Москва словам не вірить

Друга ростовська прес-конференція Януковича і рішення Держдуми щодо приєднання нових суб’єктів до федерації дадуть змогу зрозуміти, чи готова Росія відступити з Криму

фото: reuters
Росія теж піддається тиску. Дії Путіна – це виклик, на який слід реагувати негайно. Дипломатична ізоляція, замороження активів, заборона в’їзду до країн Заходу – неповний перелік засобів, вдатися до яких закликає екс-держсекретар США Кондоліза Райс.

Що можуть королі

“Оголошення про проведення спільних військово-повітряних навчань із країнами Балтії та переміщення американського військового корабля в Чорне море підтримає наших союзників, так само як і економічна допомога лідерам України, яким слід відкласти убік всі розбіжності і почати керувати своєю країною”, – про це Кондоліза Райс пише у статті для The Washington Post.
Те, що відбувається в Україні, впевнена вона, є тривожним сигналом для американських політиків: “Якщо цей сигнал не буде почутий, це додасть сили диктаторам і екстремістам по всьому світу. А нам доведеться заплатити високу ціну, тому що з їх підйомом постраждають наші власні інтереси і цінності”.
Рекомендації екс-держ­секретаря США потрапили у цікавий контекст: у середу в США із візитом перебуватиме прем’єр-міністр України. Як пояснив сам Арсеній Яценюк, він їде для “проведення зустрічей на найвищому рівні для нормалізації ситуації, яка зараз відбувається в наших двосторонніх і багатосторонніх відносинах”. Незалежно від того, чи заклики Кондолізи Райс матимуть реальне продовження, сам візит Яценюка до США вже є хорошим сигналом. Американці й раніше висловлювали підтримку Україні, але тепер існує можливість не обмежуватися “глибокою стурбованістю”. Тим більше, що такі слова не впливають на рішення Росії, а тому – саме час змінити тактику. 
Якщо Росія не піде на зниження напруги у Криму, Євросоюз змушений буде вдатися до другого рівня санкцій. Про це учора заявив міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайєр. 
Від Путіна вимагають згоди перейти до міжнародного формату вирішення кризи. Якщо цього не буде, ЄС готовий запровадити обмеження на проїзд територією Євросоюзу тим, хто причетний до ескалації конфлікту в Криму, а також до замороження їхніх активів. Не менше важливо і те, що низка країн заявили про невизнання результатів кримського референдуму. Зокрема про це у розмові із Путіним у неділю сказала лідер Німеччини Ангела Меркель, а також учора посол США в Україні Джеффрі Пайєтт. Натомість для лідера росіян такий референдум є ключовим елементом плану.

Vox populi – vox Putin


Такі білборди вже зявилися на вулиця Сімферополя (фото: tsn.ua)

Попри заяви уряду й ЦВК щодо незаконності референдуму, підготовка до дня голосування триває. На півострові з’явилися відповідні банери, а самопроголошені лідери готують ідеологічне тло. 
 “Уже завтра ми представимо проект переходу АР Крим у зону рубля. Старатимемося зробити заміну валют безболісною для громадян та бізнесу”, – написав учора, 10 березня, у Twitter Сергій Аксьонов. У інтерв’ю російському державному інформагентству “РИА Новости” він ще більше захопився моделюванням майбутнього. 
“Ми, звичайно, не проти рідної мови. У нас практично використовуються у побуті дві мови – російська і кримськотатарська. Природно, у всіх буде можливість розвивати рідну мову, ми не збираємося ущемляти кримських татар… У республіці буде двомовність, це точно. Щодо української поки не готовий говорити, у нас нею майже не розмовляють – максимум один відсоток жителів Криму”, – заявив самопроголошений голова Ради міністрів Криму Сергій Аксьонов.
Спікер тамтешнього пар­ламенту Володимир Константинов взагалі лякає кримчан фізичним знищенням – якщо вони залишатимуться у складі України. “Крим вичерпав можливості добитися достойного статусу у складі України. Подальше перебування у політичному полі цієї країни загрожує кримчанам не просто приниженнями і дискримінаціями щодо культурного і етнічного принципу, а буквально фізичним знищенням. Саме тому ми прийшли до того рішення, за яке проголосувала більшість депутатів кримського парламенту і яке пропонується підтвердити вам на всекримському референдумі 16 березня: увійти до складу Росії на правах суб’єкта Російської Федерації”, – йдеться у зверненні спікера парламенту Криму.
До речі, сьогодні російська Держдума теж вирішуватиме нелегку дилему: обговорюватимуть законопроект про можливість входження Криму до складу РФ. Якщо під час референдуму вирішать, що Крим має стати 84 суб’єктом Російської Федерації, то для російських політиків з’явиться ще одна проблема – як же його назвати: областю, краєм, автономною республікою?
Перешкодою для підготовки урн та бюлетенів у Криму не стало навіть блокування Центральною виборчою дільницею доступу до реєстру виборців – списки укладатимуть на основі тих, які ходили під час парламентських виборів 2012-го. А щоб не помилитися, підготували запас – ще 22% бюлетенів (хоч у Криму проживає 1,8 мільйона виборців, у день референдуму чекатимуть 2,2 мільйона голосів). Підготовкою до 16 березня зайнялися й росіяни: Держдума шукає спостерігачів на референдум серед російськомовних громадян країн-членів Євросоюзу. Це при тому, що окрім них із самої РФ поїде окрема делегація…

