Чи готові ви розділяти сміття на пластик, скло та папір?

Лінь, як відомо, рушій прогресу, однак головний ворог екології. Через  бажання жити максимально комфортно люди ризикують одного разу опинитися... на сміттєзвалищі. Одноразовий пластиковий  посуд, паперові хусточки, поліетиленові пакети – це основа споживацької ідеології розвинених країн. Але екологи тих же країн  вже давно кричать про потребу зменшення споживацьких апетитів та збільшення відповідального ставлення до всього, що залишає після себе людина, зокрема сміття. Тому сортування відходів та жорсткі обмеження підприємств у використанні пластику та паперу є цілком нормальними в Європі та США, як і  сортування та вторинна переробка сміття. Україна ж пізніше увійшла в цей процес, і, зважаючи на  низький рівень життя в нашій країні,  ідеологія споживання ще приживається. Попри це, питання утилізації сміття вже постало. І сьогодні відповідальність за цю проблему покладена не тільки на державу, але й на кожного громадянина. Сьогодні “Пошта” запитує у читачів: чи готові вони розділяти сміття на пластик, скло та папір?

Юрій Кужелюк,
депутат Львівської міськради:

–  Звичайно, адже сортування – це цивілізований спосіб утилізації сміття.  Європейці вже давно окремо викидають пляшки, метал та папір. Тому я підтримую ідею щодо встановлення окремих баків для сміття. Я мешкаю в центрі, і тут, на жаль, ще немає роздільних баків для сміття, тому доводиться викидати все вкупі. Але знаю, що в деяких мікрорайонах міста подібні баки вже поставили. Наприклад, моя дочка мешкає на вул. Науковій і давно  викидає окремо пластик, скло та решту сміття.

Тарас Вархоляк,
журналіст:

– Так, готовий. Єдина незручність – щоб ділити сміття, треба буде знайти в квартирі додаткове місце під смітники. От коли подумаю: скло, папір, метал чи що там ще можна відділяти – вже три відерця чи коробки! І треба буде десь їх помістити! Але то зовсім невелика проблема. Буду частіше виносити сміття. Тому привчитися до того, щоб його ділити, думаю, зможу... Врешті, я вже давно викидаю пластикові пляшки  у пет-контейнери, які стоять біля мого будинку.

Богдан Юрочко,
журналіст:

– Звісно, це європейська, а отже, передова практика утилізації побутових відходів, тому ми теж повинні таке зробити, бо в цивілізованому світі так, а ми що, гірші? Я позитивно ставлюсь до такої ідеї. Але реалізувати її у Львові лише тому, що ми прагнемо до Європи, було б, щонайменше, неправильно.

Ось, приміром, поставлю я в себе на кухні не один смітник, а три. Та вони ж займуть півкухні! Отож, для початку влада мала б забезпечити мешканців нормальними помешканнями. Звісно, сортувати сміття можна безпосередньо перед смітниками, але тоді всі інші будуть думати, що я щось шукаю серед відходів. От коли влада забезпечить нас нормальним житлом, де можна буде розкидати сміття у три корзини, то що ж вона буде робити із ним, вже посортованим? Робитиме на Збиранці три купки інших кольорів? Навіщо нам сортування сміття, якщо, крім “моди”, воно нічого не несе. Я б хотів жити в місті, де сортування сміття буде доцільним і логічним. Але в такому місті житимуть хіба мої діти. Впровадження такого почину вже нині буде схоже на сюжет байки з мавпою та окулярами. У ролі мавпи, звісно ж, виступить влада, а не мешканці.

Ярко Філевич,
художник-дизайнер:

– У своїй родині ми вже займаємося таким поділом, наскільки це є можливим сьогодні. Вважаю це одним із елементів нашої повсякденної культури. Я не є фанатиком екології аж настільки, щоб агітувати когось це робити, але для себе маю достатньо обґрунтування, щоб практикувати самому і привчати до цього дітей. 

Оксана Рокецька,
заступник директора ТзОВ “Бумеранг”:

– З огляду на те, що сміттям можна не лише отруювати середовище, занедбувати землю та повітря, отруювати  води і розводити бактерії,  а ще й вдало його перелаштовувати в продукти, що будуть приносити суспільству користь, я можу сміливо заявити, що готова користуватися не одним, а трьома контейнерами для збору відходів. Вважаю, що дуже грамотною та доброю справою займаються люди, які спеціалізуються на переробці сміття. З пластику – отримуємо непогану кількість добрива, використаний папір вбереже не одне деревце від знищення, скло – також згодиться для переробки! Отож, краще, ніж викидати купу мотлоху будь-де, забруднюючи і вкорочуючи перше за все собі здоровий спосіб життя, ми повинні дбати про організацію правильної утилізації відходів! Я за покращення екології!

Микола Бандрівський,
археолог, кандидат історичних наук:

– Звичайно, готовий. Певен: таке сортування тільки піде на користь екології. Коло нашого будинку уже десь з місяць, як встановили контейнер для пластикових пляшок. То викидати окремо пластик нема жодних проблем, як, зрештою, не було б проблем, аби викидати окремо й інший непотріб. Зокрема, вважаю, вкрай необхідним контейнер на скло. Бо часто-густо підлітки на майданчику неподалік мого дому,  розважаються тим, що б’ють пляшки, які хтось позалишав. А скляні рештки – це вже не просто сміття, а загроза порізатися дітям чи домашнім тваринам. Тобто, контейнер на скло необхідний передовсім з точки зору безпеки.