Страх українців перед Російською імперією

Червоні доріжки, відвідини заводів, зустріч із Президентом, вручення почесного докторського титулу Honoris causa Одеської національної юридичної академії: такими були вісім днів “пасторської подорожі” Патріарха Московського і всія Русі Кіріла І

Червоні доріжки, відвідини заводів, зустріч із Президентом, вручення почесного докторського титулу Honoris causa Одеської національної юридичної академії: такими були вісім днів “пасторської подорожі” Патріарха Московського і всія Русі Кіріла І. Подорож із Москви через всю Україну була більше схожа на державний візит, ніж на приїзд духовної особи із сусідньої країни.

Відтоді, як вісімнадцять місяців тому Кіріл обійняв свої сьогоднішні повноваження, він уже втретє відвідав Україну. Його попередник здобувся на це лише двічі протягом вісімнадцяти років правління. Під час цих відвідин відбулося і виїзне засідання священного синоду Російської православної церкви в першому кафедральному соборі Київ­ської Русі, Києво-Печерській лаврі. Таким чином РПЦ хотіла продемонструвати, що сусідня країна з її великою кількістю православних є найбільшим приорітетом для московської церкви, а також для Кремля. І не випадково це трапилося саме зараз, коли після п’яти років прозахідної політики в Україні прийшов до влади проросійський Президент Віктор Янукович.

В Одесі Кіріл освятив Преображенський собор, відбудований після зруйнування у сталінську добу, цей собор підпорядковуватиметься РПЦ. У розкішній залі Одеського оперного театру Кіріл завойовував серця своїх слухачів палкою промовою, у якій застерігав як від небезпек вузькочолого націоналізму, так і від так званого “мультикультуралізму”, який намагається елімінувати з життя “релігійний фактор”, а також від гедонізму і “новітнього язичництва”. Він зайшов так далеко, що навіть дозволив слухачам ставити собі запитання і відповідав на них.

І на завершення 63-річний Пат­ріарх правив службу Божу на березі Дніпра, на яку зібралися тисячі людей. Це місце було вибране невипадково, бо саме тут у 988 році відбулося хрещення Русі, спадкоємицями якої вважають себе і сьогоднішня Україна, і Росія. Кіріл молився “за всю нашу землю, святу Русь”. Він читав фрагмент Євангелія про хорошого пастиря і такого, який не дбає про своє стадо. Вір­ні кричали у мегафони і бажали довгих років життя “своєму Патріарху”, а потім билися у черзі за право поцілувати йому руку.

Важко оминути увагою політичні акценти цього візиту, також важко дивуватися цим акцентам, оскільки Православна церква у Росії має статус державної. Патріарх хвалив “стабілізацію”, яка віднедавна запанувала в Україні, і це звучало як похвала Президентові Януковичу. Останній отримав найвищу відзнаку Православної церкви. Кіріл говорив про “братську співпрацю” між Росією та Україною і постійно повторював слово “єдність”.

З погляду церковної політики Кіріл, який з часу оголошення незалежності України змушений тут конкурувати з Київським патріархатом і його очільником Філаретом, зайшов іще далі. Він оголосив вірян Київського патріархату “розкольниками” церкви. Священики Московського патріархату в Україні ніколи не приховували свого бажання перетягти на свій бік вірян так офіційно і не визнаного Москвою Київського патріархату.

Згідно із статистичними даними Центру ім. Разумкова, через два десятиліття після розпаду СРСР тільки 38 відсотків населення України вважає себе християнами, тобто очевидна меншість. Серед них близько 40 від­сотків належать до Київського патріархату і 29 – до Московського. Інші дослідження наводять протилежні дані. Без сумніву, обидві православні церкви та їхні патріархи є двома важливими факторами влади у країні. 

Київський Патріарх Філарет заявив в інтерв’ю перед візитом Кіріла: “Він хоче заснувати нову Російську імперію”. За теологічною концепцією “руського світу”, до якого належить і Україна, так само, як і за відомою ідеєю про перетворення Москви на “третій Рим” християнства, стоїть намагання Російської держави захопити у своє володіння Україну. Демонстрантів, які протестували проти Патріарха, вбравши маски із зображенням обличчя Кіріла, хапала міліція. У кінці свого виступу Кіріл так прокоментував критичні зауваження у свій бік: “Ми не піддаємо сумніву ні державний суверенітет, ні національне самовизначення, ми лише захищаємо те, що належить Богу і було довірено церкві”.

Візит Кіріла був широко коментований у пресі. Українські політологи зазначають, що Патріарх Кіріл дуже успішно захопив своїми проповідями про спасіння душі світоглядний вакуум, який спостерігається зараз в Україні. Інші стурбовано зазначали, що політичними наслідками цього візиту неминуче стане подальше скочування країни у проросійську політику і посилення впливу Москви. Міжконфесійний конфлікт у країні, порівняно з минулорічним візитом Кіріла, “суттєво посилився”, підсумовує московська “Независимая газета”. Наступного літа Кіріл знову планує візит до України.

Ґергард Ґнаук

Варшава

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4128 / 1.59MB / SQL:{query_count}