Шарм львівської архітектури хоч і притягує туристів, але давно не до смаку самим городянам. Дірявий дах уквітчаний мати-й-мачухою, стеля, яка протікає під час кожного дощу, облуплені під’їзди з написом-переліком тих, хто тут був, – з усім цим доводиться щороку боротися тим, кому ЛКП не зробило ремонт або зробило абияк.

Боротьба справді нагадує війну з вітряками, коли звернення відкладають у довгу шухляду, а усі “дірки” будинку доводиться бачити  щодня…

Сьогодні “Пошта” запитує у читачів, до яких кроків вони готові вдатися, аби ЛКП відремонтувало під’їзд?

– Спершу я вдавався б до офіційних звернень, потім до зборів мешканців і, врешті,  відмовлявся б від квартплати. Цей метод, як на мене, найдієвіший.  Потрібно збирати сусідів, купувати  матеріали для ремонту  за власні кошти, а ЛКП хай здійснює безпосередньо  ремонтні роботи і відтерміновує нам кварт­плату. Оскільки 14% від квартплати вони зобов’язані витрачати на ремонт під’їзду, згідно із законом. Звісно, дії мешканців суттєво залежать  від того, хто живе в під’їзді. Є люди, які погодяться дати гроші, але є й ті, які не захочуть цього робити. Вдаватися до кардинальних кроків, коли йдеться про співпрацю з ЛКП, немає сенсу, вони бідні, як церковні миші.

 хендмейд-майстриня:

– ЛКП повинні слідкувати за станом будинку добровільно-примусово, бо я ж щомісяця плачу  гроші за утримання будинку і прибудинкової території. Цього мало б бути досить. Звичайно, я можу  висадити квіти на громадському підвіконні, зробити графік і час від часу мити сходову клітку, дбайливо ставитися до будинку. Ходити в ЛКП, скаржитися, добиватись… Чому я це повинна робити? Я плачу кварт­плату, виконую обов’язок перед містом, то чому я ще повинна ходити і тратити свій час, просити і благати? Я ж законослухняна, то нехай і працівники ЛКП  дотримуються  закону і виконують належно свої обов’язки.

– Писати заяви в наш час безглуздо, бюрократiя їх просто проковтне. Як каже прислiв’я, хочеш щось зробити – зроби це сам. Тобто, самим мешканцям під’їзду. Я, наприклад, не маю елементарно часу стояти в чергах i воювати. Можливо, проблема виконання лежить у монополiї ЛКП. Дійсно, навіщо напружуватися і щось робити, якщо людина і так заплатить квартплату саме тобі. Якби був вибір установ із догляду за будівлями, я думаю, якість i швидкість зросли б суттєво.

–  Мешканці нашого під’їзду вже неод­норазово мали конфлікти з працівниками ЛКП. Хочу сказати, що на жаль, їх чомусь треба просити, вимагати те, що вони зобов’язані робити. Я готова піти навіть до суду, якщо ЛКП не виконуватиме своїх прямих обов’язків.

економіст:

–  ЛКП повинно займатися ремонтом під’їздів. На щастя, мій під’їзд у нормальному стані. Але якщо б мені довелося звертатися до працівників ЛКП, щоб вони привели до належного стану під’їзд, то я обов’язково поцікавилася б, чому вони не слідкують за тим, в якому стані нині під’їзди будинків у місті. Добивалася би вирішення питання усіма можливими і законними способам.