Тим часом на Великій Україні

Цього тижня Верховна Рада може врешті взятися за розпуск кримського парламенту. Про це учора заявив лідер партії УДАР Віталій Кличко. Відповідний законопроект начебто уже підготували і внесли до ВР. Відтак обіцяють вирішити це питання сьогодні-завтра.
Водночас в уряді запевнили, що готові йти на переговори щодо розширення прав влади у Криму. “Ми здатні провести загальнонаціональний діалог про додаткові права і повноваження Автономної Республіки Крим, але не під дулами російських автоматів. Це рішення український парламент разом з населенням України, яке проживає на території Криму, здатні прийняти. Але не на російських танках і БТРах”, – заявив учора прем’єр-міністр Арсеній Яценюк.
Поки ж у Кабміні вирішили посилити охорону північної, східної та південної частини кордону. Цікаво, що лише за добу з неділі на понеділок МВС та СБУ не пропустили в Україну 342 громадянина Росії, які “могли брати участь у заходах з дестабілізації обстановки та напруження протистояння в Україні” (перевозили про вокативну символіку та зброю). Це, між іншим, дуже не сподобалося російському МЗС, яке звинуватило Україну у невиконанні домовленостей.
Якщо не брати до уваги дрібних провокацій, ситуація (попри ультиматуми російських військових) упродовж кількох днів залишається незмінною. Однак цей тиждень має усі шанси стати переломним: ще одна з’ява Віктора Януковича, розгляд Держдумою питання про можливість приєднання Криму, розпуск ВР кримського парламенту, перший закордонний візит нового прем’єр-міністра у пошуку підтримки і грошей і незаконний референдум у кінці тижня… Втім, чи дозріла Росія до діалогу, стане зрозуміло вже сьогодні.

 Коментарі                                   
“Україні не вистачає власного “поета” Кисельова, який розмовляє в емоційному ключі”
Георгій Почепцов, експерт з інформаційних війн
– Як розпізнати елементи інформаційної війни, як відрізнити звичайні повідомлення експертів, політиків, ЗМІ від таких, що є складовими інформаційної війни?
– Інформаційна війна є системним породженням інформації, коли всі канали говорять те саме, повторюючи ті самі аргументи в новинах, аналітичних передачах і ток-шоу. Тематика новин стає подібною на різних каналах, вони звертають увагу на ті самі деталі чи раптом всі починають говорити про історичні аспекти.
– Як Ви оцінюєте дії українського уряду, чи виправданою є стратегія не реагувати на провокації? Як слід діяти владі, коли проти неї ведуть інформаційну війну?
– Це може бути єдиною стратегією, коли супротивник у десять разів сильніший. Але всі забули, що потім буде висвітлення такої події, в якому не зацікавлений в першу чергу супротивник. Що стосується інформаційних дій влади, то вона повинна була створити справжні пропагандистські і контрпропагандистські передачі, які б йшли в ефір щоденно. І ще Україні не вистачає власного “поета” Кисельова, якому вдається розмовляти в метафоричному і емоційному ключі. Його слова неможливо спростовувати раціонально, а лише емоційно. 
– Чи варто вимикати російські канали, як це не так давно запропонували у парламенті?
– Це варіант слабкого гравця, замість цього треба давати власний, але принципово якісний інформаційний продукт.

