Демографічну яму в Україні вирішили долати репресивно – збільшивши податкове навантаження на бездітних. Якщо й не подолають проблему, то хоча б зароблять на ній. За підрахунками авторів суперечливого законопроекту, надходження до бюджету у випадку запровадження “податку на бездітність” можуть зрости на 800 мільйонів гривень.
Ярослав Сухий із Партії регіонів та Катерина Лук’янова із НУ-НС пропонують доповнити Податковий кодекс нормою про оподаткування бездітних. “Деформованість вікової піраміди населення України внаслідок світових війн, соціальних катаклізмів, низької якості життя, погіршення здоров’я людей, зменшення рівня народжуваності стали головними передумовами демографічної кризи. За темпами вимирання людей Україна входить у першу десятку країн світової спільноти”, – діляться спостереженнями депутати у пояснювальній записці до проекту закону.
Самим документом пропонують підвищити ставку податку на прибуток: кожен, хто після 30 років залишатиметься бездітним буде зобов’язаний замість 15% із прибутку сплачувати 17%. Єдиний виняток передбачений для інвалідів, усі ж інші в обов’язковому порядку мусять народжувати. Цікаво, що депутати не вказують, куди мають піти кошти від нового податку. Ані тобі облаштування дитсадків, ані кредитів для молодят, ані кредитів на навчання.
Для багатодітних українців податок на прибуток можуть зменшувати.
Так, для батьків трьох-чотирьох дітей, найменшому з яких виповнилося три роки, податок на доходи становитиме 10%. А для п’ятидітних (або й більше) – 5%. Хоча ці “пільги” передбачені лише на той період, поки діти не досягнуть повноліття.
І хоч депутати мають рацію, коли кажуть, що населення України скорочується, помиляються, стверджуючи, що разом із тим меншає кількість сімей, які мають дітей. Згідно досліджень Держкомстату, частка сімей із дітьми залишається стабільною впродовж останніх років. Минулого року 38% сімей мали дітей – стільки ж, як і у 2005 році. Виходить, що обкладати податком слід не стільки бездітних, скільки неодружених?
Більшість експертів погоджуються – долати демографічні проблеми слід не в такий спосіб. “Насправді, це питання вирішується у трошки іншій площині. Не шляхом репресивного за своїм характером кроку, а навпаки стимулюючого. Якщо метою є дійсно стимулювання народжуваності, а не бажання отримати додатковий фіскальний кошт, то для сімей, в яких є діти (особливо дві, три) просто зменшується податок. Тобто – шляхом надання податкових пільг сім’ям із дітьми. Окрім цього, може бути й інший механізм, про який у нас багато говорили, – податкові кредити. Тобто, якщо сім’я витратила на навчання дитини або на послуги охорони здоров’я певну суму, то їй ці кошти компенсують зменшуючи податки”, – розповіла “Пошті” завідувач відділу проблем якості демографічних процесів Інституту демографії та соціальних досліджень Ірина Курило. За її словами, загальне правило просте – слід стимулювати, а не змушувати.
Втім, є й інший момент – забезпеченість самих громадян. За словами директора соціальних програм Центру Разумкова Людмили Шангіної, ключовий підхід для вирішення демографічної проблеми один – створити належні умови життя.
“Немає таких заходів, які були б спрямовані винятково на те, аби люди народжували – це їх особиста справа. Заходи мають бути спрямовані на облаштування життя людей: адекватну оплату праці, аби людина за рахунок своєї праці могла гідно утримувати сім’ю, на доступність житла, якісного медичного обслуговування, якісної освіти. Тоді українці хотітимуть мати дітей, адже будуть здатні забезпечити їм людське життя”, – певна експерт.
За її словами зареєстрований проект порушує право на приватне життя та ще й закон “Про захист персональних даних”. Адже якщо людина не може мати дітей і не хоче сплачувати податок на бездітність, вона буде змушена надавати чиновнику відповідний документ.
Наразі, доля самого законопроекту незрозуміла: його уже встигли розкритикувати чимало колег ініціаторів податку. Тому й неясно, чи візьметься парламент збільшувати фіскальний тиск на українців, тим більше – у рік виборів.