Так вже прийнято, що коли приходить новий рік, то підводяться різноманітні підсумки, зокрема і політичні. Тож наприкінці 2013-го соціологи запитали українців, що ті думають про найважливіші події та головних політичних гравців країни. 

Зокрема фонд «Демократичні ініціативи», спільно із соціологічною службою Центру Разумкова, опитали 2010 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, абсолютна більшість з яких (75,2%) назвали Євромайдан  головною політичною подією 2013 року в нашій країні. 

Зазначимо, що при цьому 45% респондентів підтримали вимоги мітингувальників, а 36% не підтримали (решта не визначилася). А найбільше українці підтримують вимоги про загальне підвищення рівня життя людей; порушення кримінальних справ на усіх, хто був задіяний у корупції; звільнення заарештованих  учасників Майдану, припинення репресій; застосування персональних санкцій з боку ЄС для представників української влади, відповідальних за побиття мирних громадян під час акцій протесту. І тут важливо наголосити, що більшість населення (72%) вважає, що потрібні переговори влади та опозиції.

фото: korrespondent.net

Більшість українців назвали пріоритетним європейський напрямок розвитку країни і виступили проти вступу у Митний союз. Та в цій ситуації цікаво, що водночас 47% опитаних позитивно поставилося до домовленостей України та Росії щодо зниження ціни на газ та надання кредиту Україні у 15 мільярдів доларів, хоч наші громадяни назвали головною причиною таких “подарунків” від північного сусіда обіцянку Віктора Януковича підписати в майбутньому договір про вступ України до Митного союзу.

При цьому майже чверть опитаних також назвали  Євромайдан і  події навколо підписання Угоди України з ЄС головною подією минулого року у світі. На друге місце у рейтингу минулорічних світових подій українці поставили війну в Сирії (6,9%),

а от 40% респондентів не змогли визначити головну політичну подію у світі. Зазначимо, що похибка дослідження не перевищує 2,3 %.

фото: AP

Та якщо повернутись до українських реалій, то на думку опитаних, у більшості сфер  життя становище погіршилося. Зокрема респонденти відзначили, що найбільше погіршення в Україні у 2013-му відбулось у рівні цін та тарифів (75%), у рівні  стабільності (72%), ставленні громадян до влади (69%), економічному становищі України (66,5%), упевненості громадян у завтрашньому дні (66%), ставленні влади до громадян (61%), у міжнародному іміджі України (53%), дотриманні прав і свобод (52%), дотриманні законності державними службовцями (51%), рівні добробуту родини (51%), у ситуації зі  злочинністю (51%), в охороні здоров’я (50%), у рівні демократії (49%), оплаті праці (49%), дотриманні свободи слова (45%). Важливо зауважити, як повідомляють соціологи, жодної сфери життя, де б  переважали зміни на краще,  українці торік не помітили. 

Також варто відзначити, що наші громадяни довіряють лише недержавним інституціям. Так, позитивний рівень довіри за результатами минулого року мали церква (+40%), ЗМІ (+19%) та громадські організації (+2%). Що ж стосується державних органів влади, то щодо них ситуація дуже невесела, українці їм не довіряють. І в антирейтингу рівня недовіри лідирують парламент (–54%), суди (–52%), прокуратура (–48%), міліція (–48%). 

Далі за рівнем недовіри йдуть політичні партії (–44%), Конституційний Суд (–40%), уряд (–36,5%), банки (–33%), російські ЗМІ  (–28%), Президент (–2,5%), СБУ (–27%), місцева влада (–4%), армія (–1,5%).

фото: AP

Відсутність справжнього лідера є давньою проблемою українців. Також це і є чи не основною причиною політичної кризи в нашій країні, що триває роками. І в нинішній ситуації знайти однозначного політичного лідера також важко. Так, наприкінці минулого року в Україні не було жодного політичного лідера, довіра до якого переважала б над недовірою. Лише у Віталія Кличка та Петра Порошенка довіра та недовіра були  врівноважені. Так, баланс довіри-недовіри у Кличка складав 0%, а у Порошенка – мінус 1%.  При цьому перший упродовж минулого року втрачав довіру, а другий набирав.

Щодо інших політиків, то найгірший баланс довіри-недовіри у Петра Симоненка (–51%,), а далі йдуть Віталій Захарченко (–50%), Андрій Клюєв (–42%), Володимир Рибак (–42%), Микола Азаров  (–36%, торік –30%),  Юрій Луценко (–29%), Віктор Янукович (–27), Юлія Тимошенко (–25.%,),  Олег Тягнибок    (–24%,),  Арсеній Яценюк (–15%). 

Тут потрібно зауважити, що якби президентські вибори в Укарїні проходили наприкінці 2013-го і в них брали би участь три нинішні опозиційні лідери, то в другий тур із Віктором Януковичем вийшов би Віталій Кличко. Щодо  гіпотетичних пар у другому турі, то чинний президент програв би і Кличкові, і Яценюкові, і Порошенкові. А от в ситуації із гіпотетичним потраплянням у другий тур із Януковичем Юлії Тимошенко чи Олега Тягнибока, то тут розрив між опонентами наприкінці 2013-го був на межі похибки соцдослідження (Президент міг би програти на 1,5% леді Ю і виграти на 1% у лідера “Свободи” ).

Зазначимо, що загалом склалась дуже цікава ситуація: Віктор Янукович очолив рейтинг політиків 2013 року в Україні і антинтирейтинг “Розчарування року”. Так, українці назвали політиком року Віктора Януковича (23,4 %), далі йдуть Віталій Кличко (15,8%), Петро Порошенко (6,2%), Арсеній Яценюк (6,0%), Юлія Тимошенко (5,7%), Олег Тягнибок (4,9%). А анти рейтинг “Розчарування 2013 року” виглядає так: Віктор Янукович (35%), Арсеній Яценюк (10, 4%), Віталій Кличко (10,2%), Микола Азаров (9,4%), Олег Тягнибок (5,5%), Юлія Тимошенко (3,5%).

Зазначимо, що водночас із опитуванням громадської думки фонд “Демократичні ініціативи” провів і експертне опитування щодо основних підсумків 2013-го (в ньому взяли участь 45 експертів). І в цьому опитуванні політиком минулого року став Віталій Кличко (зазначимо, в експертному опитуванні, проведеному Агентством стратегічних комунікацій Res Publica, він також став політиком року), на другому місці Петро Порошенко, а на третьому Віктор Янукович. А от у рейтингу найменш успішних політиків минулого року експерти на перше місце також поставили Віктора Януковича, після нього йдуть Микола Азаров і Арсеній Яценюк.

Насамкінець зауважимо, що найчастіше експерти як шлях до подолання політичної кризи в Україні пропонували  повернення до положень конституційної реформи 2004-го та обмеження влади Президента.