“Як тільки з’являться перші жертви, дипломатичні зусилля стануть неефективними”
Олексій Мельник, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова
– Чи може міжнародний тиск сприяти вирішенню кризи в Криму? Як на події вплине візит прем’єр-міністра України до США?
– Щодо візиту Арсенія Яценюка до Сполучених Штатів, то це є дуже потужним сигналом того, що США підтримують позицію України. Ця зустріч є корисною і, сподіваюся, вона матиме ефект. Що ж до підтримки міжнародної спільноти, то я б сказав, що наразі вона діє на чотири з плюсом за п’ятибальною шкалою. Поки вони роблять далеко не все, що могли б. Зараз потрібно використовувати до останнього усі можливості, намагатися зупинити ескалацію, відтягувати той момент, коли конфлікт перейде у гарячу фазу. Як тільки з’являться перші жертви, дипломатичні зусилля вже будуть неефективними – тоді почнуть говорити гармати. Відтак і вирішення конфлікту буде значно складнішим, аніж є на сьогодні. А зараз все ще зберігається можливість вирішити все це дипломатичними каналами.
– А як щодо санкцій? Вони здатні вплинути на дії російського керівництва?
– Якщо будуть оперативними і цілеспрямованими, то можуть стати досить ефективними. Окрім самого Путіна є ще його оточення. Поки що ці люди бояться його більше, аніж санкцій. Якщо ж тиск міжнародної спільноти буде настільки потужним, що ці люди почнуть боятися за збереження своїх бізнес-інтересів або свого політичного майбутнього більше, аніж вони бояться Путіна, то тоді санкції матимуть ефект. На жаль, як ми бачили у ситуації із Україною, тут до останнього боялися Януковича більше, аніж міжнародних санкцій.
– Відомо, як в Росії пояснюють події у Києві, говорячи про “руку Заходу”. З огляду на це, чи не може візит Яценюка до США стати ще одним подразником?
– Це російська інтерпретація подій і навряд чи хтось зможе їх переконати в чомусь іншому. Але ми повинні стояти на своєму, тим більше, що жодні звинувачення стосовно нелегітимності рішень Верховної Ради не мають ніяких підстав. Верховна Рада обиралася усім народом України, усіма виборцями, у тому числі й жителями Криму. Вона наразі відображає позицію цілого народу. Те саме і щодо легітимності уряду, який призначався Верховною Радою, відповідно до зміни Конституції.
– У Держдумі цього тижня мають розглянути механізм приєднання Криму, водночас, як ми бачимо, у Криму йде підготовка до проведення референдуму…
– Цей референдум є абсолютно нелегітимним. Те, що він буде сфальсифікованим, ні в кого не викликає сумнівів. Він не матиме ніякої законної сили. Це лише фарс, який буде використаний для легітимізації чи спроби легітимізації того режиму, це частина сценарію... Тому наша позиція повинна бути однозначною: референдум, призначений на 16 березня, нелегітимний і його результати не матимуть жодної законної сили.
–  Є багато нарікань на роботу уряду, на несвоєчасність його рішень, на те, що міністри не їдуть до Криму. Ви поділяєте таку критику?
– Критика дій уряду є цілком слушною, тому що абсолютно очевидні рішення, які слід було прийняти або зовсім ігноруються, або затверджуються із великим запізненням. Поки що уряду не вдалося перехопити ініціативу, але ми теж маємо бути трішки толерантними у своїй критиці хоча б з огляду на ту ситуацію, в якій змушений працювати сьогоднішній уряд.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4319 / 1.67MB / SQL:{query_count}