Чи актуальні сьогодні для суспільства дорогі, але якісні органічні продукти харчування?
Про те, що навколо нас надто багато “хімії”, знають і говорять усі: і науковці, і медики, і звичайні громадяни. Нині ми використовуємо її для миття посуду, вікон, прання, чищення килимів тощо. Крім того, сьогодні вкрай рідко можна купити натуральні продукти, бо ті, що купуємо у супермаркетах, та й навіть на базарах, нашпиговані “хімією” – всілякими консервантами, стимуляторами, ароматизаторами, підсилювачами смаку тощо. Аби зібрати хороший урожай, землю удобрюють мінеральними добривами синтетичного походження, рослини обробляють хімічними засобами для захисту від шкідників.
У тваринництві використовують гормони, антибіотики, стимулятори росту. Іншими словами, за що не візьмись, усюди “хімія”, яка з продуктами харчування потрапляє в організм людини. У результаті – дорослі, діти частіше хворіють, дедалі більше з’являється недуг, які важко піддаються лікуванню. Сьогодні “Пошта” запитує своїх читачів: чи актуальні сьогодні для суспільства дорогі, але якісні органічні продукти харчування?
– Про актуальність я би радше не говорила. Важливим критерієм тут є доступність таких продуктів. Далеко не кожен українець може собі дозволити їх купувати, відповідно, як і за кордоном, адже це не дешеве задоволення. Якщо такі продукти випадає споживати, то батьки їх переважно віддають своїм дітям, усвідомлюючи користь продукту. Водночас, на моє переконання, органічних продуктів, екологічно чистих в Україні, на жаль, немає. Навіть продукти з власного городу викликають певні сумніви, бо українці вже давно забули, що таке натуральні добрива, а земля перенасичена хімікатами, внаслідок пострадянської безгосподарності.
Наталка Шпот,
директор e-design:
– Для мене можливість придбати органічні продукти та гарантія їх екологічності дуже важливі, оскільки спосіб харчування та якість продуктів напряму впливають на стан здоров’я, а з роками це стає особливо актуальним. Збільшення кількості екологічних господарств в Україні, а особливо у нашому регіоні, на мою думку, повинно з часом впливати на загальний рівень якості продуктів, що надходять в торговельні мережі та заклади громадського харчування.
Святослав Шеремета,
заступник голови ЛКО НРУ:
– У цілому ставлення до генетично модифікованих продуктів негативне, бо важко говорити про позитивний вплив таких продуктів на організм людини. Наші діди й прадіди вживали екологічно чисту їжу, вони споживали овочі та фрукти, вирощені власними руками на своїх полях та городах. Проте є один позитив: наразі генетично модифіковані продукти не набули поширення в Україні. І ми унікальні в тому, що можемо стати однією з небагатьох країн у світі, де вирощують та експортують екологічно чисті продукти на світові ринки.
Мар’яна Булгакова,
провідний юрисконсульт МБО “Екологія – Право – Людина”:
– Якісні та корисні органічні продукти необхідні, інша справа, що дивним видається питання про те, що, якщо вони органічні, то обов’язково дорогі. У Європі та інших розвинутих країнах, де ринок переповнений неорганічними продуктами, а попит на органічні – росте, а в Україні завжди були наявними ці продукти, необхідний потенціал та передумови для їх виробництва. В нас наявні ресурси для переходу на органічне ведення сільського господарства, Україна має чорноземи, яким немає аналогів у світі. Проблема в тому, що в нас відсутнє законодавство, яке регулювало б органічний ринок. Розроблено лише проект Закону “Про органічне виробництво”. Є потреба в регламентуванні на національному рівні умов матеріальної та інформаційної підтримки в період переходу агровиробників на органічне ведення рослинництва. Доречно передбачити у законодавстві держсприяння формуванню невеликих ферм, які дотримуватимуться встановлених в ЄС вимог до продукції тваринництва. Існують також Правила ЄС, низка постанов, прийнятих Радою Європи, що встановлюють мінімальні вимоги до органічного сільського господарства. Є думка, що для пришвидшення розвитку органічного сільського господарства в Україні потрібно законодавчо закріпити протекціоністські заходи: підвищити мито на ввезення хімічних добрив; запровадити преміювання за зменшення використання хімічних та мінеральних добрив; виділити кошти на розвиток організованих ринків органічної продукції...
Лідія Мельник,
музикознавець, журналіст, доцент Львівської національної музичної академії:
– Я дуже позитивно ставлюся до появи органічних продуктів на лядах наших магазинів, хоч уже й чую хор обурених голосів із категорії вічно не вдоволених громадян про те, що, мовляв, і на дешеві харчі грошей брак. У людини має бути вибір, якщо вона хоче здорово й повноцінно харчуватися. Інша річ, чи й справді відповідатиме якість цих продуктів заявленій. Із досвіду свого тривалого перебування в Німеччині, де так звані біовідділи вже давно є в кожному супермаркеті, знаю, що після кількох експертиз навіть добропорядні німці почали сумніватися в їх “біологічності”. Здоровою альтернативою я певний час вважала базарні продукти, яких бідолашний Євросоюз позбавлений уже давно, але щодо них не маємо сьогодні майже жодних гарантій свіжості чи дотримання гігієни. Тому з органічних продуктів мене цікавив би передовсім м’ясо-молочний асортимент.
Богдан Кук,
депутат Львівської обласної ради:
– Є дуже багато людей, які готові вживати в їжу продукти місцевого виробника без ГМО. Але чи кожна людина матиме змогу купувати ці продукти? Звичайно, що ні. Практика проживання в районах свідчить, що дуже багато наших людей сьогодні виживають з того, що самі вирощують у підсобних господарствах екологічно чисті овочі, утримують і птахів, і свиней, і корів. Треба передусім припинити завезення низькоякісних продуктів із-за закордону, а більше звертатися до місцевих виробників. Треба переймати європейський досвід, коли протягом усієї зими фрукти й овочі зберігаються у великих сховищах і не псуються. А ми їмо польські, китайські продукти невідомого походження, які переважають наші продукти лише тому, що в тих країнах існує фінансова підтримка з боку держави і налагоджена система зберігання. Якщо сьогодні над тим попрацюємо, то і наша продукція стане конкурентною і якіснішою. Чому овочі і фрукти стають дорожчими під весну? Бо найбільша проблема у нас зі зберіганням овочів і фруктів. У цьому питанні потрібна централізована допомога держави.