На вашу думку, чи не забагато в Україні державних вихідних?

Прийдешнє свято 8 Березня знову створить українцям масу незручностей – наступна субота стане робочим днем, а натомість, понеділок та вівторок – вихідними. Зважаючи на ментальні особливості українців, можна собі уявити, яким буде робочий день у суботу. Перенесені вихідні, відпрацювання хіба що розхолоджують згуртовані трудові колективи.

У підсумку страждають і люди, яким після тривалих святкових днів важко увійти у звичний ритм, і сама робота, яка від розхолодження працівників не завжди виходить ідеально виконаною.

Офіційно в Україні цього року є десять державних свят, які оголошено вихідними. І якщо святкувати Різдво, Великдень, Трійцю, Великдень або День незалежності, без сумніву, треба, то невідомо, чому такі свята, як 8 Березня або День Перемоги, слід оголошувати державними вихідними?

Щобільше, звичною практикою є так зване перенесення свята. Тобто, йдеться про те, що коли державне свято припадає на суботу чи неділю, то вихідним обов’язково треба зробити ще й наступний понеділок! Категорично не погоджуючись із такою згубною для держави позицією, “Пошта” запитує в читачів, чи, на їхню думку, не забагато в Україні державних вихідних?

Андрій Москаленко,
начальник управління інформаційної політики та зовнішніх відносин ЛМР:

– Сьогодні життя дуже динамічне. І кожна хвилина на вагу золота, адже прожити її ще раз неможливо. Тому щодня потрібно багато й наполегливо працювати. Тоді інакше цінуєш вихідний. Хоча вихідний день – це форма, а зміст – те, чим ми його наповнимо. І це залежить тільки від нас. Інколи вихідний може бути більш насичений, ніж будь-який інший день. Важливо не рахувати дні, а рухатись уперед.

Олександр Ганущин,
депутат Львівської обласної ради, фракція НРУ:

– Це добра ситуація для простих людей, коли мова йде про державний вихідний. А в нас, за радянською звичкою, їх багато. І за цей вихідний людям із державного бюджету виплачують гроші. Тому вони тішаться. Наприклад, 8 Березня припадає на вівторок, і понеділок теж оголошено вихідним. Або коли свято припадає на вихідні і його переносять на понеділок. Гірша ситуація з Різдвом або із травневими святами. Тоді намагаються заповнити проміжок між четвергом і неділею, неділею та середою. Люди змушені відпрацьовувати ці дні в суботу. Створюється така ситуація, що й у суботу немає роботи, і у ті вихідні люди не працюють. Було б добре, щоб від цієї радянської звички нарешті відійшли і якось старалися поменше створювати державних вихідних коштом звичайних вихідних – субот.   

Ярослав Рущишин,
підприємець, власник швейної фабрики “Троттола”:

– Як виробник, я вважаю, що в нас забагато державних вихідних – ми не в тому стані, щоб святкувати. Але, порівнюючи, наприклад, із Великобританією, з якою я співпрацюю, то там ще більше – вони стільки не працюють, як ми. На мою думку, достатньо залишити Великдень, Різдво, День незалежності – і досить.

Юля Смакула,
студентка:

– Якщо добре подумати, то і робочих днів у нас достатньо. А вихідні, нехай їх і багато, розбавляють робочі будні. Крім того, вони ж не випадають щодня, це справді свята, коли люди мають змогу відпочити, посвяткувати.

Хоча неоднозначне ставлення, коли вихідний випадає на вівторок, а влаштовують відпочинок ще й у понеділок. З одного боку, це правильно, але з іншого – відпрацьовувати потім ніхто не хоче. Мені ж легше, щоб два вихідні були поспіль. Так настрій святковіший.

Максим Поваляшко,
інженер лабораторії служби доріг:

– Однозначно забагато вихідних. Кожна людина може зробити собі свято, коли їй хочеться, а не коли держава робить всенародне гуляння на всю країну. Хоч і робочий день у нас закінчується о 18.00 чи 19.00. Через це після роботи не встигаю зайти ні в магазин, ні в певні фірми і установи. Та вихідні були б доречні, якби сфера обслуговування працювала не так, як державні установи.

Наталка Шимін,
художниця:

– Думаю, що забагато. Я відчуваю, що з кількістю цих днів у нас перебір. Такої кількості, по-моєму, немає ніде, принаймні в Європі. Проте в силу професії я можу сама регулювати собі робочі дні та вихідні. Але знаю, що серед державних днів точно є один, з наявності якого тішиться уся країна: це 1 Травня – день, коли в нас традиційно масово садять бульбу.

Микола Крупей,
підприємець:

– На мою думку, українці особливо полюбляють знаходити причини для святкування, менталітет у нас такий. Якщо ж можна ще й роботу відкласти на день-два, тоді й поготів, свят знаходиться ціла купа.
Вважаю, в Україні забагато пережитків минулої епохи, які проявляються у святкуванні 1 Травня, 8 Березня, 23 лютого. Ці дні для молодих українців не мають того значення, як для їхніх батьків, проте свята закріплені на державному рівні і хоч-не-хоч “святкувати”  доводиться. Переконаний, кожне свято несе смислове навантаження, хоча й більшість людей радіє кожній додатковій можливості відпочити, та на підсвідомому рівні інформація відкладається, людям насаджують чужі цінності. Потрібно замінити ці дати на українські відповідники Міжнародний день жінок (8 Березня) на День матері, 23 лютого на 6 грудня (День збройних сил України).