну кампанію. І третя велика група – зрадники, колишні та діючі кандидати від Партії регіонів, які закликатимуть військових саботувати накази та підіграватимуть російській інтервенції. До першої групи сьогодні мають долучитися всі більш-менш притомні політики – Петро Порошенко, сподіваюсь, Сергій Тігіпко, Анатолій Гриценко – люди, які принаймні на словах декларують, що боротимуться за майбутнє України”, – зазначив політтехнолог Тарас Березовець, повідомляє Gazeta.ua.
Про те, що вибори в східних областях уже фактично зірвано, нині можна чути часто, як і думку про необхідність введення там надзвичайного чи військового стану. Тому дивує, що парламент у вівторок після двох спроб так і не зміг включити до порядку денного законопроект представника “Батьківщини” Андрія Кожем’якіна про гарантії проведення виборів в умовах надзвичайного та воєнного стану.
Таким чином Україна заганяється в рамки – якщо введення надзвичайного стану буде неможливо уникнути, то і виборів не буде. Проти законопроекту Кожем’якіна найзапекліше виступили нинішні та колишні “регіонали”, які розбрелися по інших депутатських групах.
Закритий режим
Зазначимо, що 16 квітня відбулось закрите засідання ВРУ, на якому, як розповіли самі депутати, не обговорювали питання введення надзвичайного стану.
Парламентарі в середу у першому читанні підтримали законопроект, який гарантує соціальний і правовий захист військовослужбовців у особливий період, і водночас не змогли проголосувати за постанову щодо відновлення призову до армії. До цієї постанови ВРУ може повернутися сьогодні, 17 квітня.
Тим часом учора Віталій Найда, один з керівників контррозвідки СБУ, з посиланням на перехоплені розмови бойовиків на сході України повідомив, що диверсанти мають чіткий наказ із Москви загострювати ситуацію. “Задокументовано переговори, які свідчать, що треба вбити 100 – 200 людей. Після цього через півтори години на території України з’являться танки та БТРи російської армії”, – розповів Найда, інформує “Українська правда”.
Надзвичайний з’їзд

|
фото: Reuters
|
У ситуації, коли Росія пішла на відкриту збройну агресію проти України, нині як ніколи потрібно вирішувати проблему “п’ятої колони”. Кремль навіть передвиборчу кампанію (небажаних для себе виборів) використовує для дестабілізації ситуації в Україні.
Чого лише варте “сепаратистське турне” Олега Царьова, який використовує свій статус кандидата в президенти. Поки українці власноруч демонстрували своє ставлення до нього, нове керівництво Генпрокуратури лише у вівторок взялось за Царьова.
Зокрема, прокуратура міста Києва внесла до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення депутатом Царьовим посягання на територіальну цілісність країни. Тепер треба чекати завершення розслідування, після якого прокурори зможуть звернутись у ВРУ з поданням щодо зняття статусу нардепа з одіозного проросійського політика і до ЦВК стосовно позбавлення його статусу кандидата в президенти.
Загалом нині так звані колишні “регіонали” і теперішні представники цієї політсили грають у дуже небезпечні ігри. У середу ПР організувала надзвичайний з’їзд своїх депутатів усіх рівнів Донецької області. Цей захід мав об’єднати основні вимоги жителів регіону і висунути їх центральним органам влади. Так, голова донецьких “регіоналів” – нардеп Микола Левченко – на з’їзді заявив, що нині вимагати відділення Донбасу – те ж, що “стрибати з десятого поверху, якщо не подобаються послуги ЖЕКу”.
З’їзд також ухвалив резолюцію, в якій закликав сепаратистів скласти зброю і звільнити адмінбудівлі, щоб не піддавати небезпеці життя мирних громадян. А від влади “регіонали” вимагають провести референдум і голосуванням у парламенті закріпити державний статус російської мови та розширити фінансову, економічну й гуманітарну незалежність регіонів.
Дуже показовою в нинішній ситуації є позиція олігарха Ріната Ахметова, який фактично одноосібно контролює ПР. Він міг зупинити ще перші зародки сепаратистських шабашів на Донбасі, але, за повідомленнями різних ЗМІ, їх лише підживлював. Нині ж Ахметов, коли у Східній Україні на повну діють російські диверсійні групи, а українська влада проводить там антитерористичну операцію, уже не зможе просто шантажувати і вибивати від офіційного Києва якихось поступок для себе, будучи посередником між терористами й силовиками.
І знову ж таки, нині в східних областях починається формування загонів спецпризначення з патріотичних місцевих жителів, які діятимуть у складі МВС: у Дніпропетровську такий батальйон “Дніпро” пообіцяла фінансувати команда губернатора-олігарха Ігоря Коломойського, який нині демонструє лояльність до Києва. Хоча ситуація з ним також завжди була непростою...