Володимир Кисельов, головний інженер-перший заступник начальника ДТГО “Львівська залізниця”, про підготовку залізниці до Євро-2012, перспективи швидкісного руху та доцільність євроколії

За півтора року Львів прийматиме чемпіонат Європи з футболу 2012 року. До цього часу в місті заплановано провести ремонти та реконструкції кількох знакових об’єктів, серед яких і головний залізничний вокзал. Про плани Львівської залізниці щодо оновлення вокзалу та облаштування привокзальної території розповів Володимир Кисельов (на фото).

– Цього року Львівська залізниця святкує 150-річчя. До цього часу має частково оновитися вокзал. Розкажіть, будь ласка, що саме заплановано зробити.

– Ми розпочали роботи минулого року, тривають вони і цьогоріч. Уже повністю закінчили ремонт фасаду будівлі головного вокзалу, відремонтували східну сторону виходу на перон – раніше це були перила, відлиті з бетону, які замінили на зроблені з піщаника. Перила набули зовсім іншого вигляду, і пасажирам це подобається. Цього року за зразком східного плануємо зробити західний вихід. Уперше за 12 років, відколи була зроблена реконструкція головного вокзалу, вимили дебаркадер (арка над коліями на вокзалі – “Пошта”), після чого він виглядає оновленим. Плануємо також провести ремонт внутрішніх залів, які з 1997 р. не оновлювались. Вони загалом у нормальному стані, але “освіжити” їх не завадить. Загалом наші плани стосуються не лише приміщення головного вокзалу, але й будівель, що прилягають до нього. Фасади всіх цих будинків плануємо відремонтувати. 

– Довгий час говорять про глобальну реконструкцію всієї привокзальної площі і території за вокзалом, яка належить залізниці. Прошу сказати, як залізниця бачить розвиток цієї території?

– Сьогодні триває багато дискусій щодо привокзальної площі і того, як вона має виглядати. Тож однозначно щось сказати наразі не можна. Залізниця має 19 га землі довкола вокзалу. Ми хотіли використати цю територію для розбудови привокзальної площі, отримавши кошти від інвестора. До слова, два-три роки тому, ще до кризи, такі інвестиційні пропозиції були. Були фірми, які хотіли взятись за реалізацію цього проекту і готові були вкласти в залізничну інфраструктуру близько 500 млн грн. На жаль, нам не вдалось досягти порозуміння з владою міста, і тому плани реконструкції площі „зависли”. Минулого тижня це питання знову розглядали у міській раді та облдержадміністрації.

Місто теж має своє цікаве бачення, як можна розвивати цю територію. До прикладу, вони хочуть усю залізничну інфраструктуру, окрім головного залізничного вокзалу (а це станції Клепарів, Львів, вантажні станції, різні депо тощо), винести за межі міста. Але ці пропозиції передбачають величезні капіталовкладення – за підрахунками міста, майже 10 млрд грн. За нашими підрахунками, ця сума мо­же бути набагато більшою, адже треба винести за місто об’єкти, що займають 250 га землі. Багато цих об’єктів побудовані давно і не відповідають сучасним стандартам. А якщо будувати нові об’єкти, вони повинні відповідати усім чинним нормам. Тому для їх виносу потрібно площу удвічі більшу, ніж вони займають зараз, а це понад 500 га. Де знайти таку територію за містом? На нашу думку, для такого проекту треба близько 50 млрд грн, де взяти такі кошти, нині ніхто не знає. Тому всі ці пропозиції, можливо, й слушні, але вони економічно не обґрунтовані.

– Що вдасться зробити до 2012 року? Чи суттєво зміниться вокзал і привокзальна територія?

– До Євро-2012 плануємо привести до ладу територію довкола вокзалу. Вже зараз розпочали роботи з розвантаження пл. Двірцевої. Особливо її обтяжують автобусні перевізники. Окрім цього, суттєву проблему маємо з паркуванням. Тому ухвалили рішення про будівництво парковки на місці наших будівель поблизу вокзалу, які мало використовуємо. Це має бути паркінг на 200-300 авто, який суттєво допоможе розвантажити пл. Двірцеву. Є також доручення губернатора про впорядкування автобусної зупинки, адже вона розрахована на 120 автобусів у добу, а реально приймає 450. При цьому частині автобусів не варто їхати аж на головний вокзал, якщо є автостанція на Стрийській. У місті ж має бути в основному комунальний транспорт – трамваї, тролейбуси й автобуси. Місто також повинне до 2012 р. навести лад із торгівлею довкола вокзалу. Йдеться про так звані МАФи. Зі свого боку, ми замінимо свої об’єкти торгівлі на більш сучасні та зручні.

– Чи достатньо сьогодні пропускної здатності вокзалу, аби прийняти гостей Євро-2012?

– Можу навести простий приклад: коли до Львова приїжджав Папа Римський, основна маса прочан користувалась залізничним транспортом. Тоді не було жодних проблем. У час чемпіонату з футболу нам доведеться прийняти приблизно 1-2% від кількості людей, які приїхали під час візиту Папи. Сьогодні добова пропускна здатність вокзалу у Львові 16 тисяч. А є ще Підзамче, Скнилів, Персенківка, Сихів.

– За словами Бориса Колесникова, до 2012 року Львів та Київ будуть поєднані швидкісним рухом. Про яку швидкість йдеться (за скільки часу поїзд долатиме відстань)? Що для цього треба зробити?

– Наразі йдеться про 4,5 години, за які потяг має долати цю відстань. При цьому відрізок Львівської залізниці на цьому шляху – 196 км (від Львова до Підволочиська Тернопільської області), а решта – Південно-Західна залізниця. Щоб вийти на середню швидкість у 125 км за годину, поїзд мусить 80% шляху йти зі швидкістю 160 км на годину. Тоді вийдемо на визначений час – 4,5 години. Зараз проводимо багато ремонтних робіт на коліях, аби збільшити швидкість. Нині максимальна швидкість поїзда – 120 км за годину, середня – 70-75 км за годину.

– Керівництво Львова кілька років говорило про можливість прокладення до нашого міста колії європейського зразка. На Вашу думку, на скільки це потрібно? Чи це можливо і скільки би коштував такий проект?

– Ідея побудувати колію європейського зразка до Львова з’явилась ще у 1996 році. Ініціатором цього був Георгій Кірпа. Але тоді від цього відмовились, оскільки вона економічно не доцільна. Саме будівництво такої колії є дуже дорогим. Ба більше, провести на карті лінію легко, але при цьому не враховують, що землі у нас розпайовані. Окрім цього, обслуговування колії європейського зразка нині дуже дороге, адже нам би довелося замінити всю ремонтну техніку, а це утопія. Реально ніхто не рахував, наскільки такий крок виправданий і за скільки часу він себе окупить.