В Україні “день тиші”, коли люди без зайвих зовнішніх перешкод та подразників мають змогу або впевнитись у своєму політичному виборі, або лише його зробити. Вже заборонена агітація, а з вулиць  мали б зникнути усі передвиборчі рекламні матеріали. Завтра на нас очікує найцікавіше — голосування. 

Ще раз нагадаємо, що парламентські вибори – 2012 пройдуть за змішаною системою: 225 нардепів обиратимемо за партійними списками і ще 225 – у мажоритарних округах. Для цього виборці отримають на дільницях два бюлетені – світло-жовтого кольору зі списком партій та світло-зеленого з іменами та прізвищами кандидатів-мажоритарників. 

Виборчі дільниці 28 жовтня працюватимуть без перерви – з 08.00 до 20.00. Проголосувати можна буде, пред’явивши паспорт громадянина України (також можна скористатись тимчасовим посвідченням – особам недавно прийнятим до громадянства України, військовим квитком – військовослужбовцям строкової служби). 

Ще одна важлива річ для тих, хто збирається йти голосувати першим: у ніч на 28 жовтня Україна перейде на зимовий час, тож о 04.00 стрілки годинника не забудьте перевести на одну годину назад!

Цікаво, що виборчий процес офіційно по максимуму може протривати аж до 2 грудня. Адже відповідно до закону, він закінчується через 15 днів після офіційного оприлюднення результатів виборів. При цьому Центральна виборча комісія зобов’язана оголосити результати впродовж 15 днів після голосування і ще п’ять  днів дають комісії для оприлюднення цих результатів. 

Проте насправді  першу інформацію про загальний розклад сил у парламенті отримаємо досить швидко: завтра одразу після закриття дільниць о 20.00 соціологи оприлюднять результати екзит-полів, а вже в понеділок вранці можна буде отримати й перші попередні результати волевиявлення від ЦВК. 

А сьогодні, без прив’язки до жодної партії чи кандидата, як того і вимагає “День тиші”, “Пошта” пропонує читачам власну ретроспективу виборчої кампанії (що офіційно від 30 липня тривала 90 днів, проте насправді розпочалась набагато раніше) у коментарях експертів, котрі ті давали нашому виданню.

Олександр Солонтай, експерт Інституту політичної освіти:

Перед офіційним початком кампанії

“Виборча кампанія розпочалась із фальстарту ще зимою, а потім відбувся спад. Тобто весна, літо – мертвий сезон для політичних сил. Відверто кажучи, чекав більшого від нинішніх політиків, якихось активніших дій. Вочевидь, вони вирішили не переходити на демократичні методи, а далі бавитися у свої політичні ігри з допомогою великих грошей та масштабних рекламних кампаній. 

Сьогодні політичні гравці дивляться на ці парламентські вибори як на стартовий майданчик президентської кампанії-2015”

(№ 77 (1256), 19 липня)

Про відсутність графи “Не підтримую жодного...” у виборчому бюлетені

“Нарешті на парламентських виборах її не буде. Адже багато виборців психологічно думали і продовжують думати, що у випадку голосування “Не підтримую жодного...” ця кількість місць у парламенті не буде зайнятою. А ще багато хто думав, якщо велика кількість людей (третина, половина тощо) проголосують “не підтримую жодного...”, то це матиме якесь значення, нібито кандидати здискредитовані, народ не підтримує таку владу, тому будуть нові кандидати і нові вибори. Це все неправда. Ця графа лише вводила людей в оману. Насправді всі ці виборці, котрі проголосували “не  підтримую жодного...”, не враховуються під час підрахунку голосів і їхні відсотки перерозподіляються у рівній мірі між всіма політичними силами, яких підтримали інші виборці”.

(№ 103 (1282), 20 вересня) 

Олександр Черненко, голова Комітету виборців України:

Про недоліки виборчого закону

“Закон, пропри його плюси, містить низку абсурдних речей та технічних недоречностей, які значно ускладнюють роботу Центрвиборчкому. Тепер ЦВК сама своїми постановами буде змушена виправляти всі недоліки. Та тут варто наголосити, що Центральна виборча комісія повинна діяти виключно в межах законодавства. Якщо певні недоречності ЦВК почне трактувати хай навіть і логічно, але формально перевищивши свої повноваження (розуміємо, ЦВК має виконувати закон, а не вдосконалювати його), то всі ці постанови дуже легко можна буде оскаржити в суді. Тому, безперечно було б логічним, щоб зміни до закону відбулись у Верховній Раді. А так ЦВК поставлена у ситуацію, коли щоб хоч якось організувати виборчий процес, потрібно виправляти недоречності у “ручному режимі”. 

