У приміщенні колишнього вірменського банку облаштовують пивний ресторан. Архітектори мають зауваги до робіт

Ще один будинок в центрі міста перетворять на кнайпу. Фахівці-архітектори вже встигли дати підрядникам декілька зауважень і закинути відхилення від проекту запланованих робіт. Інвестори ж засвідчують усю необхідну документацію і чіткість дотримання проекту. В провулку вулиць  Вірменською та Лесі Українки кипить ремонтно-реставраційна робота. На мапі міста з’явиться ще один пивний паб за адресою: Лесі Українки, 14. Понад три століття тому тут функціонував банк, опісля ломбард, тепер тут буде ресторан. Після того, як в грудні минулого року останній мешканець будинку переїхав, тут поставили риштування і розпочали роботу.

– Цей об’єкт і квартал належать до території ЮНЕСКО, відтак реставраційне завдання будинку має бути погоджене в Києві. В контексті підходу до пам’ятки тут все робиться методологічно неправильно, – розповідає Лідія Горницька, архітектор і керівник архітектурно-реставраційної майстерні №3 Інституту “Укрзахідпроектреставрація”. – У провулку зараз лежить  невеличкий пристінний фонтанчик для пиття, який, очевидно, походить із ХІХ століття. Взагалі вірмени люблять оздоблювати подвір’я криничками чи фонтанами. Зараз цей фонтан винесений за межі подвір’я і подальша його доля невідома...

Олександра Кулинська, архітектор проекту, розповідає “Пошті”, що основні роботи зроблені добре. Багато зусиль довелося докладати до порятунку ренесансної стелі з різьбленими балками. Щоправда, підрядники дозволили собі відступити від проекту і змінили вигляду внутрішнього дворика. Тепер тут стоїть стіна, що, за словами фахівця, порушує той колорит, який панував раніше.

– Об’єкт, про який йде мова –  дуже складний, бо має прогнилу стелю та стіни. Шпарки в підлозі були настільки великі, що я дивуюся, як мешканець будинку не продірявив підлогу, коли нею ходив, – коментує Лілія Онищенко, начальник управління охорони історичного середовища ЛМР. – Роботи виконує фірма “Ренесанс”, яка має досвід аналогічних реставрацій та ліцензію на виконання робіт. Окрім того, вони мають власного дизайнера, який розробляє інтер’єр. Наразі ми не мали до них жодних зауважень.

Як розповів “Пошті” Вардкес Арзуманян ініціатор створення ресторану, об’єкт має усі необхідні документи. За роботою на об’єкті  спостерігає управління охорони історичного середовища Ратуші, наразі жодних приписів не було, тому розмови про неякісну роботу – зайві. Нині відомо, що паб назвуть “Монс Піус”. У стародавньому Львові “Монс Піусом” (дослівно “Гора побожності”) називався перший вірменський банк, на основі якого у XIX столітті було створено фінансову установу, яка об’єднала у собі чотири вірменських банки Львова. Приміщення, в яких міститиметься ресторан, належали частково цьому банку, а частково – монастирю…

– Коли я розпочав тут роботу, то на приміщення страшно було глянути. Перше, що я почав робити у будинку, це рятувати балки, до реставрації яких були залучені іноземні фахівці, – коментує “Пошті” Вардкес Арзуманян. – Ми дотримуємося проекту і дослухаємося до усіх вказівок фахівців. За кошти, які я вклав у цей будинок, можна було відкрити два ресторани, але їх вкладаю саме в цей проект. Чому закиди про недоліки роботи лунають зараз? Чому про стан будинку мовчали раніше, а заговорили тільки після того, як почали його реставрувати?

Вочевидь, побажати владі додаткової пильності у збереженні архітектурних пам’яток ніколи не буде зайвим. Але й інвестори, коли беруться за реставрацію львівських кам’яниць не повинні забувати про делікатність робіт на об’єкті, який пам’ятає ХVІІІ століття.