Рівно півстоліття тому було винайдено протизаплідні піґулки. Кожен знає, що таке протизаплідна піґулка, але ніхто не пам’ятає прізвища людини, яка її вигадала. Це неминуче зміниться, коли наші нащадки вивчатимуть ХХ ст. з більшою емоційною дистанцією до подій, ніж та, на яку здатні ми сьогодні. Мабуть, з усіх великих відкриттів цього століття – автомобіль, літак, антибіотики, штучні добрива, телефон, радіо, комп’ютер, інтернет – винахід Карла Джерассіса сколихнув світ найбільше. Його піґулки поширилися не лише по всьому світу, а й проникли в найінтимніші і найбільш особисті сфери людських почуттів та рішень. Цей винахід змінив демографічну ситуацію і сексуальну мораль.

Що би трапилося у сьогоднішньому суспільстві, якби якийсь 28-річний хімік із Мехіко винайшов хімічну субстанцію, яка запобігає заплідненню жіночих яйцеклітин? Як поставилися б до такого протиприродного маніпулювання жіночим тілом? Як би реагували на це фармацевти, гомеопати, феміністки, захисники прав споживача і насамперед адвокати, які живуть із колективних судових позовів проти концернів-виробників? Звичайно, і 50 років тому далеко не всі сприйняли відкриття позитивно. Навіть медики застерігали від “загрози біологічній субстанції народу”.Але особливої уваги на ці застереження ніхто не звернув.

А коли у 1968 році Ватикан у спеціальній енцикліці “Humanae Vita” прокляв новий спосіб запобігання вагітності, більше католиків розпрощалися з Церквою, ніж із піґулками. “Підкоритися і зачати” або “Ми не говоримо про піґулки, ми їх п’ємо”, – такими були два основні види плакатів, які реагували на заборону. Зміну суспільної моралі вже неможливо було зупинити.

Відтоді, як Джерассі запатентував своє відкриття, настала інша епоха. Відтепер науковці перестали бути надією суспільства, а перетворилися на моральне зло. Чимала частина громадян вважає, що саме надмірна академічна завзятість учених призвела до того, що людське життя стало лише засобом досягнення їхніх протиприродних візій. Вони порушили спокій у раю матінки-природи.

– Сьогодні надзвичайно багато людей займають відверто антинаукову позицію, – розповідає в одному з інтерв’ю Джерассі. – Можна говорити майже про фобію науки.

Час, потрібний на те, аби вкласти до рук жінкам перший надійний засіб запобігання вагітності, був дуже невеликим. А те, що досі на ринку не з’явилася схожа піґулка для чоловіків, переконливо свідчить, наскільки змінилося ставлення суспільства до науки. Фармацевтичні концерни бояться інвестувати у таку розробку, не впевнені у комерційній вигоді справи. Тож постмодерна зляканість і особливо руйнівні демографічні наслідки винаходу тепер зупиняють інноваційні дослідження ще до того, як вдасться перевірити, будуть вони успішними, чи ні.

Гормональні піґулки для жінок не обходяться без побічних наслідків. Ризик тромбозів, депресії, проблеми із зайвою вагою – все це пов’язують саме з піґулками, хоча медики і не впевнені, чи точно винні самі лише піґулки. Не менш важкими виявляються і душевні наслідки. Свободу не так просто витримати. Тепер уже не можна виправдати всі свої вчинки біологічною долею, доводиться брати провину на себе, оскільки маєш право вирішувати, як прожити власне життя. За незалежність від природи людина змушена платити високу ціну власної відповідальності.

Багато хто і сьогодні вважає, що краще підкоритися диктатові природи. Але тільки нечисленні готові платити за це належну ціну. Той, хто рекламує природний спосіб життя, повинен спершу побачити життя жінок дітородного віку в нецивілізованих племенах. Вони вагітні або годують грудьми, інших станів не знають. У країнах, де немає доступу до протизаплідних засобів, жінки тисячами помирають від ускладнень вагітності або дилетантських абортів.

Революція Джерассіса відбулася спрощено завдяки величезному бажанню суспільства здобути свободу. Адже це суспільство розвиває нові технології, а не навпаки.  І хоча коли піґулки вперше з’явилися на європейському ринку з Америки, на їх появу відреагували радше стримано, це було дуже тимчасовим явищем. Молоді дівчата запрагнули такої ж свободи в особистому житті, якою користувалися юнаки, і популярність нового винаходу швидко росла. Те, що гормональні контрацептиви стали такими шалено популярними саме у 1960-ті, пояснюється, мабуть, духом того часу. 60-ті прагнули свободи і пригод. Сьогодні піґулки звинувачують у погіршенні демографічної ситуації, але не слід забувати і про те, що завдяки їм вдалося уникнути мільйонів трагедій.

Переклад із німецької.
Гарм фон Лінтіґ, Гюфінґен