(№ 80 (1259), 26 липня)

Про веб-камери на дільницях

“Відомі випадки, коли голови окремих дільничних виборчих комісій мають багато застережень щодо встановлення веб-камер, не хочуть цього. Це дороге обладнання, яке потребує охорони. Тому деякі органи місцевої влади збільшують кількість міліціонерів для охорони камер”.

(№ 108 (1287), 2 жовтня) 

Оксана Дащаківська, виконавчий директор Львівської обласної організації Комітету виборців України:

Про гостроту виборів

“Багато кандидатів-мажоритарників заявили про бажання брати участь у виборчих перегонах. Ці вибори будуть відрізнятись від попередніх тому, що відбуваються в рамках зміненої виборчої системи: маємо пропорційну та мажоритарну складові, що, відповідно, додасть гостроти  цим виборам. Мажоритарники представлятимуть не лише свій округ, але й матимуть нелегку місію забезпечити певний відсоток партіям, котрі їх висунули. Вибори залежатимуть від вибраної політичними партіями  та кандидатами риторики та від того, чи спекулюватимуть вони на слизьких темах”.

(№ 82 (1281), 7 серпня)

Про молодь на виборах

“Політична пасивність молодих громадян є не лише українською, але й світовою тенденцією. Якщо в день голосування є якась яскрава молодіжна “тусовка”, то вони надають перевагу їй перед волевиявленням. Але разом із цим молодь – цікавий виборець. Молоді люди завжди продукують нестандартні ідеї, і це використовують кандидати. Можна виділити кілька причин, що мотивують молодь йти голосувати. Дуже вмотивовані люди, які голосують вперше. Для них це цікавий досвід і нові враження”.

(№ 97 (1276), 6 вересня) 

Юрій Шведа, політолог, викладач політології 

ЛНУ ім. І. Франка: Про політтехнології на виборах

“Якщо говорити про американський досвід, то українські політтехнологи перейняли використання телебачення та засобів масової інформації в комунікації. Другий момент, який характерний для американської школи: особисті зустрічі, особисті контакти є основою виборчої кампанії. Але це в Україні не працює. Особисті контакти дають невелике охоплення виборців, а також не завжди ті політики, які йдуть до виборця, створюють позитивний ефект. Часто буває, що навпаки.

Якщо говорити про російських політтехнологів, то в них надзвичайно просте уявлення про Україну і українського виборця. Вони навіть не хочуть бачити всієї специфіки і нюансів. Вони підходять до процесу примітивно: це Схід і там такий відсоток голосів, а це Захід і там інший відсоток. Деякими голосами можна зігнорувати, тому для перемоги потрібно зосередитись на тій території, де більше прихильників”. 

(№ 90 (1269), 18 серпня). 

Олександр Неберикут, член координаційної ради Громадянської мережі ОПОРА:

Про формування виборчих комісій

“Усі думали, що в новому виборчому законі прописані норми, які унеможливлюють маніпуляції у виборчих комісіях. Нагадаю, що на місцевих виборах-2010 у комісіях по три представники мали парламентські фракції, вони утворювали більшість і робили все, що хотіли. Новий закон дозволяє лише одного представника від політсили. Та “технічні” партії, зміна процедури жеребкування  спричинили дестабілізацію і хаос у виборчих комісіях. Після процедури жеребкування ми побачили, що близько 75% суб’єктів виборчого процесу взагалі не представлені в окружкомах. Це саме спостерігається і в дільничних комісіях. Відповідно не буде ніякого взаємоконтролю. При цьому процедура жеребкування складу ДВК була затверджена ще в травні, а ЦВК її змінила за п’ять днів до проведення”.

(№ 108 (1287), 2 жовтня) 

Тарас Березовець, політтехнолог, директор компанії стратегічного консалтингу Berta communications:

Про наслідки виборів

“Зрозуміло, що економічна криза нікуди не ділась, вона триватиме. Відповідно, за прогнозами міжнародних експертів, уже до кінця року курс гривні може впасти приблизно на 10 %, а то і більше. Тому не варто розраховувати на покращення рівня соціальних стандартів найближчим часом. Очевидно, що високі ціни на газ диктуватимуть подорожчання товарів широкого вжитку, зокрема і продуктів харчування.

Щодо міжнародного становища України, то, безперечно, світова спільнота реагуватиме на парламентські вибори в нашій країні. Наразі є підстави вважати, що вибори будуть визнані дійсними і прозорими, а окремі порушення не вплинуть на підсумки голосування. Україна збереже позаблоковий статус, хоча й намагатиметься досягти прогресу у стосунках із Євросоюзом. Інша річ, що ЄС зараз зайнятий власними проблемами і їм, очевидно, не до України”.

(№ 118 (1297), 25 жовтня)