Львівщина отримала головний фінансовий документ,  ще гірший від торішнього

Бюджет Львівської області на 2011 рік буде важким та ризикованим. До такої думки схиляються його творці – ті депутати Львівської облради, які мали стосунок до його написання. Відтак жителям області доведеться ще дужче затягнути паски та запастися терпінням та надією, що їхнє життя стане кращим хіба аж через рік. За прийняття бюд­жету проголосували 107 депутатів.

Видатки і доходи

Загальний обсяг доходів бюджету становить 3 млрд 747 млн грн, що на 200 млн більше від бюджету-2010. Головний фінансовий документ Львівщини є збалансованим і тому бездефіцитним.

У вівторок, 4 січня, депутати ЛОР зібралися на сесію, де головним питанням мало бути саме прийняття бюджету Львівщини на 2011 рік. Після тривалих політичних баталій, викликаних політрепресіями в Україні, закриттям української бібліотеки у Москві та суперечками навколо того, скільки ж депутатів мають право формувати фракцію у раді, обранці по обіді нарешті взялися до виконання своїх обов’язків.

Те, що цьогорічний бю­д­жет є украй важким для виконання, кажуть самі депутати. У дохідній частині документа великий акцент зроблено на надходженні від податків з доходів фізичних осіб. Фактично це левова частка доходів бюджету. Фахівці стверджують, що цифри є надто оптимістичними, до скарбниці стільки податків не надійде, а отже, виконати його буде неможливо. Крім того, у бюджеті наразі немає даних про субвенції, які надійдуть Львівщині із держбюджету. А це означає, що реалізація багатьох програм під питанням, бо грошей наразі немає.

Ще одним слабким місцем є бюджет розвитку області, який становитиме 6 млн грн (два роки тому ця сума дорів­нювала 21 млн грн). Як відомо, бюджет розвитку напов­нюється від приватизації комунальної власності, податку на прибуток комунальних підприємств.

Кому і скільки?

То хто і скільки отримає цьогоріч зі скупого грошового кошика? Так, фінансування усіх галузей, порівняно з минулим роком, хоч і не набагато, але все ж зменшено. Винятком є лише кілька галузей. Освіта буде профінансована на 666 млн 517 тис. грн (торік було 681 млн), охорона здоров’я – на 668 млн 113 тис. грн (торік – 643 млн), соцзахисту та забезпеченню населення перепаде 92 млн 218 тис. грн (85 млн), культурі і мистецтву – майже 73 млн (76 млн), на ЗМІ передбачено 1 930 тис. грн (майже 3 млн), на будівництво лише 6 млн (42 млн), на транспорт, дорожнє господарство, зв’язок – 14 млн 589 тис. грн (37 млн), охорона довкілля буде профінансована на 1 млн 158 тис. грн (414 тис. грн).  

Окремо депутати вирішили профінансувати програму книгодрукування та захисту і розвитку української мови. Гроші на це обранці забрали із програми енергозбереження. По-іншому фінансуватиметься й аграрна галузь. Торік програма розвитку АПК не показала своєї ефективності. Тепер депутати закладуть кошти на цільові програми, які діятимуть у конкретних галузях аграрного комплексу. Кажуть, що так буде ефективніше.

До слова, бюджет Львова депутати міськради розглянуть сьогодні, 6 січня.

Олег Панькевич,
голова Львівської облради:

– Бюджет області залежить від держбюджету, який є дуже складним. Цей бюджет, який пропонує нам центральна влада, не сприяє розвитку місцевого самоврядування. З року в рік можливості органів місцевого самоврядування щодо впливів і розпорядження фінансовими ресурсами зменшуються. Бюджет Львівщини-2011 дуже складний. У бюджеті передбачено кошти на українське книговидання (800 тис. грн) та захист і розвиток української мови (540 тис. грн). Були віднайдені кошти на програми відзначення національних свят (309 тис. грн). Це особливо важливо у сьогоднішніх умовах. Як були віднайдені кошти на ці програми і звідки їх забрали?

