Василь Косів, заступник міського голови Львова з гуманітарних питань, про туристичне ознакування Львова

За підрахунками експертів, у Львові співвідношення туристів з України та іноземних туристів становить 60 і 40% відповідно. Довший час найбільшою проблемою, з якою стикалися іноземці у Львові, було нерозуміння кириличної абетки. Тож питання доступності міста для туристів уже давно на часі. Чотири роки тому Львів виграв грант ЄС на створення туристичного ознакування у місті. Загальна вартість проекту – 700 тисяч євро, 90% з яких виділив Євросоюз. Саме за ці кошти у місті з’явились таблички з транслітерацією назв вулиць, двомовні вказівники для пішоходів та автомобілістів, туристичні карти тощо. Про те, що зроблено для того, щоб Львів справді став відкритим для світу, і що ще треба зробити, “Пошті” розповів Василь Косів.

– Що дав місту проект туристичного ознакування?

– Досі ні у Львові, ні в Україні загалом не було створено жодної комплексної системи ознакування середовища. Окремі елементи були встановлені хаотично та безсистемно. Крім цього, Львів – перше українське місто, яке реалізувало інфраструктурний проект за кошти Євросоюзу. Переважно такі гранти вигравали поляки, а українці були лише партнерами, тобто брали участь у семінарах та конференціях. Завдяки проекту ознакування Львова дуже багато речей ми змогли зробити вперше в Україні.

– Які саме нововведення отримав Львів?

– Ми ознакували вулиці – встановили таблички з транслітерацією на будинках, вказівники до відомих об’єктів тощо. Також розробили карту, яка виконана за принципом інформаційного дизайну, а не геодезії. Всі львівські карти досі розробляли відповідно до географічних особливостей – вони містили всі кривизни та деталі, які насправді не потрібні для туристів. Ми ж зробили по суті схему, в якій виділено лише те, що потрібно. Вона максимально зручна для туристів. Аби зробити цю карту, нам знадобився майже рік, адже досі ніхто у Львові цим не займався. Багато часу витратили для того, аби створити схему руху міського електротранспорту. Ми не могли відображати всі географічні деталі та реальні відстані, адже тоді б вона не вклалась у жодні формати. Карта деформована щодо відстаней, але її зручно читати, і вона зроблена за тими ж принципами, що і схеми метро європейських міст. Ці мапи вже з грудня безкоштовно роздають у туристичному центрі. Ми постійно їх додруковуватимемо, аби їх було достатньо. Плануємо також домовитись із готелями, аби вони, коли друкуватимуть свої карти, використовували нашу основу. Нам треба виходити на певну уніфікацію туристичної інформації.

– Чим із того, що вдалося зробити, Ви найбільше задоволені?

– Найкраще – що проект був комплексним. Своєрідною перевагою було те, що досі в нас нічого не було зроблено у цьому напрямку – ми не робили окремо стрілок чи табличок. Це дозволило з нуля зробити все, думаючи про спільну стилістику і використовуючи найкращий європейський досвід. Ми реалізовували проект разом із польським Любліном, але, на жаль, не могли запозичити його досвід в ознакуванні міста, адже бачили, що в інших європейських містах є набагато вдаліші приклади. Тому ми співпрацювали з Лондоном та брали досвід інших англійських міст. Адже саме в одному з районів Лондона зараз у тестовому режимі працює найновіша система ознакування, в якій враховані всі нюанси людської психології: як людина шукає дорогу, як блукає, чому блукає, що для неї важливо тощо. У ній використано принцип орієнтаційних об’єктів, і це не завжди історично важливі об’єкти, а об’єкти, за якими легко знайти дорогу. Складаючи карту у своїй голові, людина користується не лише історією та географією. Вона прив’язується до так званих орієнтаційних об’єктів, які є легко впізнавані в середовищі. Це ціла наука, якій приділяють багато уваги у Британії. Тому ми запозичили їхній досвід. Наприклад, у нас на картах є пам’ятник королеві Данилу, незважаючи на те, що це не пам’ятка історії.

