Клановa побудова в українській політиці зберігається ще з радянських часів. Нікуди явище клановості чи кумівства не зникло і за доби незалежності. Але те, що триває в нашій країні останні три з половиною роки все одно вражає уяву громадян.

Країною нині керують “донецькі”. І це не просто слова опозиційних політиків чи їхніх прихильників – про це свідчить дослідження “Дзеркала тижня”. 

інфографіка "Дзеркала тижня" (поглянути ближче)

Після того, як Віктор Янукович став Президентом, він використав усі важелі впливу, щоб абсолютна більшість важливих державних посад дісталась його людям. Як бачимо, найважливішим критерієм успішності в Україні стало походження з малої батьківщини гаранта. 

Усім відомо, що з Донбасу походять Президент, прем’єр-міністр, два віце-прем’єри, глава парламенту, секретар Ради нацбезпеки, глава Нацбанку, генпрокурор і глави чотирьох найбільш значущих судів.

Та дослідження показало ще більший масштаб засилля “донбаського земляцтва”. Майже в половині міністерств українського уряду більшість керівних посад належать вихідцям із Донецької та Луганської областей. Але і це тільки верхівка “донбаського айс­берга”. Адже таку ж ситуацію спостерігаємо у Ген­прокуратурі, СБУ, судах та керівних органах на рівні областей. 

У дослідженні були проаналізовані біографії 287 чиновників, що ведуть державну політику, наглядають за законністю і виносять остаточні судові вердикти. Вони входять до складу уряду, міністерств на рівні заступників, є керівниками служб і нацкомісій, ГПУ, СБУ, п’яти українських судів чи представляють президента у  квартетах обласних влад (губернатор, прокурор, податківець і міліціонер).

А до уваги взято три критерії: де народився чиновник, де вчився і проходив важливі етапи у становленні кар’єри, де знаходиться центр життєвих інтересів, місце проживання, сплати податків, ведення бізнесу. Вся ця інформація міститься у відкритих джерелах.

І от виявилось, що у міністерствах чисельність вихідців із Донбасу доходить до 75%. Так,  керівництво Міністерства енергетики та вугільної промисловості на 75% складається із земляків Президента. Така ж ситуація у Міністерстві молоді і спорту. У Міністерстві соціальної політики – 66,7 “донбаських”, Міністерстві юстиції та Міністерстві охорони здоров’я – 57,1 %, Міністерстві доходів і зборів – 56,7%, Міністерстві внутрішніх справ та Міністерстві інфрастуктури – 50%.

Показово й те, що у керівництві Генеральної прокуратури 40% вихідців із Донбасу, а в СБУ – 25%. Тобто, силові структури в Україні також готові захищати інтереси одного регіону. А доповнює таку картину аналіз керівництва найвпливовіших українських судів. У Вищому господарському суді – 60% “донецьких”, Конституційному Суді – 36,8 %, Вищому спеціалізованому суді з розгляду цивільних і кримінальних справ – 33,3 %, Вищому адміністративному суді – 33,3%.

інфографіка "Дзеркала тижня" (поглянути ближче)

Засилля “донецьких” немає лише у Верховному Суді України, але тут слід зважати на те, що його повноваження після 2010 року є декларативними. Цікаво й те, що саме Конституційний Суд обмежив повноваження Верховного Суду, от тепер і не хочуть туди йти “донецькі”. А загалом після дослідження керівництва судів стає ще більше зрозумілою аргументація їхніх скандальних рішень, яких останнім часом було чимало.

інфографіка "Дзеркала тижня" (поглянути ближче)

Та не лише у столицю перебралось “донбаське земляцтво”. Як виявилось, центральна влада не довіряє місцевим елітам навіть у східних та південних областях. Адже і серед керівників на рівні області переважають вихідці із Донбасу.

Зокрема, найбільше “донецьких” серед керівників місцевих управлінь Міндоходів (15 осіб) та обласних прокуратур (13), також 12 “донецьких” очолюють облуправління МВС, а ще сім керують областями.

Земляки Президента не представлені лише у керівництві західних областей України. Вочевидь, така ситуація зумовлена яскраво вираженими опозиційними настроями західних областей, і якби сюди на посаду, до прикладу, голів ОДА, призначались “донецькі”, то ситуація в регіоні була б наднапруженою. 

Адже тут депутати облради навіть тих представників президента, які не з Донецька, з першого ж дня сприймають “у штики”. Тож владі доводиться демонструвати певну гнучкість у своїй політиці щодо кадрових призначень у Західній Україні. Яскравим прикладом цьому є голова ЛОДА Віктор Шемчук, який не є вихідцем навіть з Партії регіонів, а свого часу був у блоці  НУ-НС.