Олег Демків,
начальник Головного фінансового управління Львівської ОДА:

–    Бюджет дає можливість забезпечити фінансування захищених статей. А це соціально-культурна сфера, медицина, освіта, соціальний захист, спорт. Передбачено також підвищення мінімальної зарплати до 941 грн на початку року до 1004 грн до кінця року. Суттєво збільшуються обсяги допомоги малозабезпеченим сім’ям та при народженні дитини. Збільшується також фінансово-ресурсне відшкодування пільг і субсидій. У меншому обсязі передбачаються видатки розвитку в бюджеті. Є дві причини цього: перша – значна частина податків децентралізована на базовий рівень. Так, плата за землю та 25% плати за використання надр місцевого значення ще торік надходили в обласний бюджет. Зараз ці кошти надходять до бюджету базового рівня. Виходячи з тих умов, маємо далеко не те, щоб хотіли у видатках розвитку, але оптимістично дивимося на майбутнє уточнення бюджетних показників. У держбюджеті є нерозподілені кошти – субвенції на соціально-економічний розвиток, на ремонт комунальних доріг, сферу ЖКГ. Все це суттєвий ресурс для покращення бюджетних показників. Ми також проаналізуємо виконання обласного бюджету за минулий рік, де у нас є перевиконання доходної частини. Після аналізу звіту виконання бюджету та програм, визначимо суму, яку можна буде спрямувати на вирішення тих чи інших завдань.

Валерій П’ятак,
заступник голови Львівської облради:

– Це ще не є повноцінний бюджет, а, як ми звикли упродовж останніх років, – це бюджет проживання або делегованих повноважень. Прийняти цей бюджет треба, аби виплачувати зарплату, комунальні послуги, забезпечувати насамперед соцсферу, освіту, охорону здоров’я, культуру. У цьому бюджеті не йдеться про програми розвитку. Хоча облрада детально заслухала інформацію про виконання програм, які фінансувалися торік з обласного бюджету, нині не йде мова про їх затвердження. Затверджувати програми  будемо десь у березні і тоді по-новому почнемо оцінювати можливості  бюджету. І якщо буде перевиконання бюджету, будуть перехідні залишки, ми їх поділимо між програми, які депутати облради визнають ефективними. Бюджет є більшим – понад 3 млрд 700 млн грн, що на 200 млн грн більше, ніж торік, але він не є кращим. Від прогнозованого він менший за видатками на охорону здоров’я, бюджет лише індексується щодо зарплати освітянам та працівникам інших галузей. Тенденції збільшення динаміки в інших галузях немає. Тому бюджет не лише із видатків песимістичний, але є великі ризики і з доходів. Економіка має розвиватися, податки до бюджетів повинні надходити. Резервів для цього нині ми не бачимо. 

Ярослав Качмарик,
голова комісії  облради з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та комунальної власності:

– Бюджет характеризується дуже проблемною частиною доходів. Так,  розрахунки податків і надходжень є занадто оптимістичними. Наприклад, коли мова йде про зростання податку на дохід фізичних осіб на 21,5%. Очевидно, що це у принципі неможливо, бо зарплата не зростає у таких відношеннях і база оподаткування не змінилася. Тут є ризик. Але разом з тим, на центральному рівні сформована низка ресурсів, які ще не розподілені й область може на них розраховувати. Щодо витратної частини бюджету, то витрати дуже обмежені і не покривають зростання інфляції. Все це переважає низку структурних витрат захищених статей на рівні соціального захисту. А це означає, що реальні доходи населення і реальні витрати будуть зменшуватися. Ті макроекономічні показники, які закладені у бюджеті, мене дивують. Звідки такий оптимізм у зростанні ВВП? У нас дивна країна, бо коли у  світі вирує криза і показники ВВП зменшувалися, в Україні, Китаї, Індії відбувалося зростання.