– Що не вдалося зробити в рамках проекту?

– Не вдалося поставити достатню кількість вказівників. За гроші, які ми мали, ми не могли розширити ознакування на всю історичну частину міста. Нам треба поширити ознакування на історичний ареал, а також зробити його в нових районах. Адже в контексті проведення Євро-2012 вулиця Стрийська не менш важлива, як площа Ринок. Гостям міста треба знати, що це за перехрестя, куди їм їхати тощо. Всі вказівники треба продублювати англійською мовою. Нам також треба зробити багато щодо міського транспорту – зробити відповідне ознакування на зупинках, а також у салонах. Їдучи в транспорті, людина мусить бачити, на якій вона зупинці і якою буде наступна. Треба розробити і навігацію у медичних закладах. Якщо ми говоримо, що Львів відкритий для світу і приязний до туристів, треба ще багато зробити, щоб іноземці почувалися комфортно.

– Наприкінці минулого року Борис Колесніков зробив зауваження Львову, що назви вулиць та об’єктів на нових вказівниках для автомобілістів написані надто дрібним шрифтом і водії їх не бачать. Чи будете щось переробляти?

– Ті знаки, які ми встановили в рамках проекту, це лише невелика частина від тої кількості, яка насправді потрібна Львову. Автомобільні знаки встановили переважно в історичній частині міста, а вони потрібні і на магістральних вулицях, і на в’їздах у місто. Ширина знака для центральної частини міста не перевищує двох метрів, адже йдеться про історичне середовище. Ми просто не могли зробити їх більшими. Найбільший знак має півтора на два метри. Відповідно, ми не могли зробити більшим шрифта, адже співвідношення розміру шрифту до розміру знака регламентується державними стандартами, які контролює та погоджує ДАІ. На цих знаках ми навіть не могли використати той шрифт, який, наприклад, використали у табличках з назвами вулиць, адже шрифт також передбачається ДСТУ і погоджується з ДАІ. Треба також пам’ятати, що ми перекладали назви об’єктів англійською, тому кириличні назви дещо менші, ніж були б, якби була лише кирилиця. Я їздив машиною центральною частиною міста, і, як на мене, всі знаки можна прочитати. Є проблеми в деяких місцях з гілками, які заступають знаки, але це вже зараз вирішують, виконуючи планову обрізку дерев. Встановлені знаки ніхто змінювати не буде. Водночас нові, які цього року ми ставитимемо за бюджетні гроші, будуть більших розмірів. Це будуть вказівники на об’їзній дорозі та магістральних вулицях.

– У центрі Львова встановили два інформаційні табло для туристів, але довший час вони не працювали. В чому проблема?

– Довший час вони працювали в тестовому режимі. Адже вони працюють на зовсім нових програмах. Інколи певний збій виникав через підключення до інтернету. Насправді, вони ще до кінця не відлагоджені, а тестовий режим має нам підказати, на що треба звернути увагу.

– Скажіть, будь ласка, скільки цього року плануєте витратити на ознакування міста?

– Передусім, нам треба продовжити транслітерацію назв вулиць у центральній частині. Це також треба зробити в нових районах. Щоправда, там таблички можуть бути дещо більшого розміру, простіші і не такі дорогі. Окрім цього, в нових районах на перехрестях вулиць треба встановити стрілки з вказівниками, які це вулиці. Адже людина, яка їде на авто, не бачить табличок на будинках, де вказано назву вулиці. Дуже часто навіть львів’янам важко орієнтуватись. Також треба продовжити систему знаків для автомобілістів. На цей рік на це все потрібно приблизно півтора мільйона гривень. Але і за ці гроші ми не зможемо охопити всі вулиці і будинки міста.

– Скільки туристів, за підрахунками міської ради, відвідали Львів за останній рік?

– Точної статистики не маємо, бо не всі користуються послугами туристичних фірм, не всі зупиняються в готелях. Приблизні дані – Львів щороку відвідує приблизно мільйон туристів.