Чи віддаєте перевагу українському виробникові, коли купуєте продукти харчування?

Сьогодні ні для кого не є таємницею, що левова частка продуктів, які ми щодня споживаємо, не українського походження. Яблука, картопля, м’ясо, молоко, сметана, часник і цибуля – усе це та ще кілька десятків найменувань в Україні є імпортними, себто привозними. А тим часом родючі українські чорноземи заростають бур’янами! Із року в рік імпорт сільськогосподарських товарів зростає – українців привчають не працювати на землі, кажуть експерти.

Звичайно, на ринку є й частка продуктів українського виробництва. Ці товари не мають такого привабливого вигляду, як вирощені за кордоном, але принаймні є певність, що цей товар екологічно чистий.

Сьогодні “Пошта” запитує читачів: чи віддаєте перевагу українському виробникові, коли купуєте продукти харчування?

Катерина Губернська,
перекладач:

– Звичайно, за ідеальних умов я, безумовно, би надавала перевагу місцевим продуктам або ж продуктам із місцевості, що розташована поряд. Проте в теперішній ситуації важко робити адекватні висновки про джерело походження продуктів, тому віддаю перевагу тим продуктами, які мені подобаються на вигляд, колір, смак тощо.

Оксана Юркова,
домогосподарка:

– У мене росте син, який має проблеми з підшлунковою залозою, тому потребує якісних продуктів. Відтак я стараюся купувати білоруські молокопродукти та мюслі. Добре, що Білорусь межує з Волинню, тому спритні жіночки регулярно возять свіжі сирки, масло і навіть ковбасу.

Андрій Капраль,
учасник вокальної формації “Піккардійська терція”:

– Купуючи продукти харчування, принципово віддаю перевагу українському виробникові. Намагаюся купувати на ринку, а не в супермаркеті. Тут легше прослідкувати, звідки це м’ясо чи птиця, поспілкуватися з людьми, які їх продають. Звичайно ж, краще мати “свого” продавця, тоді можна бути більш упевненим у тому, що купуєш якісний товар. Вибираючи продукти, завжди орієнтуємося на дітей, намагаємося обрати екологічно чисте, тому фрукти, наприклад, обираємо свої, нехай і не дуже красиві. Всі ж завезені обробляють чимось для тривалого зберігання, тому, на мою думку, дітям вони не завжди корисні.

Інна Семенюк,
журналіст:

– Коли вибираю продукти, як правило, щоразу дивлюся на країну-виробника. І вибираю українське. Кольоровим фантикам імпортних продуктів я не довіряю: зовні – гарна упаковка, а всередині – суцільна хімія. Ви ж погляньте на термін зберігання! Звісно, за кордоном є якісні продукти, але я не впевнена, що вони доходять на наш ринок. І коли на упаковці написано “виготовлено для реалізації в Україні” – не купую у жодному випадку! Своя сорочка, як кажуть, ближча до тіла, а віт­чизняні продукти – українському шлункові!

Галина Когут,
начальник відділу супроводу ОСББ:

– Намагаюся купувати українське. Якщо знаю, що якийсь закордонний продукт є якіснішим, то купую його. Не можу стверджувати, що купую все стовідсотково українське.

Якщо наші місцеві виробники хочуть збільшити обсяги продажу своїх товарів, то повинні максимально думати про якість товару. Зважаючи, що ринок перенасичений, покупець зараз орієнтується на якість і ціну.

Іванка Рудакевич,
працівниця хостелу:

– Чесно кажучи, нечасто звертаю увагу на виробника. Хоча передусім усе залежить від продукту, який хочу придбати. Проте, коли стоїть вибір купувати, наприклад, польське чи українське, віддаю перевагу націо­нальному виробникові. І це наперекір різноманітним телепередачам, які аргументують, що більшість наших продуктів – це хімія. Все-таки довіряю національному виробнику.