До свята Першого дзвоника залишається 16 днів, які будуть надзвичайно спекотним часом для батьків, які ще не встигли зібрати дітвору до нового навчального року. А треба до 1 вересня купити немало! Адже, окрім ранця, зошитів, ручок та олівців, потрібна спортивна форма, змінне взуття, кросівки тощо. Особливої уваги потребує й питання шкільної форми, адже в одних навчальних закладах її вимагають, у інших – ні. Крім того, треба знати і її “формат” – у різних школах різні кольори.
Що, де і скільки?
За попередніми підрахунками, щоб зібрати дитину до школи, цьогоріч батькам доведеться викласти від півтори до трьох тисяч гривень, а скільки ще питань виникатиме під час навчання. Якщо зважити, що в багатьох сім’ях є двоє-троє, а іноді й більше школярів, то батькам доводиться дуже важко. Від непосильних витрат їх може врятувати лише охайність дітей, адже тоді деякі речі можуть служити не один рік.
Отож, “Пошта” з’ясувала, що на Краківському ринку шкільну форму української фірми “Helena” можна придбати за 335 грн. Можна там купити форму і за 250 грн. У магазинах дитячого одягу її купівля обійдеться трохи дорожче. Так, за сорочку треба викласти 140-160 грн, сарафани, штани, піджаки – ще по 220-260. В “Антошці” за форму дніпропетровського виробника доведеться викласти 625 грн. Ще у 400 грн обійдеться взуття.

На “Добробут” шкільні форми наразі ще не завезли. Єдине, що трапилося, – форма польського виробництва за 205 грн (залишок із минулого року). На ринку “Південний” вибір досить великий – від 250- 270 до 560-650 грн.
Тим часом деякі львівські школи практикують пошиття шкільного однострою. Якщо цей процес добре налагоджений, то значно зменшує витрати батьків. Адже така форма обходиться навіть дешевше, аніж придбана на ринку: 100-130 грн коштує тканина і стільки ж пошиття. Необхідний для навчання і спортивний костюм (100-300 грн) та взуття (50-250 грн).
Найдешевший ранець нам вдалося знайти за 60 грн, його середня ціна на ринках – 80-130 грн. У фірмових магазинах доведеться викласти 250-400 грн.
Однак, вибираючи ранець чи наплічник, треба зважити, щоб дитині було зручно ним користуватися, а тому в ньому має бути щонайменше два переділи та дві-три кишеньки. Проте, якщо їх буде надто багато, дитина може в них “заплутатися” – не зможе згадати, де що поклала. Також важливо, щоб наплічник мав тверду, так звану ортопедичну, задню стінку та підходив дитині за розміром. Це допоможе вберегти хребет від надмірного навантаження.
Щодо канцтоварів, то простенький  щоденник можна придбати по 3 грн, а можна й по 30. Вчителі рекомендують обирати простіші щоденники, на зразок “радянських”. Вони й обійдуться дешевше, і не відволікатимуть дитину від навчання. До речі, цьогоріч вперше побачить світ “Щоденник школяра Львівщини”. Від традиційного він відрізняється тим, що, окрім свого прямого призначення, слугуватиме навчальним посібником із історії краю. У доступній формі подано матеріал про видатні постаті Львівщини,  архітектурні пам’ятки, флору та фауну регіону.
Папку ж для зошитів можна вибрати від 6-8 грн до 20-ти. Для першокласників достатньо по 10 зошитів у лінійку та в клітинку. Старшокласникам, звичайно, потрібно значно більше. Пенал та його наповнення, залежно від комплектації, коштуватимуть ще 25-60 грн. Фарби, альбом для малювання та інше малювальне приладдя – ще 15-50 грн. Потрібна школярику і папка для трудового навчання – це ще 20-40 грн. А також зошити з друкованою основою, їх зазвичай закуповують для всього класу, тож треба відкласти ще 100-120 грн.
Для чого школярам форма?
Як зазначає “Пошті” практичний психолог спеціалізованої школи №93 Наталія Маркевич, для дитини шкільна форма є важливим чинником, сприяє самоорганізації школяра, допомагає увійти в статус, пристосуватися до нового ритму. Особливо це стосується учнів молодшого шкільного віку.
“Певний стиль одягу передбачає і відповідний стиль поведінки. Форма зобов’язує дотримуватися певних правил. Вдягаючи шкільну форму, дитина легше відчуває себе в статусі учня, з усіма обов’язками, які з цього випливають, краще відчуває відповідальність. Шкільна форма є однією з можливостей допомогти дитині відчути себе частиною шкільної спільноти, налаштуватися на навчальний процес та ефективніше організовувати його”, – вважає Наталія Маркевич.
Вибираємо якісний товар
Як розповів “Пошті” лікар відділення гігієни дітей і підлітків Львівської обласної СЕС Ростислав Валовий, ціна товару не завжди є показником якості, адже на неї впливає багато чинників, у тому числі й ціна матеріалів – чи їх закуповують у виробника, чи у постачальника. Тому сказати, що дорожча шкільна форма однозначно краща за дешевшу, не можна.
За словами лікаря, Держсанепідслужба здійснює контроль та погоджує й нормативно-технічну документацію, і тканини, і вже готовий одяг.
“Держсанепідслужба здійснює контроль вітчизняної продукції, що випускається підприємствами, які є на дислокації у відповідній територіальній одиниці. Нині на контролі обласної СЕС є 33 підприємства, які здійснюють випуск такої продукції – одягу, взуття, іграшок, і 16 – друкованої продукції – книжки, посібники, зошити, альбоми для малювання, нотні зошити тощо. Впродовж 2010 та 2011 рр.. під час лабораторних досліджень цих груп товарів не виявили відхилень від допустимих норм”, – каже Ростислав Валовий.
Щодо імпортної продукції, то, як розповів лікар, підприємці, які ввозять в Україну з-за кордону дитячий одяг, аби отримати право на його реалізацію,  мають звернутися в Держсанепідслужбу для проведення його експертизи.
“Вся продукція цього спектру може реалізовуватися при наявності висновку Держсанепідекспертизи та сертифікату відповідності, який видає Держстандарт України. Кожен покупець має право вимагати у продавця при купівлі дитячого одягу чи взуття висновок держсанепідекспертизи та сертифікат відповідності на цю продукцію. Якщо ж продавець відмовляє, є привід засумніватися у якості продукції”, – зазначив лікар.
На товарному ярлику не завжди можна отримати всю інформацію. Добросовісні виробники, які дбають про свій бренд та репутацію, намагаються дати якомога більше інформації на своєму товарному ярлику, тому зазначають і номер та дату висновку держсанепідекспертизи.
Лікар радить обирати дитячий одяг так, щоб він був якомога натуральніший. “Ми ратуємо за те, щоб була максимальна кількість натуральної тканини і мінімум синтетики, особливо це стосується одягу для новонароджених та одягу першого шару, а також блуз, сорочок. Вони мали б випускатися із 100% бавовни. Дитячий одяг, який є дотичний до тіла дитини, має бути натуральним, незважаючи на те, що синтетичний і дешевший, і краще носиться та переться”, – каже він.
Ростислав Валовий радить вибирати продукцію вітчизняного виробника, бо в Україні зазвичай форму шиють із сертифікованих тканин. Купувати ж дитячий одяг, зокрема шкільну форму, без відповідних документів (висновку держсанепідекспертизи та сертифікату відповідності) він не рекомендує. Якщо ж пропонують купити імпортну форму, варто поцікавитися такими документами, бо впродовж 2011 р. щодо експертизи імпортної шкільної форми поки ніхто не звертався.